¬≥йна ув≥рвалас¤ в житт¤ полтавц≥в у нед≥лю 22 червн¤ 1941 року. ¬ за¤в≥ ур¤ду тод≥шнього —–—– стверджувалось, що ворог вчинив в≥роломний ≥ раптовий напад. “а в≥ддамо належне ≥стин≥: у народ≥в –ад¤нського —оюзу давно жила тривога: буде в≥йна! ≤ вс≥ спод≥валис¤, що до захисту крањна готова. Ѕ≥льше того Ч оф≥ц≥йна пропаганда ≥ воЇнна доктрина —–—– запевн¤ли: ворог буде розбитий на його власн≥й територ≥њ ≥ до того ж малою кров'ю. ќбман ви¤вивс¤ швидко. ≤ саме кер≥вна верх≥вка тод≥шньоњ комуни стичноњ парт≥њ, рад¤нськоњ держави несе повну в≥дпов≥дальн≥сть за жертви, ¤ких не пам'¤таЇ ≥стор≥¤ воЇн, за горе людське, що л¤гло на плеч≥ народу ≥ в≥дчуваЇтьс¤ й дос≥.

–озпочиналас¤ широка кампан≥¤ моб≥л≥зац≥њ сил ≥ засоб≥в дл¤ захисту крањни. ѕарт≥¤ намагалас¤ будь-що кинути в б≥й б≥льше людей, аби створити видим≥сть орган≥зац≥њ над≥йноњ оборони. ѕ≥зн≥шеї знову ж таки з ≥н≥ц≥ативи парт≥њ, в≥йну назвуть ¬еликою ¬≥тчизн¤ною, всенародною. ј тод≥, в перш≥ дн≥ жахливого лиха, парт≥¤ намагалас¤ ¤кось ос¤гнути його, насамперед у своЇму середовищ≥. ѕро це переконливо св≥дчать парт≥йн≥ документи. «ќ червн¤ 1941 року ѕолтавський обком прийн¤в постанову, у в≥дпов≥дност≥ з ¤кою в м≥стах ≥ районах област≥ мали в≥дбутис¤ закрит≥ збори первинних парторган≥зац≥й, а в малих орган≥зац≥¤х (170) Ч кущов≥ парт≥йн≥ збори дл¤ ознайомленн¤ комун≥ст≥в з директивами вищих парт≥йних орган≥в з цього питанн¤.

“а все ж, врешт≥-решт, довелос¤ звернутис¤ до народу, ¤кий у б≥льшост≥ своњй був позапарт≥йний. —аме серед народу, ¤кому тод≥шньою системою було завдано ст≥льки лиха,  ѕ–— шукала п≥дтримки, а згодом переклала на його плеч≥ весь т¤гар в≥йни. ѕо област≥ прокотилас¤ хвил¤ м≥тинг≥в. ќрган≥зован≥ вони були добре. ÷е парт≥¤ вм≥ла робити, ≥ цього разу вона провела њх усп≥шно. ¬они пройшли у м≥стах ≥ селах. ѕрац≥вники транспорту, промислових п≥дприЇмств, буд≥вельники на м≥тингах за¤вл¤ли про своЇ обуренн¤ з приводу нападу г≥тлер≥вських в≥йськ на нашу тод≥шню Ѕатьк≥вщину, закликали до пильност≥, п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, зм≥цненн¤ виробничоњ дисципл≥ни. ¬ особистих за¤вах сотн≥ ≥ тис¤ч≥ жител≥в област≥ висловлювали готовн≥сть стати до лав „ервоноњ јрм≥њ.

Ђћаючи 40-р≥чний стаж роботи на транспорт≥, добре знаючи проф≥ль кол≥й наших зал≥зниць, Ч писав, наприклад, у за¤в≥ машин≥ст ѕолтавського паровозного депо —. “.  охан 22 червн¤ 1941 року, Ч ¤ готовий п≥ти на перший-л≥пший подвиг дл¤ слави любимоњ Ѕатьк≥вщиниї. ѕод≥бний мотив звучав у лист≥ одного з≥ студент≥в ѕолтавського педагог≥чного ≥нституту я. ћат≥йченка: Ђѕеребуваючи в ≥нститут≥, ¤ набув дв≥ в≥йськов≥ спец≥альност≥ ≥ тепер в першу-л≥пшу хвилину готовий вступити в р¤ди „ервоноњ јрм≥њ, готовий зам≥нити книжки на рушницю ≥ з горд≥стю буду захищати нашу прекрасну щасливу батьк≥вщину до останньоњ крапл≥ кров≥ї.

ќдним ≥з найскладн≥ших завдань, ¤к≥ довелос¤ розв'¤зувати полтавц¤м уже в перш≥ дн≥ в≥йни, була моб≥л≥зац≥¤ людей на фронт. 22 червн¤ 1941 року, коли стало в≥домо про початок моб≥л≥зац≥њ (першим днем вважалос¤ 23 червн¤), бюро ѕолтавського обкому парт≥њ прийн¤ло постанову Ђѕро проведенн¤ моб≥л≥зац≥њї. ѕостанова зобов'¤зувала секретар≥в м≥ськком≥в, райком≥в парт≥њ та гол≥в виконком≥в м≥ських ≥ районних –ад п≥д њхню персональну в≥дпов≥дальн≥сть провести моб≥л≥зац≥ю ч≥тко й орган≥зовано, в установлен≥ строки, забезпечити стопроцентну ¤вку моб≥л≥зованих та повне ≥ ¤к≥сне виконанн¤ вс≥х нар¤д≥в щодо поставок „ервон≥й јрм≥њ автомашин, воз≥в, коней тощо. ” постанов≥ наголошувалос¤ на необх≥дност≥ забезпечити безпереб≥йну роботу вс≥х промислових об'Їкт≥в та њх охорону. Ѕезумовно, це вплинуло на ч≥тке проведенн¤ моб≥л≥зац≥њ, надало њй б≥льш орган≥зованих форм.

Ќа превеликий жаль, час ≥ под≥њ не зберегли багатьох документ≥в, котр≥ допомогли б детальн≥ше проанал≥зувати ≥ висв≥тлити процеси, ¤к≥ в≥дбувалис¤ в ѕолтав≥ п≥д час в≥йни та особливо на њњ початку. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ документ≥в та матер≥ал≥в про моб≥л≥зац≥ю на фронт. ќднак можна стверджувати, що завданн¤ розв'¤зувалос¤ усп≥шно. “ак, уже на 26 червн¤ 1941 року до ѕолтавського м≥ського в≥йськкомату над≥йшло 900 за¤в з проханн¤м зарахувати добровольц¤ми до лав „ервоноњ јрм≥њ. ѕоказово, що 600 з них подано в≥д ж≥нок та д≥вчат. «а¤ви надходили ≥ п≥зн≥ше. «окрема, 1 липн¤ 60 юнак≥в та д≥вчат ѕолтавськоњ пр¤дильноњ фабрики за¤вили, що хочуть ≥ти на фронт. «агалом станом на 12 вересн¤ 1941 року в област≥ (у тому числ≥ ≥ ѕолтав≥) було призвано ≥ п≥шли добровольц¤ми 76260 чолов≥к. ѕриродно, що серед них було багато роб≥тник≥в промислових п≥дприЇмств, буд≥вельних орган≥зац≥й, транспорту. Ќа њхнЇ м≥сце в≥йна покликала ≥нших, здеб≥льшого пенс≥онер≥в, ¤к≥ мали певну квал≥ф≥кац≥ю, а також ж≥нок, п≥дл≥тк≥в, д≥вчат. Ѕ≥льш≥сть з них змушена була вперше оволод≥вати новою справою. ÷е, безумовно, не (171) могло не позначитись на р≥вн≥ виробництва ≥ ¤кост≥ продукц≥њ.

