|
Полтавське українське драматичне товариство.
Створене в 1914 р. в Полтаві групою акторів
колишньої Трупи артистів під орудою Л.
Леонідова та П. Каганця. Режисерами були: С.
Киянов-Чарський, П. Клименко,
Н. Нескуба, Д.
Козачковський, І. Котов. Метою товариства
був творчий розвиток надбань корифеїв
українського театру. У 1918—1919 рр. трупа
поповнилась за рахунок провідних акторів-аматорів
«Музично-драматичного гуртка», акторів з ін.
міст. Драматичне товариство працювало в
народному театрі «Маяк», в їдальні
Південного вокзалу, Губсельбудинку,
пакгаузі Київського вокзалу, в Саду
чиновників, Клубі трудящих, в Кобищанському
парку, музичному училищі, у
«Зеленому
острові», в приміщенні міського театру ім. М.
В. Гоголя, де в 1915—1917 рр. був розташований
лазарет, а також у селах Полтавщини.
Товариство обслуговувало госпіталі, брало
участь у благодійних вечорах, народних
гуляннях, де, крім показу вистав, виступав
його хор, солісти-вокалісти. Збори від цих
видовищ часто йшли у фонд допомоги сім'ям
загиблих і поранених воїнів на фронтах
імперіалістичної війни. У репертуарі: «Наталка
Полтавка», «Москаль-чарівник» І.
Котляревського, «Шельменко-денщик», «Сватання
на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка, «Пошились
у дурні», «Невольник» М. Кропивницького, «За
двома зайцями» М, Старнцького, «Наймичка», «Сто
тисяч», «Лиха іскра поле спалить і сама
щезне» І. Карпенка-Карого, «Нахмарило» Б.
Грінченка, «За Німань іду» В. Александрова,
«Панна Штукарка» А. Володського. У 1920 р.
частина співаків і музикантів товариства
об'єдналося в оперний трудовий колектив. На
початку 1924 р. товариство реорганізувалося і
прибрало назву полтавський театр «Рух».
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В.
Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
749-750
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Просвітницький будинок ім. М. В. Гоголя
"Жовтень" - театр
Перша українська народна радянська трупа першого радянського театру імені М. В. Гоголя
|