Вулиця Шевченка прокладена на початку 19 ст. на околиці міста, де знаходилося кілька козацьких хуторів. На їх місці в 1804 р. відкрито благодійні лікувальні заклади. У складі комплексу споруд 1820—1823 рр. зведено в стилі класицизму будинок лікарні. Головний фасад двоповерхової споруди прикрашає шестиколонний доричний портик, увінчаний трикутним фронтоном. У 1827—1835 рр. попечителем богоугодних закладів працював І. П. Котляревський, що засвідчує меморіальна дошка. Згодом тут розміщалася земська лікарня, тепер — Полтавська обласна лікарня ім. М. В. Скліфосовського. Перед центральним входом лікарні встановлено пам'ятник М. В. Скліфосовському. На початку вулиці Шевченка на перетині з Першотравневим проспектом — будинок Полтавської пожежної команди (зараз тут музей авіації і космонавтики), пам'ятник захисникам фортеці і коменданту О. С. Келіну. На вулиці Шевченка у заїжджому дворі (гербергу) під час лікування у Полтаві в 1776—1778 рр. зупинявся російський полководець О. В. Суворов разом із дружиною В. Прозоровською (№ 39-б, споруди знесено в 1989 р.). Будинок № 13 (тепер районного суду) до революції належав лікарю О. О. Волкенштейну — учаснику російсько-турецької війни 1877—1878 рр., народнику. Був знайомий з Л. М. Толстим. У нього бували В. Короленко, Г. Мясоєдов, М. Скліфосовський, І. Бунін та ін. На фасаді будинку с. ш. № 16 з нагоди 50-річчя Збройних Сил СРСР відкрито меморіальну дошку. В цьому приміщенні напередодні Великої Вітчизняної війни знаходився признаний пункт військкомату.