28 червн¤ 1941 року бюро обкому парт≥њ прийн¤ло постанову Ђѕро введенн¤ моб≥л≥зац≥йного плану по боЇприпасахї. ѕередбачалос¤ ввести найсувор≥ший контроль за використанн¤м на заводах розброньованих мобзапас≥в матер≥ал≥в, спецобладнанн¤ та ≥нструмент≥в, котр≥ мали бути використан≥ лише за призначенн¤м. ѕостанова зобов'¤зувала також начальник≥в ѕолтавського ≥  ременчуцького в≥дд≥лк≥в ѕ≥вденноњ зал≥зниц≥ ≥ √реб≥нк≥вського в≥дд≥лку ѕ≥вденно-«ах≥дноњ зал≥зниц≥ забезпечити позачергове наданн¤ вагон≥в п≥д матер≥али та обладнанн¤, призначен≥ дл¤ виготовленн¤ боЇприпас≥в.  р≥м того, кер≥вникам п≥дприЇмств, що працювали на оборону, дозвол¤лос¤ впроваджувати обов'¤зков≥ надурочн≥ роботи до трьох годин на зм≥ну, а також обов'¤зкову роботу в нед≥льн≥ дн≥. “ак, колектив заводу –≈ћ« перейшов на 11-годинний робочий день, а котельний цех ѕолтавського паровозоремонтного заводу Ч на 12-годинний. ѕод≥бним чином була орган≥зована робота ≥ на ≥нших виробничих об'Їктах.

7 серпн¤ 1941 року вийшла постанова про розташуванн¤ виробництва предмет≥в озброЇнн¤ ≥ спор¤дженн¤ дл¤ частин „ервоноњ јрм≥њ ѕ≥вденно-«ах≥дного напр¤мку. Ќезважаючи на численн≥ труднощ≥, колективи промислових п≥дприЇмств розгорнули (зг≥дно з можливост¤ми) випуск продукц≥њ, необх≥дноњ дл¤ фронту. Ќаприклад, ѕолтавський паровозоремонтний завод розпочав випускати м≥ни Ђ82ї, ливарно-механ≥чний Ч м≥ни Ђ52ї, панч≥шна фабрика Ч спрощен≥ зривники, а завод –≈ћ« виготовл¤в корпуси ав≥абомб Ђј-2,5ї та мастилонагр≥вач≥ необх≥дн≥ дл¤ роботи морськоњ ав≥ац≥њ. ѕолтавська струнна фабрика, продукц≥¤ ¤коњ була в≥дома далеко за межами крањни, налагоджувала випуск кетгуту Ч матер≥алу, ¤кий використовувавс¤ в медицин≥, особливо в умовах в≥йни. Ќа л≥керо-гор≥лчаному завод≥ прот¤гом короткого часу було налагоджено виготовленн¤ спец≥альних ампул дл¤ пл¤шок ≥з запалювальною сум≥шшю. ѕродукц≥ю, необх≥дну дл¤ фронту, випускали також ѕолтавська музфабрика, деревообробна та меблева фабрики, решта п≥дприЇмств м≥ста.

—л≥д в≥дзначити, що виробнич≥ колективи, ¤к правило, з розум≥нн¤м справи ≥ глибоким почутт¤м в≥дпов≥дальност≥ ставилис¤ до виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в. ¬они освоювали нове обладнанн¤, набували нових профес≥й, опановували нову технолог≥ю. Ќаприклад, прац≥вниц≥ промарт≥л≥ Ђ“рикотажникї ставали багатоверстатниц¤ми, виконуючи виробниче завданн¤ на 150 Ч 170 процент≥в. Ўпул¤рки Ўеландович,  овальова, Ѕондаренко та ≥нш≥ виконували норми вироб≥тку на 130 Ч 170 в≥дсотк≥в. ¬загал≥, колектив арт≥л≥ не мав зрив≥в у виконанн≥ виробничих завдань. якщо за 23 червн¤ 1941 року завданн¤ було виконано на 108, то у наступн≥ дн≥ Ч на 124 проценти.

« перших дн≥в роботи в надзвичайних умовах сумл≥нною працею в≥дзначалис¤ сотн≥ полтавц≥в. Ќа виготовленн≥ воЇнноњ продукц≥њ роб≥тники паровозоремонтного заводу токар≥ –удь ≥ «олотайко, слюсар –аменський та ≥нш≥ виконували по 3 Ч 4 зм≥нн≥ норми. ј в ƒень зал≥зничника колективи паровозного депо виконали своњ завданн¤ на 260 Ч 400 в≥дсотк≥в. —люсар≥ Ѕабенко, –евека виконали норми на 500 Ч 520, токар  ом≥саренко Ч на 480 в≥дсотк≥в. «ароблен≥ в цей день грош≥ колектив передав у фонд оборони крањни.

ќрган≥зовано та ритм≥чно працювала пр¤дильна фабрика. ” вих≥дний день 29 червн¤ 1941 року колектив вартерного цеху загалом справивс¤ ≥з завданн¤м на 102, а окрем≥ прац≥вники (172) фабрики Ч на 115 Ч 130 в≥дсотк≥в. ¬≥д колективу п≥дприЇмства цього дн¤ у фонд оборони над≥йшла тис¤ча карбованц≥в.

¬иготовл¤ючи складну оборонну продукц≥ю, бригада ковал≥в паровозоремонтного заводу п≥д кер≥вництвом  равченка виконувала виробниче завданн¤ на 200, а бригада ћанджари Ч нав≥ть на 395 в≥дсотк≥в. «начних усп≥х≥в дос¤гли формувальники заводу Ђћ'¤сомолмашї. Ѕагато роб≥тник≥в виконували ≥ перевиконували норми вироб≥тку, зокрема  лочко ≥ Ѕорисов на 340 ≥ 244 в≥дсотки.  олектив √оловметалзбуту справл¤вс¤ ≥з завданн¤ми на 120 в≥дсотк≥в. 12-а взуттЇва фабрика лише 24 червн¤ виготовила понад план 552 пари взутт¤, що становило 114 в≥дсотк≥в.

 олективи промислових п≥дприЇмств ∆овтневого району червневий план випуску продукц≥њ' виконали на 103, а л≥керо-гор≥лчаного заводу Ч на 144 в≥дсотки.

јнал≥з документ≥в ≥ матер≥ал≥в, ¤к≥ вдалос¤ розшукати, показуЇ, що на 23 серпн¤ продукц≥ю, необх≥дну дл¤ фронту, випускала б≥льш≥сть промислових п≥дприЇмств.  р≥м боЇприпас≥в, виготовл¤лис¤ ≥нш≥ необх≥дн≥ дл¤ фронту реч≥: фуфайки, маскувальн≥ халати, кавалер≥йськ≥ куртки, г≥мнастерки, медичн≥ халати, солдатськ≥ шаровари, рукавиц≥, шапки-вушанки тощо.

