¬≥ктор
–евегук
ѕолтавщина в роки другоњ св≥товоњ в≥йни
(1939-1945)
|
|
ћеню: ѕолтавщина
в роки другоњ св≥товоњ в≥йни (1939-1945); Ѕ≥бл≥отека |
|
–озд≥л
III. І
4. —тан народноњ осв≥ти ѕ≥сл¤
окупац≥њ н≥мц¤ми ѕолтавщини окрем≥ вчител≥-патр≥оти,
¤к≥ не сприймали комун≥стичного режиму, але,
щоб не зазнати репрес≥й старанно це
приховували, зробили спробу в≥дродити
нац≥ональну украњнську школу, ¤ка б
виховувала у д≥тей любов до своЇњ
Ѕатьк≥вщини та почутт¤ нац≥ональноњ
г≥дност≥. ¬они нањвно спод≥валис¤, що
нацисти прийшли в ”крањну ¤к визволител≥ ≥
спри¤тимуть в≥дновленню њњ державност≥ та
нац≥ональному в≥дродженню. ”же в перш≥ дн≥
окупац≥њ на шпальтах обласного часопису
"√олос ѕолтавщини" анон≥мним автором
була викладена концепц≥¤ розвитку
украњнськоњ нац≥ональноњ осв≥ти, в≥льноњ
в≥д б≥льшовицьких догм. јнал≥з њњ основних
засад дав п≥дставу стверджувати, що автором
концепц≥њ був видатний украњнський педагог
√ригор≥й ¬ащенко, ¤кий в час окупац≥њ
залишавс¤ жити в ѕолтав≥. (90)
Ќа противагу рад¤нськ≥й школ≥, ¤ка
в≥дривала д≥тей в≥д р≥дного ірунту, вбивала
в них любов до ”крањни, прищеплювала
лицем≥рство ≥ ненависть до так званих
класових ворог≥в, украњнськ≥ осв≥т¤ни, на
думку автора, мають будувати школу
нац≥ональну не лише за формою, але й за
зм≥стом. "Ўкола, Ч стверджував автор, Ч
мусить озброювати нашу молодь науковими
знанн¤ми, потр≥бними дл¤ будуванн¤ нового
житт¤, озброювати њњ науковим св≥тогл¤дом ≥
техн≥чними навиками, потр≥бними дл¤
с≥льського господарства, промисловост≥ ≥
торг≥вл≥. –азом з тим, вона мусить
виховувати у молод≥ високу нац≥ональну
св≥дом≥сть, тверд≥сть вол≥ й характеру,
принципов≥сть, ретельн≥сть ≥
наполеглив≥сть в робот≥, чесн≥сть ≥
дисципл≥нован≥сть, високу культурн≥сть в
особистому ≥ громадському житт≥, ц≥лковиту
в≥ддан≥сть громадськ≥й справ≥ [1]. --------------- 1 √олос ѕолтавщини. Ч 1941. Ч 26 жовтн¤. ¬
розвиток концепц≥њ нац≥ональноњ школи
редакц≥йна статт¤ "ѕро украњнську
школу" ставила перед осв≥т¤нами
ѕолтавщини р¤д завдань, усп≥шне вир≥шенн¤
¤ких забезпечувало б буд≥вництво
нац≥ональноњ школи. Ќасамперед, потр≥бно
було визначити характер ≥ завданн¤ школи,
розробити навчальн≥ плани ≥ програми,
впор¤дкувати навчальн≥ прим≥щенн¤ та
забезпечити школи п≥дручниками ≥
нац≥ональне св≥домими вчител¤ми. "ѕерша
вимога до нашоњ школи, Ч говорилос¤ в
статт≥, Ч щоб вона служила ≥нтересам свого
народу, була справд≥ нац≥ональною
украњнською школою" [2]. --------------- 2 √олос ѕолтавщини. Ч 2 листопада. „ерез
дек≥лька дн≥в газета "√олос
ѕолтавщини" опубл≥кувала основн≥ засади
навчальних план≥в "елементарноњ"
украњнськоњ школи, ¤ка була розрахована на
в≥с≥м рок≥в навчанн¤ ≥ базувалас¤ на
класичних принципах Ївропейськоњ ≥
нац≥ональноњ педагог≥ки. ¬≥д зм≥сту наук,
говорилос¤ в статт≥, що њх д≥ти вивчатимуть
у школ≥, залежить њх св≥тогл¤д, а в≥д
посл≥довност≥ у вивченн≥ Ч
систематичн≥сть, ірунтовн≥сть ≥ тривал≥сть
знань. ƒо навчальних план≥в нац≥ональноњ
школи мали входити основн≥ елементи
гуман≥тарних (мова, л≥тература, ≥стор≥¤),
природничих (природознавство та географ≥¤)
≥ математичних (арифметика, алгебра,
геометр≥¤) наук. « першого ≥ до останнього
року навчанн¤ в школ≥, ¤к обов'¤зков≥
предмети, включалис¤ уроки ф≥зкультури,
малюванн¤, сп≥в≥в з музикою ≥ ручноњ прац≥. ƒотримуючись
традиц≥й нац≥ональноњ осв≥ти в минулому, до
учбових план≥в включавс¤ ≥ «акон Ѕожий.
"”чбовий план, Ч (91) говорилос¤ в
статт≥, Ч мусить забезпечити нац≥ональний
характер осв≥ти й вихованн¤ в украњнськ≥й
школ≥" [3]. “ому вивченню украњнськоњ мови
й л≥тератури, географ≥њ й ≥стор≥њ
надавалос¤ пр≥оритетне значенн¤. --------------- 3 √олос ѕолтавщини. Ч 9 листопада. ”крањнц≥,
¤к≥ опинилис¤ на окупован≥й ворогом
територ≥њ, спод≥валис¤, що ≥ в умовах
окупац≥њ д≥ти зможуть отримати повноц≥нну
середню осв≥ту. —тароста ременчуцького
району ќ. јлей нав≥ть оголосив про платне
навчанн¤ дл¤ учн≥в 8-10 клас≥в у сум≥ 50 крб. на
р≥к. ¬≥д плати за навчанн¤ мали зв≥льн¤тис¤
д≥ти-сироти, ≥нвал≥ди та д≥ти репресованих
б≥льшовиками батьк≥в [4]. --------------- 4 ƒјѕќ, ф.–-2577, оп.1, спр.3-а, арк.24. Ѕуд≥вництво
нац≥ональноњ украњнськоњ школи було одним
≥з основних завдань ≥ пох≥дних груп ќ”Ќ, ¤к≥
сл≥дом за н≥мецькими в≥йськами вирушили в
Ќаддн≥пр¤нську ”крањну. ¬≥дд≥л народноњ
осв≥ти ременчуцького району очолив ѕ.
