Олександр Кузьмич Тахтай
|
|
Меню: Особистості - Т;
Історики, краєзнавці;
Музейники; Репресовані |
|
Тахтай Олександр Кузьмич — Тахтай Александр Кузьмич — (1890, Ромни — 1963, Донецьк) — археолог, музейник і краєзнавець. Народився
в сім'ї службовця. Закінчив Петербурзький
археологічний інститут (1913
p.). Під час Першої світової війни служив у
годувально-перев'язочному загоні
Полтавської переселенської організації
Всеросійської земської спілки. У 1918 р. —
червоноармієць. У 1920-ті рр. жив і працював у
Полтаві: лектором і бібліотекарем (1919-1921 pp.),
співробітником Полтавського губернського
комітету охорони пам'яток мистецтва,
старовини і природи (1921—1922 pp.), інспектором
екскурсійно-виставочної музейної секції
Полтавської губполітпросвіти (1922—1925 pp.),
хранителем археологічного зібрання
Центрального пролетарського музею
Полтавщини (1925—1929 pp.). Очолював експедиції
музею по обстеженню археологічних пам'яток
Полтавщини, активно співпрацював у
Полтавському науковому товаристві ВУАН.
Був одним із перших дослідників пам'яток
палеоліту в басейні річки Орелі; чи не
вперше для Полтавщини відкрив поховання
сарматської доби; брав участь у вивченні
Зачепилівського і Келегійського поховань
перещепинського типу. У 1930—1934 рр. працював завідувачем відділу археології Херсонського краєзнавчого музею. З жовтня 1934 по травень 1949 р. завідував відділом феодалізму Історико-археологічного Херсонеського музею в Севастополі. Під час німецької окупації врятував цінні експонати музею від розграбування. По війні був безпідставно звинувачений у співпраці з окупантами та антирадянській діяльності. 11 листопада 1949 р. судовою колегією у кримінальних справах Кримського облсуду засуджений на 25 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. У 1955 р. достроково звільнений із зняттям судимості. Останні роки життя працював на посаді археолога Донецького краєзнавчого музею. Білоусько
О.А. Новітня історія Полтавщини
Тахтай Олександр Кузьмич (23.10.1890, Ромни – 25.07.1963, Донецьк) – дослідник первісної скіфо-сарматської, античної й середньовічної археології, античної епіграфіки і нумізматики, музеєзнавець. Фахову освіту історика здобув на іст.-філол. ф-ті Петербурзького ун-ту (1911) та Петербурзькому археол. Ін-ті під керівництвом О. І. Спіцина та М. О. Макаренка. Працював н.с. музеїв Полтави (1921-1929), Херсона (1930-1934), Херсонесу (1935-1949), Донецька (1956-1959). Незаконно арештовувався 1929 та 1934, репресований також у 1949. Наук. діяльність була різнобічною: первісна, скіфо-сарматська, антична і середньовічна археологія, антична епіграфіка та нумізматика. Був одним із перших дослідників пам’яток палеоліту у Пооріллі, започаткував дослідження поселень доби бронзи і раннього залізного віку у Нижньому Подніпров’ї, розпочав дослідження пам’яток кизил-кобинської культури в Криму, плідно працював над вивченням античних і середньовічних нашарувань Херсонеса-Херсона, підготував археол. карту Донбасу. Значний доробок на терені вітчизняної музейної справи позначений збором та впорядкуванням фондів (лише у Херсонському краєзнавчому музеї зберігається більше 1000 одиниць археол. експонатів, зібраних ним), створенням нових музейних експозицій в Херсоні і Херсонесі. Завдяки О. К. Тахтаю в роки Великої Вітчизняної війни було збережено від знищення пам’ятки Херсонеса і музею. Автор 20 наук. праць. Тв.: Античные клейменные пифосы из Херсонеса // КСИИМК. – 1940. – В.5; Два клада херсонесских античных монет 1944 г. // ХС, 1948. – В.4; Раскопки Херсонесского некрополя (I-IV) в 1937 г. // ХС. – 1948. – В.4. Літ.: П. Н. Шульц. А. К. Тахтай (некролог) // Советская археология. – 1964. – № 4; В. І. Граб, О. Б. Супруненко. Археолог Олександр Тахтай. – Полтава, 1991; Г. Мезенцева. Дослідники археології України. – Чернігів, 1997. – С.98. Світлана Юренко Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / Інститут історії України НАН України
Посилання на сторінку/ссылка на страницу:
|