Олександр ІІ
(17(29).4.1818-1(13).3.1881). Російський імператор з 1855. Старший син
Миколи І [батько
Олександра
ІІІ - Т.Б.]. Здійснив ряд реформ: армійську, земську, судову, у 1861 скасував кріпосне право, за що одержав ім'я "Визволитель". З 1863 року перейшов до реакційної внутрішньої політики, на його життя неодноразово відбувалися замахи, і в 1881 він був убитий терористичною групою народовольців, нігілістами.
Поразка Російської імперії у Кримській війні 1853-56, криза економічного розвитку країни, національно-визвольний рух поневолених народів, примусили Олександра ІІ провести ряд реформ: відміна кріпосного права 1861, земельна, судова, міська та ін. У зовнішній політиці Олександр ІІ дотримувався німецької орієнтації, особливу увагу приділяв т.зв. східному питанню. В 1877-78 прагнучи зміцнити позиції Російської імперії на Балканах, вів війну з Туреччиною. За Олександра ІІ до Росії було приєднано Пн. Кавказ, завойовано значну частину Середньої Азії. В 1863-64 жорстоко придушив національно-визвольне повстання у Польщі. Щодо України проводив агресивну шовіністичну політику (див.
Валуєвський указ
1863, Емський акт
1876). Вбитий 1.3.1881 у Петербурзі народовольцем І. Гриневецьким.
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Полтава. Історична довідка
Каплиця Олександра ІІ
Спаська церква
Смуга осілості
1100-річчя Полтави вулиця
«Нородна Воля»
Драгоманов Михаило Петрович
Кузнецький Олександр Миколайович
Лизогуб Дмитро Андрійович
Обер Артемій (Артур) Лаврентійович
Рейдер Михайло (Олександрович?)
Стронін Олександр Іванович
|