Ўвидь. ¬≥н
розробив ≥ роз≥слав восени 1941 року по
школах ременчуцького геб≥ту "ѕравила
внутр≥шнього розпор¤дку в нов≥й
украњнськ≥й школ≥", зг≥дно ¤ких
нац≥ональна школа "створюЇтьс¤ на основ≥
в≥льного житт¤ украњнського народу ≥
пройн¤та ≥де¤ми нац≥онального в≥дродженн¤
та розвитку". Ќад входом до школи мав
обов'¤зково вис≥ти украњнський герб Ч
“ризуб, а в кожному клас≥ Ч ≥кона та
портрети визначних д≥¤ч≥в украњнського
визвольного руху, рушники ≥ патр≥отичн≥
лозунги з тим, "щоб зовн≥шн≥й вигл¤д
украњнськоњ школи пробуджував ≥ виховував
нац≥ональн≥ почутт¤". ”роки мали
починатис¤ ≥ зак≥нчуватис¤ молитвою. ¬≥д
учн≥в вимагалос¤ бути дисципл≥нованими,
вв≥чливими, поважати батьк≥в, учител≥в,
старших за в≥ком та один одного. ѕри вход≥
до класу вчитель в≥тавс¤ з учн¤ми словам:
"—лава ”крањн≥!" ”чн≥ мусили
в≥дпов≥дати: "√еро¤м слава!" ќтже,
члени пох≥дних груп хот≥ли запровадити в
украњнських школах традиц≥йне в≥танн¤ ќ”Ќ [5]. --------------- 5 ƒјѕќ, ф.–-2434, оп.1, спр.5, арк.18. ”
перш≥ м≥с¤ц≥ н≥мецькоњ окупац≥њ навчанн¤ в
небагатьох школах ѕолтавщини, ¤к≥
в≥дновили роботу, справд≥ мало
нац≥ональний характер. р≥м обов'¤зкових
портрет≥в √≥тлера, на ст≥нах вис≥ли
портрети Ўевченка, ‘ранка, √рушевського,
¬инниченка, ѕетлюри та ≥нших д≥¤ч≥в
украњнського визвольного руху, а при вход≥
Ч украњнськ≥ герби. ѕершими п≥сн¤ми, ¤к≥
д≥ти почали вивчати в школ≥, були
нац≥ональний г≥мн "ўе не вмерла
”крањна" та шевченк≥вський
"«апов≥т". Ќац≥ональна (92)
школа, що в≥дроджувалас¤ зусилл¤ми
вчител≥в-патр≥от≥в, потребувала ≥ нових
п≥дручник≥в. ƒо њх складанн¤ в≥дд≥л осв≥ти
полтавськоњ м≥ськоњ управи приступив 1
листопада 1941 року, а вже на початку 1942 року
вперше в ”крањн≥ в умовах н≥мецькоњ
окупац≥њ було видано украњнський буквар,
читанки дл¤ 1-4 клас≥в, п≥дручники з
украњнськоњ та н≥мецькоњ мов, шк≥льний
зб≥рник украњнських п≥сень. ”
фондах державного арх≥ву ѕолтавськоњ
област≥ збереглис¤ окрем≥ з названих
п≥дручник≥в, зокрема "–≥дне слово"
(”крањнський буквар дл¤ початковоњ школи),
складений ќ. устол¤ном при допомоз≥
полтавських учител≥в √армаша, √олубицькоњ,
√орЇва та √ревцова. “ираж п≥дручника був
досить значний ¤к дл¤ того часу Ч дес¤ть
тис¤ч прим≥рник≥в. ћетодичну допомогу
авторам буквар¤ надали в≥дом≥ полтавськ≥
вчител≥-методисти ‘.≤. ѕошивайло та ≤.™.
ћихайленко. Ѕуквар був позбавлений
будь-¤кого ≥деолог≥чного забарвленн¤ ≥
своњм зм≥стом мав прищеплювати д≥т¤м любов
до р≥дноњ земл≥, природи, украњнськоњ мови.
¬м≥щен≥ в ньому коротеньк≥ опов≥данн¤,
присл≥в'¤ ≥ приказки були близьк≥ ≥
зрозум≥л≥ с≥льським д≥т¤м. ¬ивчаючи буквар,
вони знайомилис¤ ≥з знар¤дд¤ми прац≥,
тваринним ≥ рослинним св≥том ”крањни, з
основами христи¤нськоњ морал≥. ¬ буквар≥
подавалис¤ також коротк≥ в≥домост≥ про
сус≥дн≥ з ”крањною держави. ¬ опов≥данн≥
про Ќ≥меччину п≥дкреслювалис¤ лише
працьовит≥сть, дисципл≥нован≥сть ≥
прихильн≥сть до пор¤дку та чистоти н≥мц≥в.
Ќ≥ про √≥тлера, н≥ про нацистську ≥деолог≥ю
згадки не було. ”
лютому 1942 року в нап≥взруйнованому
прим≥щенн≥ полтавськоњ друкарн≥ було
видано також читанку дл¤ другого класу
початкових шк≥л, ¤ку п≥дготував ‘ед≥р
ѕошивайло. ћатер≥али до нењ були п≥д≥бран≥
з виданих за дорад¤нських час≥в
п≥дручник≥в дл¤ украњнських шк≥л Ѕ.
√р≥нченка, Ѕ≥лоусенка, Ћубенц¤ та
„еркасенка. ƒещо було вз¤то ≥ з б≥лоруських
та рос≥йських читанок. „астину текст≥в
написав сам упор¤дник. ƒобираючи
матер≥али дл¤ читанки, автор прагнув, щоб
вони були доступними ≥ ц≥кавими дл¤ д≥тей,
виховували в них любов до ”крањни,
життЇрад≥сн≥сть, пошану до батьк≥в ≥
старших за в≥ком. ‘. ѕошивайло хот≥в, за його
словами, "дитин≥ повернути њњ
дитинство". „итанка мала так≥ розд≥ли: у
школ≥ ≥ вдома, серед людей, серед тварин,
пори року, ≥нш≥ (93) крањ. ћ≥стила вона
також коротк≥ в≥домост≥ про географ≥ю та
≥стор≥ю ”крањни, њњ св¤т≥ м≥сц¤, житт¤
“араса Ўевченка, звичањ ≥ обр¤ди
украњнського народу. ¬ п≥дручнику було
вм≥щено багато кол¤док, щедр≥вок, весн¤нок,
а також текст нац≥онального г≥мну "ўе не
вмерла ”крањна". ќтже,
позбавлен≥ ≥деолог≥чних нашарувань, обидва
п≥дручники вчили д≥тей доброти, виховували
њх на засадах загальнолюдських ц≥нностей ≥
морал≥. ”
серпн≥ 1942 року вийшов друком п≥дручник
н≥мецькоњ мови дл¤ д≥тей та дорослих
тиражем 30 тис¤ч прим≥рник≥в, а в ѕир¤тин≥
накладом м≥сцевого часопису "–≥дна
нива" та при спри¤нн≥ осередку
"ѕросв≥ти" було видано зб≥рник поез≥й
ќлександра ќлес¤. ѕередмову до зб≥рника
написав його упор¤дник ≤ван —енько.
нижечка мала 88 стор≥нок ≥ м≥стила 35 в≥рш≥в [6]. --------------- 6 –≥дне слово (ѕир¤тин). Ч 1943. Ч 27 травн¤. «
метою п≥дготовки вчител≥в до роботи в
нац≥ональн≥й школ≥ в окремих м≥стах
ѕолтавщини були влаштован≥ спец≥альн≥
курси, на ¤ких осв≥т¤ни знайомилис¤ з
основними засадами украњнськоњ народноњ
педагог≥ки та новими навчальними
програмами ≥ планами. ¬ середин≥ листопада
1941 року ременчуцький в≥дд≥л народноњ
осв≥ти пров≥в сем≥нар з ≥стор≥њ ”крањни,
украњнськоњ мови та л≥тератури, а незабаром
≥ двотижнев≥ курси дл¤ вчител≥в, на ¤ких
б≥льше ста осв≥т¤н прослухали лекц≥њ з
≥стор≥њ ”крањни, всесв≥тньоњ ≥стор≥њ,
методики викладанн¤ украњнськоњ та
н≥мецькоњ мов, математики. ќсобливий
≥нтерес у вчител≥в викликали лекц≥њ з
украњнськоњ етнограф≥њ та фольклору, ¤к≥
прочитав директор ременчуцького
краЇзнавчого музею, член пох≥дних груп ќ”Ќ
. орольчук. ћ≥ська управа виплатила
кожному ≥з слухач≥в по 150 крб. [7]. --------------- 7 ≤нформац≥йний бюлетень ( ременчук). Ч 1994. Ч 7-14 жовтн¤. 16
грудн¤ 1941 року в ѕолтав≥ почали працювати
тижнев≥ курси п≥дготовки вчител≥в до
роботи в нац≥ональн≥й украњнськ≥й школ≥.
