|
ќбласна земська переселенська
орган≥зац≥¤
(з к≥нц¤ 1911р. Ч ѕ≥вденно-рос≥йська
обласна земська переселенська орган≥зац≥¤).
—творена 9Ч11 червн¤ 1908 р. у ѕолтав≥ на з'њзд≥
представник≥в полтавського,
катеринославського, харк≥вського ≥
черн≥г≥вського земств, а також кињвського губернського
ком≥тету у справах земського господарства.
–≥шенн¤ про створенн¤ земськоњ орган≥зац≥њ
було прийн¤то 6 жовтн¤ 1907 р. на харк≥вському
з'њзд≥ представник≥в катеринославського,
полтавського, орловського, херсонського,
черн≥г≥вського земств, кињвського
губернського ком≥тету у справах земського
господарства, а також делегат≥в р¤ду
губернських землевпор¤дних ком≥с≥й. ћета
новоствореноњ орган≥зац≥њ Ч спри¤нн¤
ур¤дов≥ у справ≥ Ђправильноњ постановки
переселенськоњ справи...ї, тобто участь в
орган≥зованих ур¤дом п≥сл¤ 1906 р. масових
переселень на окрањни малоземельних ≥
безземельних сел¤н.
«г≥дно з постановою 1-го з'њзду земськоњ
орган≥зац≥њ ≥ затвердженим в 1911 р. —татутом
вищим органом був з'њзд уповноважених, ¤кий
скликавс¤ не р≥дше одного разу на р≥к. ”
його функц≥њ входило затвердженн¤
кошторису, а також розпод≥л по губерн≥¤х
земельного фонду, що вид≥л¤вс¤ у
розпор¤дженн¤ земц≥в переселенським
управл≥нн¤м. ” пер≥од м≥ж з'њздами
поточними справами керувало Ѕюро обласноњ
орган≥зац≥њ, до складу ¤кого спочатку
входили зав≥дуючий, секретар, переписувач ≥
дес¤ть переселенських агент≥в (8 по
влаштуванню новосел≥в ≥ 2 Ч по пересуванню
зал≥зницею). ” наступн≥ роки склад
прац≥вник≥в орган≥зац≥њ поступово зростав:
у 1909 р. Ч 23 особи; у 1911 р. Ч 27; у 1912 р. Ч 57 (23
службовц≥ Ѕюро ≥ 34 агенти). ¬ окрем≥ сезони
(1914) чисельн≥сть агент≥в дос¤гала 45. Ќа
першому з'њзд≥ земськоњ орган≥зац≥њ було
прийн¤то р≥шенн¤ про виданн¤ Ђ»звестий
областной земской переселенческой
организацииї.
—клад орган≥зац≥њ не був пост≥йним. ” 1909 р.
њњ р¤ди поповнило херсонське ≥ воронезьке
земства, у 1910 р. Ч волинське, у 1913 р. Ч
саратовське. Ќа початку 1912 р. питанн¤ про
членство в орган≥зац≥њ розгл¤дали м≥нське
≥ тавр≥йське земства. ” 1909 р.
катеринославське, а в 1914 р. херсонське
земства вийшли з њњ складу. —тавили питанн¤
про вих≥д харк≥вське, черн≥г≥вське ≥
кињвське земства. ¬с¤ робота велась за
рахунок щор≥чних внеск≥в губернських
земств Ч член≥в орган≥зац≥њ. ѓх розм≥р
залежав в≥д к≥лькост≥ переселенц≥в з даноњ
губерн≥њ прот¤гом останн≥х трьох рок≥в.
ћаксимального розм≥ру бюджет дос¤г у 1914 р.
Ч 150 387 крб. «авданн¤ по розвитку
переселенського руху з густонаселених
губерн≥й крањни ур¤дов≥, разом ≥з земськими
установами, вир≥шити в основному вдалос¤.
“ак, ¤кщо прот¤гом 20 рок≥в (1885Ч1905) з
ѕолтавськоњ, ’арк≥вськоњ, ињвськоњ,
¬олинськоњ, ’ерсонськоњ ≥ „ерн≥г≥вськоњ
губерн≥й за ”рал переселилось 457 967 ос≥б, то
лише за 8 рок≥в
(1906Ч1914) ц≥ ж сам≥ губерн≥њ, ¤к≥ входили до
складу обласноњ земськоњ орган≥зац≥њ, дали
вдвоЇ б≥льше переселенц≥в Ч 998 441 чол.
«розум≥ло, що в роки столип≥нськоњ аграрноњ
реформи в д≥ю вступило ≥ р¤д ≥нших фактор≥в
Ч в≥льний продаж сел¤нами своњх над≥л≥в та
≥н. ” березн≥ 1918 р. обласна земська
переселенська орган≥зац≥¤ за¤вила про св≥й
саморозпуск. ƒив. ѕереселенц≥ з ѕолтавщини.
ѕолтавщина:
≈нциклопедичний дов≥дник
(«а ред. ј.¬.
удрицького.- .: ”≈, 1992). —тор.
602-603
ѕосиланн¤
на стор≥нку/ссылка на страницу:
Ђ»звести¤ ќбластной земской переселенческой организацииї - журнал
“ахтай ќлександр узьмич
|