Меню: Особистості - М; Художники; Освітяни; Навчалися у Полтаві 
 Версія для друку   На головну

Мокрицький Аполлон Миколайович — Мокрицкий Аполлон Николаевич — (12/28.08.1810, Пирятин — 26.11/9.03.1870, Москва) — живописець, академік Петербурзької Академії мистецтв (1849 р.), педагог.

Народився в небагатій родині пирятинського поштмейстера. Виховувався в Полтавському будинку дітей незаможних дворян (1818—1824 рр.) і Ніжинському ліцеї. В 1830 р. виїхав до Петербурга, де став вільнослухачем Академії мистецтв. Узяв активну участь у визволенні з кріпацтва Т. Шевченка. В 1839 р. повернувся в рідні місця, малював портрети на замовлення, краєвиди. З 1841 р. перебував в Італії, куди поїхав на власні кошти завершувати освіту. З 1851 рр. до кінця днів працював професором Московського училища живопису, скульптури та архітектури, виховавши кілька поколінь художників. Залишив цінні мемуари — «Дневник художника А.Н. Мокрицкого». Мистецька спадщина А. Мокрицького розпорошена, багато творів, особливо полтавського періоду, не збереглися. Як митець-романтик поетизував передових людей своєї доби: парний портрет лікаря П. Пузино та його дружини (1835 р.), портрети М. Гоголя, Є. Гребінки (1840 р.), О. Кольцова , «Портрет дружини» (1835 р.), «Автопортрет» (1840 р.).

Білоусько О.А, Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини.
 Кінець XVIII - початок XX століття. Стор. 126

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Полтава. Історична довідка

 Малоросійського поштамту будинок

 Гребінка Євген Павлович