Ћекц≥њ на них прослухало 291 чолов≥к, у тому
числ≥ 98 вчител≥в ≥з с≥льських шк≥л област≥.
ƒл¤ полтавських учител≥в по вулиц≥
ќлександр≥вськ≥й (нин≥ Ч ќкт¤брьськ≥й), 20
була влаштована њдальн¤ закритого типу, де
харчувалис¤ ≥ вчител≥-пенс≥онери [8]. ѕроте
спроби украњнських патр≥от≥в в≥дродити в
умовах н≥мецькоњ окупац≥њ нац≥ональну
школу були приречен≥ на провал. --------------- 8 √олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 15 березн¤. ѕереважна
б≥льш≥сть шк≥л ѕолтавщини почала працювати
або з грудн¤ 1941 року (у ременчуц≥), або з
с≥чн¤ 1942 року (94) (у ѕолтав≥). Ќа цей
час уже остаточно сформувавс¤ фашистський
апарат насильства ≥ терору, ¤кий охопив
своњм контролем ус≥ сфери сусп≥льного
житт¤ полтавц≥в, у тому числ≥ й осв≥ту. Ќа
початку 1942 року в повн≥й м≥р≥ почала
зд≥йснюватис¤ осв≥тн¤ пол≥тика нацист≥в,
¤ка стала частиною загального плану
колон≥зац≥њ ≥ духовного поневоленн¤
украњнського народу. Ќавчанн¤
в украњнських школах в≥дновлювалос¤ лише
за умов, що шк≥льн≥ прим≥щенн¤ не
використовувалис¤ н≥мц¤ми дл¤ своњх
потреб. ”чител≥в попередньо перев≥р¤ли на
њх ло¤льн≥сть до окупант≥в, а з п≥дручник≥в
≥ навчальних пос≥бник≥в вилучали все, що
нагадувало рад¤нське минуле [9]. --------------- 9 ÷ƒј√ќ ”крањни, ф.57, оп.4, спр. 108, арк.76. ѕриблизний
обс¤г знань дл¤ слов'¤н визначив особисто
√≥тлер: "” кращому раз≥ њм можна
дозволити вивчити не б≥льше, н≥ж смисл
дорожн≥х знак≥в. ¬ивченн¤ географ≥њ мало
бути обмежене одним реченн¤м: столиц¤ рейху
Ч Ѕерл≥н. ћатематика ≥ под≥бн≥ до нењ науки
взагал≥ не потр≥бн≥" [10]. «г≥дно наказу
рейхском≥сара ”крањни ≈. оха, дозвол¤лос¤
в≥дкривати лише початков≥, так зван≥
народн≥ школи, навчанн¤ в ¤ких було
обов'¤зковим. „отирикласна початкова школа
мала навчити д≥тей лише писати, читати та
рахувати. —амод≥¤льн≥ дит¤ч≥ орган≥зац≥њ в
школах категорично заборон¤лис¤.
«аборон¤лос¤ також використовувати
п≥дручники, навчальн≥ пос≥бники та плани
рад¤нськоњ школи. ћовою навчанн¤ д≥тей мала
бути украњнська [11]. --------------- 10 √олос ѕолтавщини. Ч 1941. Ч 25 грудн¤. 11 Ќ≥мецько-фашистський окупац≥йний режим на ”крањн≥. «б≥рник документ≥в. Ч ., 1969. Ч —.71. онкретн≥
завданн¤ директивного ≥ методичного зм≥сту
стосовно осв≥тньоњ пол≥тики нацист≥в
публ≥кувалис¤ в педагог≥чних
≥нформац≥йних бюлетн¤х, ¤к≥ видавалис¤
н≥мецьким в≥дд≥лам пропаганди в
генеральних округах. ¬ одному з них
(в≥дпов≥дальний за випуск Ч зондерфюрер
¬айс) говорилос¤, що головним завданн¤м
народних шк≥л Ї "виховувати пор¤дн≥сть ≥
пошану до визволител≥в Ч до ¬еликого
н≥мецького народу" [12]. --------------- 12 ѕедагог≥чний ≥нформац≥йний бюлетень (’арк≥в). Ч1942, є1. Ч —.4. ”
к≥нц≥ 1941 року в ињвському генеральному
окруз≥, до складу ¤кого входила ≥
ѕолтавщина, були розроблен≥ ≥ затверджен≥
навчальн≥ програми дл¤ початкових
украњнських шк≥л. «окрема, програма з
в≥тчизнознавства (украњнознавства), ¤ке
вивчалос¤ в трет≥х ≥ четвертих класах,
включала 18 тем, у тому числ≥: ”крањна Ч наша
¬≥тчизна, наша родина, р≥дна осел¤, сад,
город, пори року, св≥йськ≥ тварини, луки ≥
л≥си та ≥н. ќстанн¤ тема ("ƒруз≥ ≥ вороги
нашоњ ¬≥тчизни") була вз¤та ≥з (95)
фашистськоњ пропаганди. ѓњ тези: —овЇти Ч
найзл≥ший ворог украњнського народу. ўо
було за —овЇт≥в? Ќ≥меччина Ч визволителька
украњнського народу. «
курсу арифметики в першому клас≥ учн≥ мали
засвоњти д≥њ до 100, в другому Ч до 1000, в
третьому Ч вивчити дроби, в четвертому Ч
додавати ≥ в≥дн≥мати на рах≥вниц≥.
”крањнська мова мала вивчатис¤ прот¤гом
ус≥х чотирьох рок≥в. “аким був обс¤г знань,
¤кий н≥мц≥ визначили дл¤ украњнських д≥тей.
” багатьох м≥стах ≥ селах ѕолтавщини з
≥н≥ц≥ативи населенн¤ в школах було
запроваджено вивченн¤ основ православ'¤. ¬
ѕолтавських школах «акон Ѕожий почали
вивчати з 15 кв≥тн¤ 1942 року. ”
школах д≥т¤м нав'¤зувалас¤ фашистська
≥деолог≥¤, ¤к ран≥ше комун≥стична, ≥
пров≥дниками њњ мали стати вчител≥, робота
¤ких була поставлена в жорстк≥ рамки
н≥мецькоњ окупац≥йноњ пол≥тики. ер≥вник
в≥дд≥лу осв≥ти ¬еликобагачанського району
ћ.ѕ. ’арченко на нарад≥ вчител≥в говорив, що
"робота школи буде апол≥тичною, але
в≥дпов≥датиме новому державному укладу,
¤кий вона повинна п≥дтримувати" [14]. ўе
б≥льш в≥дверто ставив завданн¤ перед
осв≥т¤нами голова Ќовосанжарськоњ
районноњ управи √. ор¤ка. ¬ наказ≥ в≥д 20
серпн¤ 1942 року в≥н зобов'¤зав в≥дд≥л
народноњ осв≥ти "ознайомити вчител≥в з
основними принципами
нац≥онал-соц≥ал≥стичного вихованн¤, ¤ке в
першу чергу в систему виховноњ роботи
вкладаЇ вихованн¤ молод≥ в дус≥ реального
здорового ≥деал≥зму" [15]. --------------- 14 ƒјѕќ, ф.–-2434, оп.1, спр.5, арк.8. 15 ƒјѕќ, ф.–-2342, оп.1, спр.1, арк.3. ”
перш≥ м≥с¤ц≥ окупац≥њ частина шк≥льних
прим≥щень використовувалас¤ н≥мц¤ми п≥д
казарми або госп≥тал≥ дл¤ своњх во¤к≥в. ”
багатьох школах не було палива, п≥дручник≥в
≥ навчальних пос≥бник≥в. Ќе вистачало
вчител≥в. ” стад≥њ формуванн¤ перебувала ≥
допом≥жна украњнська адм≥н≥страц≥¤,
зокрема в≥дд≥ли осв≥ти, ¤к≥ мали
зд≥йснювати тотальний контроль за роботою
шк≥л ≥ дбати про розвиток шк≥льноњ мереж≥.