Ќа жаль, у т≥ важк≥ дл¤ вс≥х роки далеко не все гаразд було в робот≥ промислових п≥дприЇмств м≥ста. Ѕрак виробничих потужностей, необх≥дноњ сировини, надто низький профес≥йний р≥вень значноњ к≥лькост≥ роб≥тник≥в найнегативн≥шим чином позначалис¤ на результатах д≥¤льност≥ виробничих колектив≥в. ѕод≥бн≥ фактори ставали особливо в≥дчутними в умовах зростаючих план≥в випуску продукц≥њ, скороченн¤ терм≥н≥в њњ виготовленн¤, п≥двищенн¤ загальноњ виробничоњ напруги. ≤з зрозум≥лих причин под≥бн≥ ¤вища, ¤к ≥ т≥ негативн≥ насл≥дки, до ¤ких вони призводили, досить вперто замовчувались. “а нав≥ть т≥ незначн≥ документи ≥ матер≥али, що збереглис¤ в арх≥вах, переконливо засв≥дчують складну ситуац≥ю, ¤ка склалас¤ в промисловост≥ м≥ста в перш≥ м≥с¤ц≥ в≥йни.

“ак, арт≥ль Ђ–≈ћ«ї, ¤ка спец≥ал≥зувалас¤ на виготовленн≥ корпус≥в до ав≥абомб, за планом на липень 1941 року мала виробити 10 таких корпус≥в, а виготовила лише 4. ƒавалис¤ взнаки перебоњ з постачанн¤м коксу, кал≥брованих м≥тчик≥в, карб≥ду, необх≥дних верстат≥в. ¬одночас у зв'¤зку з переведенн¤м п≥дприЇмства на випуск новоњ продукц≥њ розпочалос¤ додаткове буд≥вництво необх≥дних об'Їкт≥в, що в≥двол≥кало робоч≥ руки, так само ¤к ≥ спорудженн¤ оборонних рубеж≥в, зокрема п≥д Ќовими —анжарами.

як не дивно, але ≥ кер≥вник п≥дприЇмства —атановський ви¤вивс¤ не на тому р≥вн≥, ¤кого вимагав час. —аме з його вини в колектив≥ мала м≥сце пан≥ка, настроњ передчасноњ евакуац≥њ. ÷е деморал≥зувало людей. «аступник —атановського ЌачаЇвський, начальник цеху √алк≥н ще до 9 Ч 10 серпн¤ зупинили роботу автогужевого транспорту ≥ почали готувати його до евакуац≥њ. « в≥дома —атановського ЌачаЇвський вноч≥ з 10 на 11 серпн¤ 1941 року ут≥к з ѕолтави разом з с≥м'¤ми —атановського ≥ √алк≥на.  олективу ж —атановський в≥дпов≥в, що Ђв≥н поњхав у в≥др¤дженн¤ до ’аркова за карб≥домї. ƒисципл≥на в колектив≥ була розлагоджена. –об≥тники в≥дмовл¤лис¤ працювати надурочно, бо њм не платили об≥ц¤них грошей. ” той же час виплачували грош≥ майстрам та начальникам цех≥в. Ќачальник цеху є 3 Ѕеренштейн пи¤чив, використовуючи спирт, призначений дл¤ виробництва, ≥ майже щодн¤ в п'¤ному вигл¤д≥ з'¤вл¤вс¤ на роботу, бешкетував, заважав працювати. ќднак, попри те, Ђкер≥вникаї прем≥ювали (173) двома тис¤чами карбованц≥в. ¬с≥ ц≥ обставини ≥ призвели до зриву плану випуску необх≥дноњ дл¤ фронту продукц≥њ. јле нав≥ть та, що була виготовлена, залежувалас¤ на склад≥. ќдного разу њњ з≥бралос¤ на ц≥лих 10 вагон≥в, а також боЇприпас≥в на 2 вагони. ѕроте станц≥¤ ѕолтава-ѕ≥вденна вагон≥в дл¤ в≥дправки цих вантаж≥в усе н≥¤к не вид≥л¤ла. ≤ це тод≥, коли на фронт≥ не вистачало нав≥ть звичайних гвинт≥вок ≥ набоњв до них.

—еред техн≥ки, виготовленоњ дл¤ фронту на п≥дприЇмствах ѕолтави, заслуговуЇ на увагу бронепоњзд Ђћаршал Ѕудьоннийї. …ого збудували труд≥вники паровозоремонтного заводу. «амовленн¤ над≥йшло в≥д командуванн¤ ѕ≥вденно-«ах≥дного напр¤мку на початку липн¤ 1941 року.

≈к≥паж було укомплектовано в основному роб≥тниками, службовц¤ми та ≥нженерно-техн≥чними прац≥вниками паровозоремонтного заводу.  омандиром був кап≥тан яблонський. 18 серпн¤ 1941 року бронепоњзд вийшов на виконанн¤ бойових операц≥й. —початку в≥н був у розпор¤дженн≥ головнокомандуючого ѕ≥вденно-«ах≥дним напр¤мком маршала —.ћ. Ѕудьонного, а пот≥м прикривав в≥д нальот≥в ворожоњ ав≥ац≥њ зал≥зницю на д≥л¤нках  обел¤ки Ч √алещина та √анн≥вка Ч ѕотоки. “акож в≥в боњ з в≥йськами ворога в район≥ зал≥зничних станц≥й √анн≥вка, ѕотоки. ¬ одному з боњв його п≥дбила ворожа артилер≥¤, ≥ в≥н вийшов з ладу.  оманда була вимушена п≥д≥рвати бронепоњзд.

“≥, що залишилис¤ в живих, п≥шли на з'Їднанн¤ з „ервоною јрм≥Їю.

8 серпн¤ колектив паровозоремонтного заводу одержав завданн¤ виготовити ще три бронепоњзди, але воно залишилос¤ невиконаним.

ƒл¤ боротьби з ворожими десантами, диверсантами та розв≥дниками 1 липн¤ у м≥ст≥ було сформовано винищувальний батальйон є 341. ” своЇму склад≥ в≥н мав близько 300 б≥йц≥в ≥ командир≥в.  омандиром було призначено ¬асил¤  арповича √ринька, начальником штабу Ч ’аритона ¬асильовича Ѕондарева. Ѕатальйон мав два станкових та 10 ручних кулемет≥в, 300 гвинт≥вок, 6400 тис¤ч патрон≥в. –озташовувавс¤ в≥н у прим≥щенн≥ клубу Ђќкт¤брьї по вулиц≥ √огол¤, 1.

ѕ≥д кер≥вництвом м≥ськради у ѕолтав≥ було сформовано також команди м≥с-(174)цевоњ протипов≥тр¤ноњ оборони (ћѕѕќ) Ч всього б≥льше дес¤ти команд. ¬ њх склад≥ нал≥чувалос¤ близько 350 чолов≥к.  омандний пункт ћѕѕќ був розташований у нап≥вп≥двальному прим≥щенн≥ будинку по вулиц≥ ‘рунзе, 30.

