Меню: Особистості - М; Правителі 
 Версія для друку   На головну

Микола І [Микола Павлович Романов; 25.6.(6.7)1796 - 18.2.(2.3.)1855] - російський імператор (1825-55). Третій син Павла І.

Зайняв престол після раптової смерті Олександра І і жорстокого придушення повстання декабристів 1825. М. І, прагнучи зміцнити імперію, встановив у країні режим військово-поліцейської диктатури. При М. І величезну роль в державному управлінні відіграла особиста канцелярія царя і особливо її “Третій відділ” - управління таємної політичної поліції і жандармерія. В 1830-31 придушив національно-визвольне повстання в Польщі, був одним з організаторів розгрому Угорської революції 1848-49. Політика М. І щодо України була спрямована на повну нівеляцію національних особливостей, прав і традицій українського народу - скасування Магдебургського права (1835) й Литовського статуту, ліквідацію греко-католицької церкви на Правобережній Україні, боротьбу проти українського національно-визвольного руху (арешт членів Кирило-Мефодіівського Братства, переслідування і заслання Т. Шевченка). Основним напрямком зовнішньополітичної діяльності уряду М. І стала підтримка реакційних режимів в усій Європі. За М. І Росія вела війни за завоювання Кавказу і СередньоїАзії, а також російсько-іранську 1826-28 і російсько-турецьку 1828-29 війни. Поразка Росії у Кримській війні 1853-56 стала причиною глибокої кризи всього режиму, встановленого М. І і прискорила його смерть (правдоподібно самогубство).

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Магдебурзьке право

 Очерки истории евреев Полтавщины. Часть первая (1804 - февраль 1917 гг.)

 Плани міст Полтавщини

 Олександр (Павлович Андроник Іванович)

 Олександр II

 Паскевич Іван Федорович

 Рєпнін-Волконський Микола Григорович

 Сементовський Микола Максимович

 Трощинський Дмитро Прокопович