≤снувала ≥ певна невизначен≥сть стосовно
осв≥тньоњ пол≥тики нацист≥в. ¬се
ж прот¤гом першого року окупац≥њ б≥льш≥сть
початкових шк≥л ѕолтавщини в≥дновили свою
роботу. ” ѕолтавському район≥ працювало 72
початков≥ школи ≥з 166 класами, в ¤ких
навчалос¤ близько чотирьох тис¤ч д≥тей,
хоча в район≥ нал≥чувалос¤ 8258 д≥тей
шк≥льного в≥ку. ” ременчуцькому (96)
район≥ д≥¤ло 37 шк≥л (3942 учн≥),
ћиргородському Ч 47 шк≥л (12096 учн≥в).
ƒиканському Ч 32 школи (2548 учн≥в),
Ќехворощанському Ч 28 шк≥л (3437 учн≥в),
ѕокровобагачанському Ч 27 шк≥л (1589 учн≥в) ≥
т.д. «начна
частина д≥тей, особливо починаючи з
дванадц¤тир≥чного в≥ку, залишалас¤ поза
школою. “ак, у ѕолтав≥ з 18670 д≥тей в≥ком до 16
рок≥в в 11 початкових школах навчалос¤ лише
1720 д≥тей. р≥м того, у 8 профес≥йних школах
(с≥льськогосподарськ≥й, землевпор¤дн≥й,
фармацевтичн≥й, музичн≥й,
художньо-промислов≥й, фельдшерськ≥й,
деревообробн≥й ≥ рем≥снич≥й) перебувало ще
1960 учн≥в [16]. “аким чином, р≥зними формами
навчанн¤ в ѕолтав≥ було охоплено лише
близько 20 в≥дсотк≥в д≥тей. Ќе кращим було
становище ≥ в селах област≥. --------------- 16 √олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 22 червн¤. ѕочаткова
осв≥та була оголошена н≥мц¤ми обов'¤зковою
дл¤ украњнських д≥тей ≥ дос¤галас¤ вона, ¤к
≥ вс¤ окупац≥йна пол≥тика, методами
насильства ≥ терору. «а не¤вку до школи або
пропуски зан¤ть без поважних причин
батьк≥в немилосердно штрафували. ”
в≥дпов≥дност≥ з наказом хорольського
геб≥тском≥сара в≥д 20 травн¤ 1943 року на
батьк≥в, ¤к≥ порушували розпор¤дженн¤ про
обов'¤зкове навчанн¤ д≥тей, за перший раз
накладали штраф у розм≥р≥ 50 крб., за другий
Ч 100 крб. [17]. ” кв≥тн≥ 1942 року староста
«≥ньк≥вського району оштрафував 6 жител≥в
села яновщини, ¤к≥ з причин в≥дсутност≥
од¤гу ≥ взутт¤ не послали своњх д≥тей до
школи, по 200 крб. кожного [18]. ѕод≥бн≥ акц≥њ
окупац≥йна влада чинила ≥ в ≥нших районах
ѕолтавщини, але незважаючи на сувор≥ кари,
значна частина д≥тей шк≥льного в≥ку
залишалас¤ поза школою. --------------- 17 ƒјѕќ, ф.–-2434, оп.1, спр.39, арк.119. 18 ∆итт¤ «≥ньк≥вщини. Ч 1942. Ч 25 кв≥тн¤. ”сп≥шн≥сть
учн≥в, ¤к ≥ в≥дв≥дуванн¤ ними школи,
залишалис¤ низькими. ” перших класах
ременчуцького району усп≥шн≥сть
становила 59 в≥дсотк≥в, у других Ч 65, у
трет≥х Ч 62, четвертих Ч 53. ” «≥ньк≥вському
район≥ вона була в≥дпов≥дно: 61, 65, 68 ≥ 67
в≥дсотк≥в. ѕовсюди не вистачало
п≥дручник≥в, зошит≥в, ол≥вц≥в тощо. ƒ≥ти
часто писали на старих газетах, а зам≥сть
чорнила використовували с≥к бузини.
„астина д≥тей з р≥зних причин залишала
школу, не одержавши нав≥ть початковоњ
осв≥ти. “ак, у «≥ньк≥вському район≥ серед
1942-1943 навчального року з перших клас≥в
вибуло 100 учн≥в, з других Ч 41, трет≥х Ч 104,
четвертих Ч 107. ¬≥дв≥дуванн¤ учн¤ми зан¤ть
становило в≥дпов≥дно 61, 61,1, 52,5 ≥ 47,1 в≥дсоток [19]. --------------- 19 ƒјѕќ, ф.–-2701, оп.1, спр.12, арк.5-6. (97)
” одн≥й з хорольських початкових шк≥л на
початку 1942 року було 275 д≥тей, а в к≥нц≥
навчального року до наступних клас≥в було
переведено лише 195. –ешта учн≥в, кр≥м
невеликоњ к≥лькост≥ залишених на повторний
р≥к, змушена була кинути навчанн¤ через
в≥дсутн≥сть взутт¤, од¤гу, хвороби тощо. ѕочаткова
школа в умовах н≥мецькоњ окупац≥њ мала
виховувати з украњнських д≥тей пок≥рних ≥
безмовних раб≥в “ретього рейху. « ц≥Їю
метою окупанти вимагали в≥д учител≥в
насаджувати в школах атмосферу страху ≥
терору, ¤кий п≥дтримувавс¤ за допомогою
ф≥зичних розправ над д≥тьми. ѕро це,
зокрема, в≥дверто говорилос¤ у
"ѕедагог≥чному ≥нформац≥йному бюлетн≥",
¤кий виходив у ѕолтав≥ (в≥дпов≥дальний за
випуск Ч зондерфюрер доктор ћарко):
"ќсобливо тепер, у воЇнний час, ¤к зас≥б
п≥дтримати дисципл≥ну, учитель застосовуЇ
метод ф≥зичного впливу на
недисципл≥нованого учн¤. ÷ього вимагаЇ час.