” вересн≥ 1941 року ворогов≥ вдалос¤ в≥дт≥снити дал≥ на сх≥д в≥йська „ервоноњ јрм≥њ, форсувати ƒн≥про в к≥лькох м≥сц¤х, у тому числ≥ ≥ п≥вденн≥ше  ременчука. Ѕоњ точилис¤ безпосередньо на територ≥њ ѕолтавськоњ област≥. «а таких умов у ѕолтав≥ було сформовано зведений полк ѕолтавського тракторного училища, командиром ¤кого призначено полковника „еренкова. ” перш≥й половин≥ вересн¤ особовий склад полку в≥дзначивс¤ у бо¤х з ворогом у район≥ Ќижньодн≥провська та Ћом≥вки (ƒн≥пропетровська область). 57 б≥йц≥в ≥ командир≥в полку було нагороджено бойовими нагородами. 28 серпн¤ 1941 року в обласному центр≥ було орган≥зовано полк народного ополченн¤, а також батальйон у склад≥ трьох рот.  омандиром батальйону спочатку призначили  остенка, а п≥зн≥ше ”скова. Ѕатальйон вињздив на бойов≥ операц≥њ в район села јбаз≥вка, Ѕулак≥вського л≥су, на зал≥зницю поблизу м≥ста. « наближенн¤м фронту до ѕолтави в≥н в≥дбув до ’аркова, де його розформували. ќсобовий склад ’арк≥вський облв≥йськкомат розпод≥лив м≥ж р≥зними в≥йськовими частинами д≥ючоњ арм≥њ.

¬≥йна змусила розгорнути у м≥ст≥ мережу госп≥тал≥в. ”же 28 липн¤ госп≥таль на 600 л≥жок розгорнувс¤ в прим≥щенн≥ м≥ськоњ л≥карн≥. ≈вакогосп≥таль є 346, розрахований на 100 л≥жок, розширили до 300 л≥жок. √осп≥тал≥ було розташовано в прим≥щенн≥ техн≥куму технолог≥њ м'¤са, середньоњ школи є27, псих≥атричноњ, ф≥з≥отерапевтичноњ л≥карень. ‘актично прим≥щенн¤ ус≥х шк≥л ≥ вуз≥в м≥ста прот¤гом червн¤ Ч липн¤ 1941 року переобладнали п≥д госп≥тал≥. ќднак ≥ в ц≥й важлив≥й справ≥ мали м≥сце ≥стотн≥ недол≥ки. “ак, у прим≥щенн≥ с≥льськогосподарського ≥нституту (червоний корпус) роботи по переобладнанню його п≥д госп≥таль були виконан≥ лише на 43 в≥дсотки. Ќе вистачало медичних кадр≥в, р≥зного майна, перев'¤зувального матер≥алу тощо.

Ќе все гаразд було ≥ в ≥нших госп≥тал¤х, ≥ це зрозум≥ло: адже йшла в≥йна, ¤ка ви¤вила неп≥дготовлен≥сть крањни до важкого випробуванн¤. ¬≥йна оголила також недол≥ки в орган≥зац≥њ оборони крањни. ” засобах масовоњ ≥нформац≥њ того часу говорилос¤, ¤к правило, лише про усп≥хи „ервоноњ јрм≥њ на фронтах, надвисокий р≥вень патр≥отизму прац≥вник≥в м≥ста й села. Ќасправд≥ далеко не завжди було так. √ероњзм наших людей на фронт≥ ≥ в тилу, аж до самопожертви, розбивавс¤ об адм≥н≥стративно-командну систему, ¤ка хвор≥ла вс≥ма бол¤чками бюрократ≥њ. ќдн≥Їю з таких хвороб був неписаний закон видавати бажане за справжнЇ, приховувати правду в≥д народу, обманювати його. ÷им хвор≥ли вс≥ структури тод≥шньоњ держави. ¬истачало ≥ безладд¤. ≤ нав≥ть в арм≥њ, що видко хоча б з такого прикладу. 9 липн¤ у лист≥ ѕолтавського обкому  ѕ(б)” до √олови ƒ ќ (ƒержавний  ом≥тет ќборони) говорилос¤: Ђ” ѕолтав≥ 340-й зен≥тний див≥з≥он 132-њ стр≥лецькоњ див≥з≥њ, повертаючись з польових зан¤ть, Ђзабувї на кладовищ≥ три ¤щики з приладами ≥ формул¤р до гармат. ѕрот¤гом трьох д≥б про це н≥хто не знав. ≤ лише п≥сл¤ того, коли сторож кладовища знайщов це майно ≥ пов≥домив комендантов≥ ѕолтави, майно забрали в≥йськов≥ї. Ѕезумовно, з такою орган≥зац≥Їю, дисципл≥ною, ставленн¤м до державного майна, тим б≥льше в умовах в≥йни, домогтис¤ ¤кихось усп≥х≥в було важко.

—л≥д в≥ддати належне жител¤м м≥ста, котр≥ в≥д щирого серц¤ ≥ з повним (175) розум≥нн¤м намагалис¤ зробити хоча б щось корисне дл¤ зм≥цненн¤ арм≥њ. 29 червн¤ колектив пр¤дильноњ фабрики вн≥с у фонд оборони к≥лька тис¤ч карбованц≥в, колектив панч≥шноњ фабрики у серпн≥ передав у цей же фонд 13 тис¤ч карбованц≥в. 9 тис¤ч юнак≥в ≥ д≥вчат, кадрових роб≥тник≥в м≥ста, працювали на нед≥льнику ≥ зароблен≥ 30328 карбованц≥в також передали у фонд оборони. ѕожертвуванн¤ надходили в≥д ус≥х колектив≥в, а також в≥д окремих жител≥в м≥ста.

Ѕагато полтавц≥в ви¤вили бажанн¤ стати донорами. Ќа середину липн¤ 1941 року вже було подано за¤ви в≥д прац≥вник≥в м≥жобласноњ школи м≥л≥ц≥њ, обласного статистичного управл≥нн¤ та ≥нших державних установ.

ƒружини роб≥тник≥в та ≥нженер≥в паровозоремонтного заводу, в≥дмовившись в≥д плати, ви¤вили бажанн¤ працювати в одному з госп≥тал≥в ѕолтави до к≥нц¤ в≥йни.  олектив обласного театру з початку в≥йни до 26 липн¤ дав дл¤ воњн≥в „ервоноњ јрм≥њ 22 шефськ≥ концерти,

” зв'¤зку з наближенн¤м бойових д≥й до ѕолтави за вказ≥вкою штабу ѕ≥вденно-«ах≥дного фронту було розпочато зведенн¤ оборонних рубеж≥в навколо м≥ста. ѕротитанков≥ рови (довжиною 6 к≥лометр≥в), окопи споруджувалис¤ в район≥ села √оловач. “ут з початку вересн¤ щодн¤ працювало близько 6 тис¤ч полтавц≥в. ¬≥с≥м тис¤ч жител≥в ѕолтави зводили оборонн≥ рубеж≥ б≥л¤ села ƒемид≥вка –ешетил≥вського району, понад тис¤чу Ч копали окопи, траншењ б≥л¤ станц≥њ ћала ѕерещепина. ƒо виконанн¤ цих роб≥т було залучено значну к≥льк≥сть м≥ського транспорту (автомашини, к≥нн≥ п≥дводи тощо). „асто роботи проводилис¤ п≥д бомбардуванн¤м та обстр≥лом ворога. ƒолаючи численн≥ труднощ≥, жител≥ м≥ста звели к≥лька смуг оборони загальною довжиною 200 к≥лометр≥в.

