Земські училища
|
|
Меню:
Технікуми, училища, коледжі |
|
Земські училища — загальноосвітні початкові школи з одно-, три- та чотирирічним курсом навчання, які відкривалися й утримувалися земствами в сільській місцевості. Діяли згідно з «Положенням про губернські та повітові земські установи» 1864 р. Нагляд і педагогічне керівництво земськими училищами здійснювали члени училищних рад, контроль — інспектори і директори народних училищ Міністерства освіти. Положення обмежувало освітню діяльність земств вирішенням фінансово-господарських питань. Предмети викладання в земських училищах: закон божий, читання, письмо, церковнослов'янська мова, арифметика, співи. Оскільки для цього типу шкіл не було сталих програм, вчителі користувалися свободою у виборі методів навчання і підручників, збільшували рівень початкових знань, викладаючи природознавство, фізику, хімію, географію та історію. До 3. у. йшли земських училищ працювати випускники прогімназій, гімназій, учительських та духовних семінарій, єпархіальних училищ та приватних навчальних закладів. Як правило, переважна більшість педагогів навчала за книгами Т. Г. Шевченка, К. Д. Ушинського, П. О. Куліша, Л. М. Толстого, М. О. Корфа. При багатьох училищах діяли народні бібліотеки, недільні читання, класи для дорослих, учнівські хори, ремісничі майстерні та класи, проводилися заняття з городництва, садівництва та бджільництва. Уперше постійні асигнування на школи почали здійснювати Роменське, Переяславське, Лубенське, Полтавське та Миргородське повітові земства (з 1868 р.), які призначали вчителів, оплачували їх працю, наймали приміщення, постачали підручники і посібники. Розміри земських відрахувань залежали від внесків сільських громад. У 1870 р. Полтавське земство на початкові народні училища асигнувало 27 380 крб., сільські громади — 17 663 крб. Прилуцьке повітове земство виділяло 75 крб. (60—70-ті рр.), Золотоніське — 200 крб., Полтавське — 330 крб. (80-ті роки) на кожну школу. На 1910 р. земства в середньому виділяли на школу по 832 крб. Ці кошти у вісім разів перевищували державні асигнування. Утримання ж однієї земської школи в середньому коштувало 6766 крб. В асигнуванні земських шкіл брали участь громадські діячі. Г. П. Галаган пожертвував 40 десятин землі Гнилицькому земському училищу. Перші земські училища були відкриті у 70-х рр. Гадяцьким земством у Петрівці, Синівці, Плішивці; Кобеляцьким — у Пригарівці, Махнівці, Комарівці; Кременчуцьке земство перетворило громадські училища на земські — у Кринках, Пузиковому, Крюкові, Пустовійтовому, Рублівці, Піщаному, Потоках та ін. селах. Прилуцьке земство спільно з сільськими громадами взяло на утримання 27 шкіл (1875 р). У Лубенському повіті діяли 40 земських шкіл (1900 р.). Пирятинське земство утримувало 75 шкіл (1904 р.). У Полтавській губернії діяло: у 1874 р. — 202, у 1889 р. — 502, у 1890 р. — 574, у 1894 р. — 628, у 1908 р. — 1030 шкіл, одна частина яких повністю утримувалися на земські кошти, інша — на спільні кошти земств і сільських громад. На 1898 р. у сільських земських училищах навчалося 38 417 учнів (хлопчиків і дівчат), з яких 94 відсотки становили діти селян; на 1908 р. у 477 земських училищах навчалося. 85 927 учнів, з них — 14 788 дівчат. Деякій частині земських училищ присвоювалися імена визначних діячів або знаменних історичних дат. Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
Посилання на сторінку/ссылка на страницу:
|