“≥лесн≥ покаранн¤ ≥нод≥ бувають
необх≥дн≥... ¬≥д л¤паса по щоц≥ н≥хто не
вмре, так само не коштуватиме житт¤, ¤кщо
вдарити учн¤ ков≥нькою. ’лопц≥ при гр≥
терпл¤ть б≥льший б≥ль" [20]. --------------- 20 ѕедагог≥чний ≥нформац≥йний бюлетень (ѕој“ава). Ч 1943. Ч 15 травн¤. ќкупац≥йна
влада часто практикувала примусову працю
д≥тей, пост≥йно чи пер≥одично њх залучали
до виконанн¤ р≥зноман≥тних
с≥льськогосподарських роб≥т. «г≥дно
розпор¤дженн¤ √ад¤цького геб≥тском≥сара,
по зак≥нченню школи д≥ти зобов'¤зувалис¤
два дн≥ на тиждень працювати у громадських
дворах: полоти, збирати овоч≥, л≥карськ≥
рослини та ≥н. ” «≥ньк≥вському район≥ учн≥
прот¤гом весни ≥ л≥та також пост≥йно
працювали на с≥льськогосподарських
роботах: збирали гус≥нь у садах, орали,
волочили, пололи, садили картоплю ≥ т.д. ”
школах ’орольського геб≥ту навчанн¤ в
школах у травн≥ 1943 року тривало лише до 10
години ранку, а п≥сл¤ Ч учн≥ п≥д
кер≥вництвом учител≥в прот¤гом шести годин
збирали довгоносик≥в на бур¤кових
плантац≥¤х [21]. --------------- 21 √ад¤цька газета. Ч 1943. Ч 19 червн¤. ”чн≥
1-2 клас≥в √онтар≥вськоњ початковоњ школи
прот¤гом л≥та 1943 року працювали по два дн≥
на тиждень на прополц≥ цукрових бур¤к≥в,
збиранн≥ колоск≥в, л≥карських рослин ≥
довгоносик≥в, а учн≥ 3-4 клас≥в Ч по ш≥сть
годин на тиждень. р≥м
с≥льськогосподарських роб≥т, учн≥в
залучали також до збору утильсировини [22]. --------------- 22 ƒјѕќ, ф.–-2434, оп.1., спр.39, арк.104. –обота
шк≥л знаходилас¤ п≥д повним контролем
окупац≥йноњ адм≥н≥страц≥њ, ¤ка на св≥й
розсуд диктувала умови ≥ зм≥ст (98)
навчанн¤, безцеремонне втручалас¤ у
навчальний процес ≥ в будь-¤кий час могла
його перервати. “ак, зг≥дно розпор¤дженн¤
хорольського геб≥тском≥сара, з 22 вересн¤ 1942
року зан¤тт¤ в школах без по¤сненн¤ причин
були припинен≥ на невизначений час. ¬чител≥
≥ зав≥дуюч≥ школами з 30 вересн¤ вважалис¤
зв≥льненими з роботи [23]. --------------- 23 ƒјѕќ, ф.–-2701, оп.1, спр.12, арк.3. «ароб≥тна
плата педагог≥чних прац≥вник≥в практично
залишалас¤ на р≥вн≥ рад¤нських час≥в. ”
залежност≥ в≥д к≥лькост≥ учн≥в у клас≥
вчитель одержував в≥д 300 до 400 крб. ƒоплата
за стаж роботи складала: понад 5 рок≥в Ч 25
крб., б≥льше 10 рок≥в Ч 50 крб., б≥льше 20 рок≥в
Ч 75 крб. ƒоплата зав≥дуючим школами також
залежала в≥д контингенту учн≥в ≥ складала
в≥д 50 до 150 крб. “ак, зароб≥ток зав≥дуючого
¬еприцькою початковою школою √ад¤цького
району становив 540 крб., а вчител≥в Ч 325, 360 ≥
420 крб. [24]. --------------- 24 ƒјѕќ, ф.–-2434, оп.1, спр.5, арк.14. «начно
менших втрат, пор≥внюючи ≥з
загальноосв≥тн≥ми, зазнали в часи окупац≥њ
профес≥йн≥, передус≥м
с≥льськогосподарськ≥, школи та техн≥куми.
ѓх мережа нав≥ть розширилас¤. ÷е
по¤снюЇтьс¤ тим, що н≥мц≥ прид≥л¤ли
особливу увагу с≥льському господарству
”крањни. ƒл¤ того, щоб вз¤ти з ”крањни
¤кнайб≥льше продовольства дл¤ Ќ≥меччини,
њм потр≥бна була не просто дармова, а
квал≥ф≥кована робоча сила, Ч насамперед
спец≥ал≥сти середньоњ ланки, ¤ких мали
готувати фахов≥ с≥льськогосподарськ≥
школи р≥зного проф≥лю. —таном
на травень 1942 року на ѕолтавщин≥ працювали
јндр≥њвський, ѕисар≥вський,
Ѕерезово-–уд≥вський, ’омутецький,
«олотон≥ський ≥ ѕолтавський
с≥льськогосподарськ≥ техн≥куми, ¤к≥ д≥¤ли
≥ за рад¤нських час≥в. Ќавчалос¤ в них
близько тис¤ч≥ студент≥в. 1 кв≥тн¤ 1942 року в
Ўишаках був в≥дкритий ще один техн≥кум
такого ж проф≥лю, де навчалос¤ 125 студент≥в.
”чбову практику вони проходили в
громадському двор≥ (колгосп≥) "—тавидло".
ѕолтавське обласне об'Їднанн¤
науково-досл≥дних ≥нститут≥в та установ
с≥льського господарства зареЇструвало
техн≥кум ¤к д≥ючу установу свого в≥домства.
« червн¤ цього ж року в яреськах почала
працювати агроном≥чна школа з трир≥чним
строком навчанн¤, ¤ка готувала фах≥вц≥в з
р≥льництва, городництва ≥ сад≥вництва.
«г≥дно розпор¤дженн¤ Ўишацькоњ районноњ
с≥льськогосподарськоњ комендатури, школ≥
були передан≥ цегл¤н≥ буд≥вл≥ м≥сцевих
колгосп≥в, фруктовий сад площею 23 гектари ≥
300 гектар≥в орноњ земл≥ на хутор≥ —укач≥ [25]. --------------- 25 √олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 19 червн¤. (99)
Ѕерезово-–уд≥вський с≥льськогосподарський
техн≥кум (директор Ч ≤.ћ. «аховайло)
в≥дновив роботу 15 жовтн¤ 1941 року. Ќавчанн¤ в
ньому було розраховане на чотири роки. 1
серпн¤ 1942 року техн≥кум зробив перший в
умовах окупац≥њ випуск спец≥ал≥ст≥в: 13
агроном≥в середньоњ квал≥ф≥кац≥њ одержали
направленн¤ дл¤ роботи в державних маЇтках
Ч колишн≥х радгоспах. Ќа
баз≥ Ћубенського техн≥куму л≥карських
рослин н≥мц≥ в≥дкрили техн≥кум техн≥чних
культур, ¤к навчальний заклад вищоњ школи,
та с≥льськогосподарську школу нижчого
типу. Ќавчанн¤ в них в≥дбувалос¤ за
н≥мецьким програмами. "Ўефом"
техн≥куму вважавс¤ ≥нспектор обласного
с≥льськогосподарського управл≥нн¤ ћюллер.
ќсоблива увага п≥д час навчанн¤ зверталас¤
на дотриманн¤ учн¤ми дисципл≥ни за
н≥мецьким зразком Ч техн≥кум мав готувати
слухн¤них ≥ пок≥рних виконавц≥в наказ≥в
своњх н≥мецьких шеф≥в. « ц≥Їю метою
Ћубенський геб≥тском≥сар призначив у
техн≥кум спец≥ального ≥нспектора [26]. --------------- 26 Ћубенський в≥сник. Ч 1943. Ч 24 с≥чн¤. ѕолтавська
землевпор¤дна школа (директор Ч
¬асильченко), що утворилас¤ на баз≥
рад¤нського техн≥куму землевпор¤дкуванн¤,
г≥дромел≥орац≥њ ≥ рибоводства, розпочала
роботу у кв≥тн≥ 1942 року. ¬она була
розрахована на чотирир≥чний терм≥н
навчанн¤ ≥ мала три в≥дд≥ленн¤:
землевпор¤дкуванн¤, рибоводства ≥
культурно-техн≥чний. ¬осени цього ж року у
школ≥ вже навчалос¤ 450 студент≥в, об'Їднаних
у 14 груп. Ѕ≥льш≥сть ≥з них були колишн≥ми
студентами рад¤нських техн≥кум≥в, а
вчител¤ми працювали викладач≥ закритих
н≥мц¤ми рад¤нських с≥льськогосподарських
вуз≥в: 6 професор≥в ≥ 8 доцент≥в. ”чбову
практику учн≥ проходили у громадських
дворах ≥ с≥льськогосподарських сп≥лках
ѕолтавщини. «ароб≥ток учн≥в п≥д час
проходженн¤ практики складав 400 крб. на
м≥с¤ць ≥ 12 крб. добових. р≥м того, старости
громадських двор≥в зобов'¤зувалис¤
надавати њм безкоштовн≥ квартири ≥
продавати продукти за твердими ц≥нами [27].