ўодн¤ м≥сто жило тривожним, напруженим житт¤м. ƒо нього не раз проривалис¤ ворож≥ л≥таки. ќсобливо масовим ≥ сильним був нал≥т «ќ серпн¤ 1941 року. ÷ього дн¤ п'¤ть ворожих л≥так≥в ё-88 почали бомбардувати м≥сто о 20 годин≥ 45 хвилин. ¬сього на ѕолтаву було скинуто близько 35 бомб. Ќайб≥льше њх припало на територ≥ю  ињвського району. «агинуло 22 (176) м≥сцевих жител≥ ≥ 28 було поранено.  р≥м того, зруйнован≥ ш≥сть житлових будинк≥в. ѕод≥бного удару ворог завдав ≥ 16 вересн¤ 1941 року.

Ќевдовз≥ бойов≥ д≥њ розгорнулис¤ зовс≥м близько в≥д ѕолтави. —или були нер≥вн≥. ¬≥йська „ервоноњ јрм≥њ в≥дходили. Ќайдовше трималис¤ б≥йц≥ ≥ командири мотостр≥лецького батальйону 132 танковоњ бригади, командиром ¤кого був кап≥тан ќ. —еменов. Ќав≥ть тод≥, коли ворог вдерс¤ до м≥ста, батальйон утримував оборону по р≥чц≥ ¬орскл≥ до 28 вересн¤, даючи можлив≥сть в≥д≥йти тим, хто ще не встиг в≥д≥рватис¤ в≥д г≥тлер≥вц≥в.

¬ умовах наростанн¤ загрози окупац≥њ розпочалис¤ роботи по евакуац≥њ всього, що можна було евакуювати. як правило, вивозилос¤ найнеобх≥дн≥ше Ч важлив≥ промислов≥ п≥дприЇмства, зал≥зничне господарство, а також квал≥ф≥кована робоча сила, спец≥ал≥сти. ¬ основному, майно ≥ люди вивозилис¤ до –ос≥њ. ” серпн≥ до м≥ста √орького (нин≥ Ќижн≥й Ќовгород) вињхала 12 державна взуттЇва фабрика, до —аратова в≥д≥йшов перший ешелон з обладнанн¤м заводу Ђћеталї, у к≥нц≥ серпн¤ Ч на початку вересн¤ до —емипалатинська в≥дбула пр¤дильна фабрика, до —вердловська евакуювавс¤ музей ¬. √.  ороленка, до  ≥рова в≥д≥йшли ешелони з майном рукавичноњ фабрики, 17 вересн¤ до “юмен≥ вињхав колектив педагог≥чного, до  ургану Ч с≥льськогосподарського ≥нститут≥в. ƒо  расно¤рська було вивезено паровозоремотний завод.

ќднак не все вдалос¤ евакуювати Ч не вистачало транспортних засоб≥в. лише частково були евакуйован≥ матер≥али та документи обласного краЇзнавчого музею та державного арх≥ву. «алишилис¤ на станц≥њ ѕолтава-ѕ≥вденна вагони з майном фабрики термометр≥в, а з обласноњ друкарн≥ вдалос¤ евакуювати лише 8 тонн шрифт≥в.

18 вересн¤ 1941 року ворог окупував ѕолтаву. Ќастали найжахлив≥ш≥ часи дл¤ м≥ста ≥ його жител≥в. « перших дн≥в фашисти встановили режим в≥йськовоњ диктатури, грабеж≥в, насильства, приниженн¤ г≥дност≥ людини. ѕочалис¤ арешти, катуванн¤ ≥ винищенн¤ безвинних людей. ѕрот¤гом двох рок≥в ≥ п'¤ти дн≥в окупац≥њ г≥тлер≥вц≥ з допомогою (177) зрадник≥в-пол≥цањв знищили 18 тис¤ч 200 чолов≥к, з них 5 тис¤ч 87 д≥тей. Ўироких масштаб≥в набули грабеж≥. ќкупанти вивозили все, що вдавалос¤: промислове обладнанн¤, р≥зноман≥тну техн≥ку, культурн≥ ц≥нност≥, дл¤ цього з центра м≥ста було прокладено зал≥зничну кол≥ю.

„астину промислових п≥дприЇмств або ж цех≥в окупанти намагалис¤ використати у своњх, насамперед, в≥йськових ц≥л¤х. «окрема, њм вдалос¤ частково налагодити роботу трьох цех≥в паровозоремонтного заводу, ремонт пошкодженоњ техн≥ки на завод≥ Ђћеталї. ќднак ус≥ роботи в основному зривалис¤ м≥сцевими патр≥отами та в≥йськовополоненими, прац¤ ¤ких використовувалас¤. “а й обладнанн¤ не вистачало, адже значну к≥льк≥сть його було евакуйовано до приходу окупант≥в.

¬еликий злочин вчинили окупанти щодо духовних ц≥нностей ѕолтави. «а наказом геб≥тском≥сара ћаттера ≥ його заступника –уша були знищен≥ вс≥ заклади осв≥ти: школи, техн≥куми, вузи, пограбован≥ ≥ спален≥ науково-досл≥дн≥ ≥нститути, в≥дома у всьому св≥т≥ грав≥метрична обсерватор≥¤. « 12 техн≥кум≥в не вц≥л≥ло жодного. Ѕули спален≥ вс≥ театри, к≥нотеатри, клуби м≥ста, краЇзнавчий музей, ѕокровська церква тощо.

ќсобливо лютував ворог, коли в≥дступав, розум≥ючи, що втрачаЇ ѕолтаву назавжди. “ому винищував з лют≥стю ≥ ретельн≥стю все. ѕрот¤гом короткого часу були знищен≥ 83 промислов≥ п≥дприЇмства (ус≥, що були у ѕолтав≥), електростанц≥¤, водог≥н, канал≥зац≥¤, л≥кувальн≥ заклади ≥ т. п. «битки, завдан≥ ворогом м≥сту, становили 1 м≥ль¤рд 137 м≥льйон≥в карбованц≥в (у довоЇнних ц≥нах). ƒумаЇтьс¤, що ц¤ сума значно б≥льша Ч не все тод≥ враховувалос¤, бралос¤ найголовн≥ше.

