Засновником і першим його директором був скрипаль і викладач Д. В. Ахшарумов (1864-1938), заступником директора - піаністка Н. М. Головня. Училище мало три відділи: фортепіанний, сольного співу, оркестровий. Загальноосвітні предмети вивчалися в обсязі перших чотирьох класів чоловічої гімназії. Плата за навчання - 50-150 крб. на рік. У 1904 р. тут працювало 17 вчителів гри на фортепіано (Густав Бергер, закінчив Берлінську консерваторію, Н. М. Головня, М. В. Берковська, А. М. Гофман та інші), 6 - сольного співу (Ф. П. Левицький, Роберт Таманті, В. О. Дроздова-Диковська, М. М. Денисенко, перша вчителька народного артиста СРСР І. С. Козловського та інші), 7 - гри на скрипці, 1 - клас альта, 8 - клас віолончелі, 6 - класу контрабас, 3 - духових (дерев'яних та мідних) - флейта, кларнет, 4 - гобой, 3 - фагот, 5 - мідних (полтавський диригент О. Г. Єрофеєв, 1884-1968), 2 - клас арфи (Н. М. Головня, М. В. Тойман), 2 - клас ударних інструментів. Мову і літературу викладав В. О. Щепотьєв. Училище мало симфонічний оркестр (диригент Д. В. Ахшарумов) та оперний клас (керівник Ф. П. Левицький). Ці два художні колективи обумовили організацію у 1919 р. Полтавського оперного театру. У 1921-1923 рр. керівником хорової капели був О. В. Свєшников (1890-1980; російський хоровий диригент і музичний діяч, народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці).

Перший симфонічний концерт у новому приміщенні училища відбувся 20 березня 1916 р., під час якого було виконано: увертюру до опери "Руслан і Людмила" та "Арагонську хоту" М. Глінки, "Героїчну фантазію" і балетну сюїту з опери "Фереморс" А. Рубінштейна, "Світанок на Москві-ріці" М. Мусоргського та "Урочисту увертюру 1812 р." П. Чайковського. Потім концерти відбувалися регулярно.

Спочатку училище містилося у будинку на розі вулиць Петровської та Протопопівської (сучасні вул. Леніна та Котляревського: тепер тут - обласне управління науки та освіти), а з 1916 р. - у спеціально спорудженому для музичного училища 3-поверховому будинку з забезпеченням звукової ізоляції між класними кімнатами, з двома фойє і концертним залом на 1200 місць (арх. Т. Я. Гардасевич; тепер тут - Палац дитячої та юнацької творчості (колишній Палац піонерів), вул. Пушкіна № 30).

 У 1917 р. порушувалося питання про реорганізацію училища на консерваторію. Після Жовтня 1917 р. училище стало державним і готувало фахівців для професійних музичних установ, керівників самодіяльних хорів та оркестрів.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
 (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 745-746

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

Музичне училище ім. М. В. Лисенка