ѕри школ≥ також працювали п≥вторам≥с¤чн≥
землевпор¤дн≥ курси. --------------- 27 ƒјѕќ, ф.–-2343, оп.1, спр.253, арк. 21. —≥льськогосподарськ≥
школи, де готували середньоњ квал≥ф≥кац≥њ
агроном≥в ≥ зоотехн≥к≥в, були в≥дкрит≥ в
селах ѕ≥щаному ременчуцького району та
∆ук≥вц≥ ћаш≥вського району. ¬ користуванн≥
останньоњ знаходилос¤ 12 га польовоњ земл≥, 3
га лук≥в, 2 га саду ≥ пас≥ка. «начна частина
старших (100) клас≥в с≥льських
середн≥х шк≥л також була перетворена на
с≥льськогосподарськ≥ або комерц≥йн≥
профес≥йн≥ школи. “ак, у Ќовосанжарському
район≥ с≥льськогосподарськ≥ профшколи
були в≥дкрит≥ в —тарих —анжарах, ћал≥й
ѕерещепин≥ ≥ “агамлику. ” Ќехворощанському
район≥ у вересн≥ 1942 року розпочали роботу
п'¤ть початкових с≥льськогосподарських
шк≥л з двор≥чним строком навчанн¤: у
Ќехворощ≥, —окол¤нц≥, ћихайл≥вц≥, ћа¤чц≥ ≥
–¤сках, ¬ипускники цих шк≥л могли
продовжувати навчанн¤ в середн≥х
с≥льськогосподарських школах. Ќаприк≥нц≥
лютого 1942 року на баз≥ ѕолтавського
с≥льськогосподарського ≥нституту
в≥дкрилас¤ школа з трир≥чним строком
навчанн¤, ¤ка мала готувати агроном≥в ≥
зоотехн≥к≥в. ƒиректором школи н≥мц≥
призначили професора ¬. ”порова, але над ним
поставили свого "шефа" Ч зондерфюрера
ƒайтмера. —лухачами школи стали колишн≥
студенти с≥льськогосподарського ≥
педагог≥чного ≥нституту Ч всього близько
250 чолов≥к, в основному д≥вчата. ” вересн≥ 1942
року на перший курс школи було прийн¤то ще 64
студенти. ¬икладачами в школ≥ працювало 6
професор≥в, 2 доценти, 2 старших викладач≥ й 2
асистенти. Ќавчанн¤ проходило за н≥мецькою
методикою, але майже вс≥ навчальн≥ предмети
викладалис¤ украњнською мовою. ” 1943 роц≥
в≥дбувс¤ Їдиний випуск слухач≥в школи: њњ
зак≥нчив 51 студент [28]. --------------- 28 ƒјѕќ, ф.–-3658, оп.1.спр.7,арк.3-4. √еноцид
фашист≥в по в≥дношенню до украњнського
народу про¤вл¤вс¤ також у вкрай
незадов≥льному медичному обслуговуванн≥
населенн¤. ÷е стосувалос¤ ≥ фаховоњ
п≥дготовки медичних прац≥вник≥в.
ќкупантами були закрит≥ фельдшерськ≥ школи
в Ћубнах, расноград≥ ≥ ременчуц≥.
ѕолтавськ≥ фельдшерсько-акушерська ≥
зубол≥карн¤на школи були об'Їднан≥ в одну,
але в к≥нц≥ 1941 року навчанн¤ в н≥й розпочали
лише студенти трет≥х курс≥в вищеназваних
шк≥л. ” 1942 роц≥ до школи було дозволено
набрати ще дв≥ групи ≥з студент≥в трет≥х
курс≥в закритих н≥мц¤ми фельдшерських
шк≥л. “од≥ ж з дозволу н≥мецьких властей був
проведений наб≥р на перший курс школи: за
конкурсом прийн¤ли 195 студент≥в. ¬ступн≥
≥спити вони складали з украњнськоњ мови ≥
математики [29]. --------------- 29 √олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 2 жовтн¤. Ќ≥мецька
окупац≥йна пол≥тика в царин≥ осв≥ти була
розрахована на перетворенн¤ украњнц≥в на
дешеву ≥ до того ж лише ф≥зичну робочу силу
дл¤ “ретього рейху. “ому жоден вищий (101)
навчальний заклад в умовах окупац≥њ не
працював. ” п≥дготовленому дл¤ ≈. оха
восени 1941 року огл¤д≥ про
пол≥тико-економ≥чне становище ”крањни з
цього приводу говорилос¤: "¬узи поки що
вс≥ закрит≥, хоча украњнський народ дуже
бажаЇ, щоб вони в≥дкрилис¤... –озпущений
викладацький склад народних ≥ вищих шк≥л
може бути залучений дл¤ ≥нших роб≥т. ѕенс≥њ
≥ зарплати не виплачуютьс¤" [30]. --------------- 30 ÷ƒј√ќ ”крањни, ф.57, оп.4, спр.108, арк. 16. ѕолтавський
педагог≥чний ≥нститут, ¤к ≥ ≥нш≥ вузи, не
працював. …ого прим≥щенн¤ було перетворене
на казарму дл¤ н≥мецьких во¤к≥в, але
частина адм≥н≥страц≥њ вузу збереглас¤. ”
с≥чн≥ 1942 року в штат≥ ≥нституту
нараховувалос¤ 26 чолов≥к, а м≥с¤чний
кошторис на њх утриманн¤ становив 7258 крб.
ƒиректором ≥нституту н≥мц≥ призначили Ћ.ѕ.
“каченка, ¤кий регул¤рно одержував свою
немалу платню Ч 1000 крб. на м≥с¤ць. „отири
наукових прац≥вники (¬.—. ќголевець, ™.ћ.