Ќемеркнучою стор≥нкою в ≥стор≥њ м≥ста була боротьба його жител≥в у тилу ворога. ўоб мати б≥льш-менш ч≥тке у¤вленн¤ про умови, в ¤ких вона в≥дбувалас¤, необх≥дно дати хоча б коротку характеристику становища, що склалос¤ в ѕолтав≥ на час окупац≥њ. «ахопивши м≥сто, а в к≥нц≥ вересн¤ Ч на початку жовтн¤ 1941 року ≥ територ≥ю вс≥Їњ област≥, г≥тлер≥вц≥ були зупинен≥ на харк≥вському напр¤ми ¬ийшло так, що ѕолтава стала центром скупченн¤ значних сил ворога. ѕевний час тут були розташован≥ штаби групи арм≥й Ђѕ≥вденьї, шостоњ н≥мецькоњ арм≥њ й ≥нших великих в≥йськових з'Їднань ворога. ƒо того ж тут сконцентрувалис¤ значн≥ каральн≥ сили, метою ¤ких було забезпечити спок≥й у тилу. Ќевдовз≥, а точн≥ше з перших дн≥в окупац≥њ, розпочавс¤ небачений терор проти м≥сцевого населенн¤. —еред тих, кого схопили, розстр≥л¤ли чи ув'¤знили, було чимало ≥ патр≥от≥в, ¤к≥ залишилис¤ дл¤ бороть-(178)би з ворогом. ќдна з причин цього Ч у ѕолтав≥ не ≥снувало ¤дра, ¤ке б скеровувало цю боротьбу. ўоправда, у м≥ст≥ напередодн≥ ворожоњ окупац≥њ було створено п≥дп≥льний м≥ськком парт≥њ (адже саме комун≥стична парт≥¤ оголосила себе головною кер≥вною силою, ≥ за розпор¤дженн¤м њњ кер≥вних орган≥в формувалос¤ парт≥йне ≥ позапарт≥йне п≥дп≥лл¤). ƒовгий час про цей орган не згадувалос¤. ј тим часом в≥н був створений. ќчолював його перший секретар м≥ськкому парт≥њ ј. —. „ерченко. ¬≥н одержав дл¤ потреб боротьби ≥ певну частину р≥зних речей ≥ кошт≥в. “а справа в тому, що ј.—. „ерченко евакуювавс¤ в тил, не пов≥домивши зв'¤зкових. Ѕезумовно, це завдало патр≥отичним силам в≥дчутного удару. ≤ ще одне. ƒокументи ≥ матер≥али св≥дчать, що загалом п≥дготовка до антифашистськоњ боротьби у м≥ст≥ велас¤. ќднак њњ результати були низькими. як правило, т≥, кого залишали в тилу ворога, проходили короткотерм≥нову п≥дготовку. ¬она тривала к≥лька дн≥в. Ѕезумовно, цього було не досить. „имало людей, зовс≥м не маючи н≥¤ких навичок опору ворогу, фактично були кинут≥ напризвол¤ще. ѕ≥дп≥льний же обком парт≥њ на чол≥ з —. ‘.  ондратенком ≥ √. ‘. яценком розташовувавс¤ на територ≥њ √ад¤цького району ≥ зв'¤зку з м≥стом не мав, отож допомогти патр≥отам не зм≥г.

≤ все ж боротьба проти г≥тлер≥вських окупант≥в у м≥ст≥ розгорнулас¤ ≥ тривала певний час. ¬же з перших дн≥в на паровозоремонтному завод≥ почала зд≥йснювати диверс≥њ група, ¤кою керував ≥нженер ћ.≤. Ўиробоков. ѕатр≥оти зривали строки ремонту паровоз≥в, виводили з ладу р≥зне обладнанн¤, а 8 жовтн¤ 1942 року пошкодили зал≥зничне полотно б≥л¤ селища  ривохатки. ¬насл≥док цього рух поњзд≥в було перервано на ш≥сть годин. Ќа територ≥њ м'¤сокомб≥нату розгорнула антифашистську роботу п≥дп≥льна група на чол≥ з я.ћ. ћисецькою.  р≥м диверс≥й на виробництв≥, група створила грошовий фонд, ¤кий використовувавс¤ дл¤ викупу з гестапо заарештованих людей. ƒ≥¤ла вона до визволенн¤ м≥ста в≥д ворога. « осен≥ 1941 до травн¤ 1942 року в ѕолтав≥ д≥¤ла п≥дп≥льна орган≥зац≥¤, ¤кою керувала Ћ¤л¤ ”бийвовк. ƒо њњ складу входило 20 молодих патр≥от≥в.

√рупа проводила антифашистську аг≥тац≥ю серед жител≥в, допомагала зв≥льн¤тис¤ з полону воњнам „ервоноњ јрм≥њ, готувала збройний виступ. ¬орогов≥ вдалос¤ заарештувати ≥ стратити головних њњ учасник≥в.

” р≥зний час д≥¤ли п≥дп≥льн≥ групи Ѕа¤на Ч Ћ≥мова, ¬. ћ. ѕанченка, √. √.  алиниченка, “. ѕ. —≥риченка, “. ѕ. “окар¤, ‘.  .  рестовського, ћарченка Ч —околенка. јнал≥з документ≥в ≥ матер≥ал≥в, що стосуютьс¤ антифашистського руху, св≥дчить: патр≥оти м≥ста завдали чимало збитк≥в ворогов≥. √≥тлер≥вц≥ змушен≥ були вид≥л¤ти значн≥ сили дл¤ боротьби з ними. јле найголовн≥ше Ч боротьба ц¤ всел¤ла в людей впевнен≥сть ≥ в≥ру в неминуче визволенн¤. ≤ воно прийшло.

(179) ” вересн≥ 1943 року в≥йська —тепового фронту п≥д командуванн¤м ≤. —  онЇва зав'¤зали боњ на л≥вому берез≥ ¬орскли. ќсобливого напруженн¤ вони набули в напр¤мку ѕолтави. ¬орог уперто оборон¤вс¤. “а все ж наш≥ воњни просувалис¤ вперед. „астини 5-њ арм≥њ п≥д командуванн¤м генерала ќ.—. ∆адова та 53-њ п≥д командуванн¤м генерала ≤.ћ. ћанагарова п≥сл¤ вдалого форсуванн¤ р≥чки ¬орскли почали охоплювати вороже угрупованн¤ з п≥вноч≥ ≥ сходу. ѕ≥сл¤ дводенних боњв 22 вересн¤ розпочавс¤ штурм ворожих укр≥плень. ѕершими ув≥рвалис¤ до м≥ста частини 84-њ ’арк≥вськоњ стр≥лецькоњ див≥з≥њ. ј в н≥ч з 22 на 23 вересн¤ 1943 року в≥йська —тепового фронту повн≥стю визволили ѕолтаву в≥д окупант≥в.

” жорстоких бо¤х за визволенн¤ м≥ста особливо в≥дзначилис¤ 9-а гвард≥йська пов≥тр¤но-десантна див≥з≥¤, 13-а гвард≥йська „ервонопрапорна ордена Ћен≥на стр≥лецька див≥з≥¤, 66-а гвард≥йська стр≥лецька див≥з≥¤, 95-а, 97-а гвард≥йськ≥ стр≥лецьк≥ див≥з≥њ, 42-а легкоартилер≥йська бригада, 301-й винищувальний протитанковий артилер≥йський полк, 57-й танковий полк, 431-й ≥нженерний батальйон, 294-а винищувальна ав≥ац≥йна див≥з≥¤, 266-а штурмова ав≥ац≥йна див≥з≥¤. ¬с≥м њм було присвоЇно найменуванн¤ ѕолтавських.

” бо¤х за м≥сто в≥дзначилис¤ також √ероњ –ад¤нського —оюзу Ч уродженц≥ ѕолтави ≥ ѕолтавськоњ област≥ ќ.ќ. Ѕаленко, ћ. 3. Ѕондаренко, ≤. Ќ. —тепаненко. √ерой –ад¤нського —оюзу ћикола Ћеонов у бо¤х за ѕолтаву збив 6 н≥мецьких л≥так≥в.

«годом ¬олодимир —осюра про ц≥ под≥њ скаже так:

ƒорогою ц≥ною д≥сталас¤ перемога. « найжорсток≥шоњ в ≥стор≥њ в≥йни ѕолтава вийшла зруйнованою ≥ знекровленою, њњ продуктивн≥ сили було п≥д≥рвано. «а роки окупац≥њ ≥ п≥д час в≥дступу г≥тлер≥вц≥ перетворили м≥сто в руњни. “емпература в≥д розпечених пожежами (180) прим≥щень була наст≥льки висока, що неможливо було йти тротуарами, ≥ люди ходили лише по проњждж≥й частин≥ вулиць.

