Шевченко Тарас Григорович

Меню: Особистості - Ш; Поети; Художники
Версія для друку На головну

Шевченко Тарас Григорович
(1814—1861) — український поет і художник.

На території Полтавської губернії Шевченко перебував тричі: у 1843—1844, 1845—1846 і 1859 рр. На початку червня 1843 р. відвідав села Прилуцького повіту: Дігтярі, Сокиринці, Іржавець, побував на р. Удай. Наприкінці червня через Переяслав і Пирятин прибув до Є. Гребінки на хутір Убіжище (тепер с. Мар'янівка Гребінківського району), звідки поїхали разом у с. Мойсівку (тепер — Мосівка Драбівського району Черкаської обл.). Потім відвідав Ковалівку (теж Драбівського району), Яготин (тепер — Київської обл.), Березову Рудку і Малютинці (Пирятинського району), Линовицю (тепер — Прилуцького району Чернігівської обл.), Ісківці на Лубенщині, Андріївку Гадяцького повіту (тепер — Роменського району Сумської обл.). 25 грудня відвідав Пирятин. У січні 1844 р. перебував у Яготині, Березовій Рудці, Мойсівці, очевидно, заїжджав у Малютинці й Ковалівку.

Друга подорож на Полтавщину почалась у червні 1845 р. відвіданням Прилук і Густині. Звідти поїхав у Лубни, оглянув Мгарський монастир і прибув на Миргородщину до О. А. Лук'яновича. Живучи у його маєтку в Мар'янському (тепер Великобагачанського району; написав портрет О. А. Лук'яновича), відвідав Устивицю, Злодіївку (Псільське). Наприкінці червня — початку липня здійснив подорож у Шедієве (тепер Новосанжарського району) за маршрутом: Багачка, Білоцерківка, Решетилівка, Полтава, Ст. Санжари (Решетняки), Михнівка (тепер Решетилівського району). В останній декаді липня перебував у Ромнах на Іллінському ярмарку, звідти виїхав на Хорольщину (Веселий Поділ; намалював портрет Г. Родзянки; Василівка), відвідував Лубни, Пирятин, Переяслав. На початку жовтня — у Миргороді, потім у Мар'янському, де живе близько двох тижнів (працював над поезіями «Єретик», «Сліпий», «Великий Льох» та інші). Знову через Лубни, Ісківці, Березову Рудку, Пирятин наприкінці жовтня прибув у Переяслав до Козачківського, де зустрів 1846 р. Одужавши, навідує Яготин, Березову Рудку, Лемешівку (тепер — Пирятинського району). У середині лютого з Лубен виїхав на Чернігівщину.

Т. Г. Шевченко (118361 b)

Останній раз був на Полтавщині у червні і серпні 1859 р. Проїхавши через Зіньків, Гадяч, Лохвицю до Пирятина, зупинився у П. Мокрицького (Таволги-Мокрицького), де 10 червня написав вірш «Ой, маю, маю я оченята». Подальший маршрут — Переяслав, Прохорівка (Михайлова Гора), Яготин, Прилуки. 20 серпня 1859 р. покинув межі Полтавської губернії.

Загалом Шевченко відвідав на Полтавщині понад півсотні населених пунктів. За народними переказами побував також у селах Вороньки, Білоусівка, Городище (Свіччине Городище Чорнухинського району), Слободо-Петрівка (Гребінківського району), Яхники (Лохвицького району), Висачки (Лубенського району), Заріг (Оржицького району), Білоцерківці (Пирятинського району), Єньки (Хорольського району) та ін. Серед мистецьких творів Шевченка про Полтавщину: «Будинок І. П. Котляревського у Полтаві», «Воздвиженський монастир у Полтаві», «В Решетилівці» (1845).

В 1961 р. на фасаді середньої школи № 3 встановлена меморіальна дошка на честь перебування поета у Полтаві в 1845 р. Ім'ям Т.Г. Шевченка названо вулицю.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 979-980

Портрет - http://www.persons.com.ua

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

«Жуковського В. А. щоденники»

Художня виставка 1903 р.

Полтава. Історична довідка

Садиба І. П. Котляревського

"Боян" - музично-хорове товариство

Полтавський міський сад, парк «Перемога»

"Азбука по методу Золотова для Южно-Руського края"

Недільні школи

Земські училища