удрицький, “.”. ћалахова ≥ ћ.¬. ѕилипенко)
отримували по 400 крб., зав≥дуючий Ѕотан≥чним
садом —.ќ. ≤лл≥чевський Ч 550 крб., зав≥дуюча
б≥бл≥отекою ќ.¬. Ѕ≥лкова Ч 250 крб. ≥ т.д. Ўтат
грав≥метричноњ обсерватор≥њ при
педагог≥чному ≥нститут≥ нал≥чував с≥м
чолов≥к, у 1942 роц≥ при н≥й ще д≥¤ла
асп≥рантура. ¬ Ѕотан≥чному саду пост≥йно
працювало чотири чолов≥ки, але дл¤
виконанн¤ терм≥нових ≥ сезонних роб≥т
через Ѕ≥ржу прац≥ залучалис¤ безроб≥тн≥. ¬
перш≥ м≥с¤ц≥ н≥мецькоњ окупац≥њ при
≥нститут≥ ще працювала дит¤ча
с≥льськогосподарська досл≥дна станц≥¤,
проте восени 1942 року в ≥нститут≥ були
залишен≥ лише техн≥чн≥ прац≥вники ≥ вс≥ма
справами вузу в≥дав завгосп ¬.™. изим [31]. --------------- 31 ƒјѕќ, ф.–-2318, оп.1, спр.1, арк.2-4. ™диним
навчальним закладом на ѕолтавщин≥, ¤кий мав
готувати вчител≥в початкових клас≥в, була
ост¤нтиноградська (в роки окупац≥њ н≥мц≥
повернули раснограду стару назву)
украњнська учительська сем≥нар≥¤ з
п'¤тир≥чним строком навчанн¤. ѕри н≥й
працювали також двор≥чн≥ курси з
п≥дготовки викладач≥в н≥мецькоњ мови. ќдним
з небагатьох рад¤нських науково-досл≥дних
≥нститут≥в, що њх залишили н≥мц≥, був
ѕолтавський ≥нститут корм≥в. «находивс¤
в≥н у в≥данн≥ н≥мецького тресту державних
маЇтк≥в (колишн≥х радгосп≥в). ќчолював
≥нститут ‘.—. “рохименко, заступником з
науковоњ роботи працював я.ћ. —авченко, а
головним агрономом Ч —.‘. ¬ернигора. ѕроте
вони буди лише виконавц¤ми наказ≥в
н≥мецького "шефа" доктора
√≥льдебрандта. (102)
—клад сп≥вроб≥тник≥в науково-досл≥дного
≥нституту п≥д час в≥йни поповнивс¤ за
рахунок науковц≥в ’арк≥вського
с≥льськогосподарського ≥нституту та
науково-досл≥дного ≥нституту землеробства
≥ на л≥то 1943 року нал≥чував 45 чолов≥к. ”
своЇму розпор¤дженн≥ ≥нститут мав 747 га
земл≥, в тому числ≥ 554 га орноњ та 49 га
заливних лук≥в. “еритор≥ально до ≥нституту
входили село √орбан≥вка та Ќижньомлинський
опорний пункт лук≥вництва. Ќа земл¤х
≥нституту працювало 240 роб≥тник≥в. ≤нститут
мав в≥дд≥ли: агротехн≥чний, селекц≥њ ≥
захисту рослин, агрох≥м≥чний, лук≥вництва
та оц≥нки корм≥в. ѕарк
с≥льськогосподарських машин ≥нституту
складавс¤ з двох трактор≥в, двох
с≥нокосарок, чотирьох с≥валок, лобогр≥йки,
молотарки ≥ тракторноњ снопов'¤залки. Ќе
вистачало збиральних машин. ќсновн≥
с≥льськогосподарськ≥ роботи виконували 25
робочих коней та чотири пари вол≥в. р≥м
того, на ≥нститутськ≥й ферм≥ було 13 д≥йних
кор≥в, 13 гол≥в молодн¤ка великоњ рогатоњ
худоби ≥ два бугањ [32]. ” ѕир¤тинському
район≥ продовжувала працювати ƒраб≥вська
досл≥дна станц≥¤. --------------- 32 Ќова ”крањна (ѕолтава). Ч 1943. Ч 18 липн¤. р≥м
хл≥ба, ѕолтавщина, ¤к ≥ вс¤ ”крањна, мала
забезпечувати н≥мецький рейх також
продуктами тваринництва. ¬раховуючи
важливе значенн¤ його охорони ≥ розвитку,
ѕолтавська ветеринарно-бактер≥олог≥чна
лаборатор≥¤ була перетворена н≥мц¤ми на
науково-досл≥дний ≥нститут, але це скор≥ше
була зм≥на назви, оск≥льки штат наукових
прац≥вник≥в залишавс¤ м≥зерним: професор,
доцент, кандидат наук, х≥м≥к ≥ два
ветеринарних л≥кар≥. Ќовоствореному
≥нституту п≥дпор¤дковувалис¤ √ожул¤нська
≥ √алещинська б≥останц≥њ та п'¤ть
м≥жрайонних лаборатор≥й: √ад¤цька,
ременчуцька, Ћубенська, «олотон≥ська ≥
ѕир¤тинська [33]. --------------- 33 √олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 9 жовтн¤. „астина
учн≥в закритих н≥мц¤ми середн≥х ≥ неповних
середн≥х шк≥л була залучена до навчанн¤ у
рем≥сничих (профес≥йних) школах. ” травн≥ 1942
року почала роботу ѕолтавська школа
механ≥чноњ обробки дерева, де навчалос¤ 270
учн≥в, а з 1 вересн¤ цього ж року Ч рем≥снича
школа, ¤ка готувала майбутн≥х роб≥тник≥в з
12 р≥зних профес≥й. –ем≥снича школа в
ћиргород≥ готувала мул¤р≥в, п≥чник≥в,
штукатур≥в, тесл≥в, стол¤р≥в, мал¤р≥в та
бондар≥в. ƒо навчанн¤ в н≥й приймали юнак≥в,
починаючи з чотирнадц¤тир≥чного в≥ку ≥ з
осв≥тою 4-7 клас≥в. ”чн≥ забезпечувалис¤
гуртожитком ≥ харчуванн¤м. «а виконану п≥д
час виробничоњ практики роботу вони
одержували платню в розм≥р≥ 0,75 крб. в день. (103)
Ќа початку 1942 року при ѕолтавському
краЇзнавчому музењ в≥дкрилас¤
художньо-промислова школа дл¤ д≥вчат. 16
вересн¤ цього ж року вона була перетворена
на учбово-профес≥йн≥ майстерн≥, де
навчалос¤ 150 д≥вчат. ћайстерн¤ мала п'¤ть
в≥дд≥лень (цех≥в): художньоњ вишивки,
в'¤занн¤, килимарства ≥ ткацтва, пошиву
б≥лизни ≥ верхнього ж≥ночого од¤гу та
дит¤чого ≥ чолов≥чого од¤гу. ѕрофес≥йну
п≥дготовку молод≥ зд≥йснював також Ћ≥совий
техн≥кум у «≥нц¤х п≥д ѕолтавою, куди
приймали юнак≥в ≥з семир≥чною осв≥тою, та
школа культурних господарок у прим≥ському
сел≥ ћачухи, де д≥вчат навчали шити,
вишивати, готувати страви та виховувати
д≥тей. ¬
умовах окупац≥њ в≥дновили роботу практично
вс≥ довоЇнн≥ музичн≥ навчальн≥ заклади.
ћузична школа ≥мен≥ ћ. Ћисенка в ременчуц≥
почала працювати вже 20 вересн¤ 1941 року.
Ќавчалос¤ в н≥й близько 200 слухач≥в.
ѕедагог≥чний колектив складавс¤ ≥з 7
викладач≥в. ќчолювала його Ћ.ћ. ƒ≥тл≥нг Ч
кор≥нна кременчужанка н≥мецького
походженн¤ (фольксдойч). ѕерший концерт
учн≥ школи дали в м≥ському театр≥ дл¤
во¤к≥в н≥мецького вермахту. Ќа початку
лютого 1942 року в ѕолтав≥ почали працювати
дит¤ча музична школа ≥мен≥ ћ. Ћеонтовича та
музичне училище ≥мен≥ ћ. Ћисенка. ¬≥дновили
роботу, хоча й не повн≥стю, також дошк≥льн≥
заклади ѕолтавщини. Ќа б≥льш ¤к 78 тис¤ч
жител≥в ѕолтави д≥¤ло 9 дит¤чих
панс≥онат≥в, два притулки дл¤ д≥тей-сир≥т
та два садки дл¤ д≥тей, чињ батьки були
зайн¤т≥ на виробництв≥. Ќе припин¤в роботу
≥ овал≥вський дит¤чий будинок, де
виховувалос¤ понад 100 д≥тей-сир≥т, частина з
¤ких була ≥нвал≥дами. ¬ дит¤чому будинку
працювали дв≥ майстерн≥, де вихованц≥
здобували необх≥дн≥ фахов≥ знанн¤ по
ремонту взутт¤ ≥ лозоплет≥нню. 4 серпн¤ 1942
року у ѕаськ≥вц≥ був в≥дкритий другий у
ѕолтавському район≥ дит¤чий будинок з
початковою школою при ньому, тут перебувало
30 д≥тей-сир≥т. ¬елику допомогу в њх
утриманн≥, зокрема продуктами харчуванн¤,
подавали м≥сцев≥ жител≥. ”
березн≥ 1942 року голова ременчуцькоњ
м≥ськоњ управи ќ. јлей дав дорученн¤ двом
ж≥нкам Ч Ѕ. Ѕ≥левич та ћ. ѕащенко Ч знайти
прим≥щенн¤ та влаштувати перш≥ в м≥ст≥
дит¤ч≥ ¤сла. ∆≥нки-ентуз≥астки своЇњ справи
швидко справилис¤ з поставленим завданн¤м.