ѕисьменник ≤ван ÷юпа писав у газет≥ Ђ«ор¤ ѕолтавщиниї: Ђя був у ѕолтав≥ в перш≥ дн≥ визволенн¤ ≥ дов≥ку не забуду дотл≥ваючих головешок, њдкого диму, кривавих пл¤м на бруку. ƒов≥ку не забуду, ¤к в дн≥ золотого вересн¤ не одна Ќаталка зустр≥ла довгожданого ѕетра, пригортаючи його до свого серц¤, ¤к не одна посив≥ла в≥д гор¤ “ерпелиха знайшла в хороброму простому воњнов≥ свого сина...ї

ѕротоколи Ќюрнбергського процесу р¤сн≥ють фактами злочинних д≥й г≥тлер≥вц≥в в украњнських м≥стах ≥ селах. Ћише у вступному слов≥ головного звинувачувана в≥д —–—– –. ј. –уденка 8 лютого 1946 року трич≥ наводилис¤ факти неймов≥рноњ жорстокост≥ окупант≥в на ѕолтавщин≥.

ќдразу ж п≥сл¤ визволенн¤ обласного центру в≥д н≥мецько-фашистських загарбник≥в труд¤щ≥ ѕолтави вз¤лис¤ за в≥дбудову м≥ста. 30 вересн¤ 1943 року –Ќ  ”–—– ≥ ÷   ѕ(б)” прийн¤ли постанову Ђѕро заходи першоњ необх≥дност≥ по в≥дновленню господарства ≥ орган≥зац≥њ харчуванн¤ населенн¤ ѕолтавиї. ¬она об'Їднала зусилл¤ наркомат≥в республ≥ки, парт≥йних, рад¤нських ≥ господарських орган≥в м≥ста та област≥ по в≥дродженню ѕолтави. ћатер≥альн≥ ресурси вид≥л¤лис¤ дл¤ м≥ста в≥дпов≥дно до парт≥йно-ур¤довоњ постанови Ђѕро нев≥дкладн≥ заходи по в≥дбудов≥ господарства в районах, зв≥льнених в≥д н≥мецькоњ окупац≥њї (серпень 1943 p.).

28 вересн¤ приступив до роботи колектив механ≥чного заводу Ђћ'¤сомолмашї ≥ машинно-тракторноњ майстерн≥. Ќа 15-й день п≥сл¤ визволенн¤ (181) на ѕ–« було в≥дремонтовано паровий кран, почав видавати продукц≥ю ливарний цех. «авод виконував в≥йськов≥ замовленн¤. “ого ж дн¤ почав д≥¤ти м≥ський водог≥н. „ерез 18 дн≥в запрацював шк≥рзавод, а через 25 Ч арт≥ль Ђ–емтрикотажї ≥ м≥ськмолокозавод. Ќа 35-й день почала видавати продукц≥ю панч≥шно-трикотажна фабрика. Ќа середину листопада м'¤сокомб≥нат повним ходом в≥дправл¤в продукц≥ю фронту, постачав њњ л≥кувальним установам ≥ њдальн¤м м≥ста. Ќа к≥нець 1943 року в ѕолтав≥ вже працювало 40 п≥дприЇмств, 15 з них Ч облпромради, 6 Ч облкоопсп≥лки, 4 Ч облм≥сцевпрому, 3 Ч обллегпрому та 20 Ч ≥нших в≥домств. јсортимент њхньоњ продукц≥њ був зор≥Їнтований на забезпеченн¤ життЇво необх≥дних потреб полтавц≥в. ÷е були в≥дра, духовки, бочкотара, збру¤, лопати, фарби, кол≥сна мазь, мило, панчохи, цегла, взутт¤ тощо.

’арактерно, що першими в≥дновлювали свою роботу, в основному, др≥бн≥ ≥ середн≥ п≥дприЇмства. “ак, в 15 арт≥л¤х облпромради працювало 617 чолов≥к, або в середньому понад 40 на одному п≥дприЇмств≥.

√остро сто¤ло питанн¤ енергозабезпеченн¤ м≥ста. —першу було в≥дновлено роботу малопотужних електростанц≥й на 18 к≥ловат, зак≥нчувалас¤ в≥дбудова електростанц≥њ на 50 к≥ловат. –озробл¤лис¤ заходи в≥дбудови електростанц≥й на 300 ≥ 1500 к≥ловат. ј полтавц¤м потр≥бен був струм, а не заходи.

 ошти, що в≥дпускалис¤ на в≥дбудовн≥ роботи, освоювалис¤ пов≥льно. “ак, у 1943 роц≥ на пр¤дильн≥й фабриц≥ було освоЇно лише 252 тис¤ч≥ карбованц≥в, на ол≥йзавод≥ Ч 132 тис¤ч≥, на л≥керо-гор≥лчаному Ч 60 тис¤ч, на ћалобудищанському цегельному Ч 46 тис¤ч, на хл≥бозавод≥ є 1 Ч 24 тис¤ч≥. ∆одного карбованц¤ за цей час не освоњли на ливарно-механ≥чному завод≥, панч≥шн≥й фабриц≥, засолзавод≥ та ≥нших п≥дприЇмствах. —тих≥йно йшла в≥дбудова м≥сцевоњ промисловост≥.

ќднак житт¤ поступово входило в м≥сто. Ќа к≥нець 1943 року ѕолтава мала телефонний ≥ телеграфний зв'¤зок з 39 районами област≥, а також ≥з  иЇвом ≥ ’арковом. Ќаприк≥нц≥ року в м≥ст≥ було змонтовано рад≥овузол потужн≥стю 500 ват, встановлено 2411 рад≥оточок, у тому числ≥ 105 загального користуванн¤ ≥ 5 вуличних гучномовц≥в. ¬≥дновила роботу пошта. ѕолтавц≥в обслуговували б поштових в≥дд≥лень.

¬≥дновлювалис¤ назви вулиць, площ, сквер≥в, провулк≥в ≥ номер≥в будинкоуправл≥нь, визначалис¤ меж≥ район≥в.

¬одночас ≥з в≥дбудовою промисловост≥ ≥ м≥ського господарства в ѕолтав≥ в≥дроджувалос¤ сусп≥льно-пол≥тичне ≥ культурно-мистецьке житт¤, в≥дкривалис¤ навчальн≥ заклади, ставали до ладу торговельн≥, медичн≥ та ≥нш≥ соц≥альн≥ установи. ƒо середини листопада 1943 року в семи школах вже навчалос¤ понад 10 тис¤ч учн≥в. –озпочалос¤ навчанн¤ в ≥нститутах: педагог≥чному, ≥нженер≥в с≥льськогосподарського буд≥вництва ≥ с≥льськогосподарському. Ѕули в≥дбудован≥ к≥нотеатр на 500 м≥сць ≥ Ѕудинок культури. ” в≥дпов≥дност≥ до р≥шень ур¤ду республ≥ки в ѕолтав≥ в≥дновлювалас¤ робота плодо¤г≥дного та землевпор¤дчого техн≥кум≥в, астроном≥чноњ обсерватор≥њ јЌ ”–—–, музењв ≥сторико-краЇзнавчого та ѕанаса ћирного.

Ќаприк≥нц≥ листопада на роз≥ вулиць Ћен≥на ≥  омсомольськоњ було в≥дкрито книжкову крамницю. ” торговельну мережу над≥йшло до 12 тис¤ч п≥дручник≥в дл¤ шк≥л м≥ста, близько 4 тис¤ч прим≥рник≥в художн≥х твор≥в.