„ерез дек≥лька м≥с¤ц≥в зруйнований п≥д час
воЇнних д≥й будинок було в≥дремонтовано ≥ в
(104) серпн≥ в≥н уже прийн¤в перших
малюк≥в. ¬л≥тку 1943 року в ньому перебувало
103 д≥тей, м≥с¤чна плата за утриманн¤ одн≥Їњ
дитини становила 150 крб. ƒит¤ч≥
¤сла ≥ садки працювали також ≥ в окремих
селах ѕолтавщини, зокрема, у ¬≥льн≥й
“ерешк≥вц≥ та ѕ≥щаному ременчуцького
району. ” ѕ≥щаному дит¤ч≥ ¤сла в≥дв≥дувало
понад 200 малюк≥в. ѕроте дошк≥льними
дит¤чими закладами була охоплена лише
незначна к≥льк≥сть д≥тей. ќкупац≥йна влада
кошт≥в на њх утриманн¤ не вид≥л¤ла. “ому
≥снували вони, головним чином, за рахунок
доброд≥йних пожертвувань, плати батьк≥в та
обмежених ф≥нансових можливостей
допом≥жноњ украњнськоњ адм≥н≥страц≥њ.
Ќаприклад, у ћиргородському район≥ у п'¤ти
дит¤чих садках утримувалос¤ лише 290 д≥тей. ”
роки окупац≥њ н≥мц≥ в≥дкрили на ѕолтавщин≥
≥ дек≥лька специф≥чних навчальних
заклад≥в, ¤к≥ готували шпигун≥в,
диверсант≥в та чиновник≥в окупац≥йноњ
адм≥н≥страц≥њ. ћайже в≥дразу п≥сл¤ вступу
н≥мц≥в до ѕолтави "јбверкомандою" при
груп≥ арм≥й "ѕ≥вдень" була створена
розв≥дувальна школа п≥д кодовою назвою
"ќр≥он". –озм≥щувалас¤ вона в
прим≥щенн≥ колишньоњ профшколи
панч≥шно-трикотажноњ фабрики на роз≥
вулиць ћонастирськоњ ≥ ѕаризькоњ комуни.
Ўкола мала дек≥лька в≥дд≥лень, на ¤ких
готувалис¤ розв≥дники ("ходоки"),
радисти ≥ диверсанти. « метою консп≥рац≥њ
вони були розкидан≥ в р≥зних районах м≥ста,
в тому числ≥ й на територ≥њ
’рестовоздвиженського монастир¤. ўоб
запоб≥гти можливим провалам, агент≥в
готували невеликими групами. онтингент
шпигунськоњ школи в основному складали
рад¤нськ≥ в≥йськовополонен≥, ¤к≥ не
витримували нелюдських знущань у
концтаборах, крим≥нальн≥ злочинц≥, а часом
≥ безроб≥тн≥, ¤к≥ потрапл¤ли до школи за
направленн¤ми з б≥рж прац≥. урс навчанн¤ у
школ≥ тривав в≥д 2-3 тижн≥в до 2-3 м≥с¤ц≥в.
ѕ≥дготовлених агент≥в засилали у глибокий
тил –ад¤нського —оюзу. Ќ≥мц≥
надавали великого значенн¤ полтавськ≥й
шпигунськ≥й школ≥. ѕро це св≥дчить той факт,
що у кв≥тн≥ 1942 року њњ в≥дв≥дав кер≥вник
н≥мецькоњ арм≥йськоњ розв≥дки адм≥рал
анар≥с. ”
середин≥ 1942 року рад¤нськ≥й контррозв≥дц≥
вдалос¤ проникнути до "ќр≥ону" ≥
одержати ≥нформац≥ю про њњ структуру,
особовий склад та програму п≥дготовки
шпигун≥в. ѕ≥сл¤ (105) цього н≥мецькому
абверу н≥чого не залишалос¤ робити, ¤к у
кв≥тн≥ 1942 року закрити свою розв≥дшколу у
ѕолтав≥ через повну њњ реконсп≥рац≥ю [34]. --------------- 34 ѕодвигу народному жити у в≥ках. ћатер≥али науково-практичноњ конференц≥њ 19 кв≥тн¤ 2000 року. Ч ѕолтава, 2000. Ч —.94-100. Ќа
початку 1942 року в ѕолтав≥ була в≥дкрита
школа по п≥дготовц≥ пол≥цейських, перший
наб≥р ¤коњ складав 40 слухач≥в. «годом њх
контингент значно розширивс¤. Ўкола
перебувала на нап≥вказарменому становищ≥.
¬ м≥ст≥ ≥снували також курси гестапо,
слухачами ¤ких були украњнц≥, ¤к≥ вже
пройшли певний випробувальний строк у
лавах допом≥жноњ пол≥ц≥њ. Ќа курсах
готували профес≥йних розв≥дник≥в ≥
терорист≥в, ¤ких згодом закидали л≥таками
на авказ, у райони —тал≥нграду та азан≥. «
метою в≥льного пересуванн¤ на окупованих
н≥мц¤ми територ≥¤х —–—– агентура
користувалас¤ усним паролем " ињв јйнс".
—лухач≥в до ц≥Їњ школи шпигун≥в ≥
диверсант≥в п≥дбирали оф≥цери гестапо ≥
н≥мецькоњ в≥йськовоњ розв≥дки. Ќа курсах
навчали методам диверс≥йно-п≥дривноњ
роботи, використанню вибухових речовин,
снайперську ≥ рад≥о справи [35]. --------------- 35 ќ”Ќ ≥ ”ѕј в друг≥й св≥тов≥й в≥йн≥. // ”крањнський ≥сторичний журнал. Ч 1994. Ч є2-3. Ч —.123. ”
ременчуц≥ вл≥тку 1942 року в≥дкрилас¤ школа
з п≥дготовки допом≥жних прац≥вник≥в дл¤
тилових н≥мецьких установ Ч канцел¤рист≥в,
перекладач≥в ≥ музикант≥в; навчанн¤ в н≥й
було досить ≥нтенсивним ≥ тривало три
м≥с¤ц≥. ¬икладачами в школ≥ були н≥мц≥, а
мовою навчанн¤ Чукрањнська. ”чн≥ посилено
вивчали н≥мецьку мову, ¤ка з часом ставала ≥
мовою навчанн¤, а також математику,
бухгалтер≥ю, ≥стор≥ю, товарознавство ≥
стенограф≥ю. —лухач≥ школи проживали в
≥нтернат≥ ≥ перебували на казарменому
становищ≥. р≥м вивченн¤ фахових дисципл≥н,
з ними щоденно проводилис¤ зан¤тт¤
в≥йськовоњ справи. ѕро немалу к≥льк≥сть
слухач≥в св≥дчить той факт, що в шк≥льному
хор≥ брало участь близько 120 чолов≥к [36]. --------------- 36 ƒн≥прова хвил¤ ( ременчук). Ч 1943. Ч 7 серпн¤. “аким
чином, спроба украњнських патр≥от≥в
в≥дродити в умовах ворожоњ окупац≥њ
нац≥ональну школу, ¤ка б давала д≥т¤м
повноц≥нн≥ знанн¤ ≥ готувала њх до вступу
до вищих навчальних заклад≥в, зак≥нчилас¤
невдачею, спод≥ванн¤ ви¤вилис¤ марними.
¬≥дкрит≥ з дозволу окупант≥в початков≥, так
зван≥ народн≥, та профес≥йн≥ школи готували
з украњнц≥в пок≥рних ≥ слухн¤них
виконавц≥в чужоњ вол≥, дармову робочу силу
дл¤ г≥тлер≥вського рейху.
|