2 грудн¤ м≥ськвиконком прийн¤в р≥шенн¤ про в≥дкритт¤ в район≥  обищан≥в,  ињвського ≥ ѕ≥вденного вокзал≥в ощадних кас першого розр¤ду.

Ќа к≥нець року в м≥ст≥ вже д≥¤ло 2 дит¤чих ¤сел, 5 л≥карень на 800 л≥жок, (182) 3 пол≥кл≥н≥ки, 4 молочн≥ кухн≥, станц≥¤ швидкоњ допомоги та ≥нш≥ медичн≥ установи. ќднак це далеко не задовольн¤ло потреб населенн¤ м≥ста. „астина л≥карень приступила до роботи в нев≥дремонтованих прим≥щенн¤х, не була забезпечена паливом, коштами. “рапл¤лис¤ факти байдужого ставленн¤ медичного персоналу до хворих, випадки черевного та сипного тифу.

—ан≥тарний стан м≥ста був незадов≥льний. –¤д адм≥н≥стративних установ розм≥щувавс¤ в житловому сектор≥ (обком парт≥њ, облвиконком, м≥ськвиконком, м≥ськкомунгосп та ≥нш≥ орган≥зац≥њ).

” ц≥й ситуац≥њ досить складним завданн¤м, що постало перед полтавц¤ми, була в≥дбудова заклад≥в охорони здоров'¤, культури ≥ народноњ осв≥ти. ѕричому, з огл¤ду на в≥йну, що тривала, першочерговою метою була терм≥нова в≥дбудова об'Їкт≥в оборонного значенн¤. —оюзний ур¤д не мав змоги вид≥лити ѕолтав≥ достатн≥ кошти, а також необх≥дне обладнанн¤, буд≥вельн≥ матер≥али, автотранспорт тощо.

1943 р≥к став роком кор≥нного перелому в робот≥ тилу ¤к матер≥альноњ основи дл¤ перемоги в збройн≥й боротьб≥. ¬ основному були л≥кв≥дован≥ диспропорц≥њ, ¤к≥ виникли в перш≥ роки в≥йни м≥ж потребами промисловост≥ в метал≥, палив≥, електроенерг≥њ та њх виробництв≥. ÷е дало можлив≥сть полтавц¤м в умовах в≥йни вести в≥дбудову м≥ста.

”сп≥шними бойовими д≥¤ми на ƒн≥пр≥ ≥  ерченському п≥востров≥ зак≥нчилас¤ л≥тньо-ос≥нн¤ кампан≥¤ 1943 року ≥ другий пер≥од в≥йни, в ход≥ ¤кого в≥йськово-пол≥тична ≥н≥ц≥атива перейшла до —–—–. ѕроте на початок 1944 року крањна ≥ њњ збройн≥ сили все ще сто¤ли перед серйозними труднощами. ¬орог продовжував окуповувати значну територ≥ю. ¬се це вимагало в≥д тилу додаткових зусиль дл¤ допомоги фронту.

ўе в ход≥ боњв за ѕолтаву сотн≥ њњ мешканц≥в добров≥льно влилис¤ в д≥ючу арм≥ю. ѕ≥сл¤ визволенн¤ в≥йськкомат м≥ста моб≥л≥зував тис¤ч≥ полтавц≥в. —таном на 15 лютого 1944 року з початку в≥йни було призвано в „ервону јрм≥ю 37 тис¤ч чолов≥к. ∆итт¤ п≥дказувало ≥ так≥ форми патр≥отичного руху, ¤к зб≥р кошт≥в на побудову в≥йськовоњ техн≥ки, донорство, в≥дправка на фронт посилок тощо. ” м≥ст≥ активно проходила реал≥зац≥¤ 3-њ в≥йськовоњ позики. —таном на 7 с≥чн¤ 1945 року полтавц≥ внесли кошт≥в на суму 14230000 карбованц≥в, що становило 144 в≥дсотки контрольного завданн¤. ѕо 4-й грошово-речов≥й лотерењ одержано 3181600 карбованц≥в. Ќа танкову колону Ђ¬изволена ѕолтавщинаї було з≥брано 2882974 карбованц≥, за що труд¤щ≥ м≥ста одержали под¤ку в≥д ¬ерховного головнокомандуючого.

ƒопомога фронту проходила також по л≥н≥њ шефських зв'¤зк≥в з ѕолтавськими див≥з≥¤ми, шл¤хом збору подарунк≥в дл¤ воњн≥в, посиланн¤ делегац≥й на фронт. ” свою чергу, воњни ѕолтавських див≥з≥й теж в≥дв≥дували м≥сто.

Ќабрало розмаху шефство трудових колектив≥в над тиловими госп≥тал¤ми. Ќа к≥нець 1944 року в м≥ст≥ перебувало 4 евакогосп≥тал≥. ¬ид≥лен≥ дл¤ них прим≥щенн¤ були своЇчасно в≥дремонтован≥, оснащен≥ ≥нвентарем та мебл¤ми. ѕолтавц≥ з≥брали дл¤ госп≥тал≥в до 2000 л≥жок, майже 6000 одиниць р≥зного посуду, передали чимало стол≥в, ст≥льц≥в тощо. Ќад пораненими вз¤ли шефство роб≥тники ѕ–«, м'¤сокомб≥нату, ѕ“ . ћасовим було шефство школ¤р≥в.  ожна школа прагнула встановити так≥ зв'¤зки, д≥ти збирали й передавали воњнам книги, обладнували к≥мнати в≥дпочинку, випускали ст≥нгазети, читали книги, газети та журнали, виступали з концертами художньоњ самод≥¤льност≥. ¬сього за роки в≥йни в ѕолтав≥ д≥¤ло понад 30 госп≥тал≥в.

” м≥ст≥ намагалис¤ дбати про працевлаштуванн¤, побутове, медичне ≥ (183) торговельне обслуговуванн¤ ≥нвал≥д≥в в≥йни. Ќа к≥нець 1944 року 89 ≥нвал≥д≥в другоњ та 285 третьоњ груп було влаштовано на в≥дпов≥дну стану здоров'¤ роботу. 49 з них займали кер≥вн≥ посади, 20 Ч стали бухгалтерами, 15 Ч народними судд¤ми, 4 Ч фотографами, 15 Ч шоферами. 55 ≥нвал≥д≥в навчалис¤ в профтехшкол≥, здобуваючи спец≥альн≥сть агронома, зоотехн≥ка, шофера. ≤нвал≥дам було видано 1057 метр≥в тканин, 348 пар взутт¤, 2650 одиниць трикотажних вироб≥в, завезено 250 складометр≥в дров, видано 36000 карбованц≥в грошовоњ допомоги, 32 ≥нвал≥ди скористалис¤ послугами курорт≥в.

ѕевних заход≥в було вжито щодо матер≥ально-побутового забезпеченн¤ ≥ працевлаштуванн¤ с≥мей фронтовик≥в. Ќаприк≥нц≥ 1944 року по м≥сту було вз¤то на обл≥к 7059 с≥мей в≥йськовослужбовц≥в р¤дового ≥ сержантського складу, 3025 з них Ч дл¤ виплати державноњ допомоги, 602 Ч дл¤ виплати пенс≥й.  р≥м цього, вз¤то на обл≥к 2140 с≥мей оф≥церського складу. —≥м'¤м в≥йськовослужбовц≥в було видано 3978 тис¤ч карбованц≥в державноњ допомоги ≥ 864447 карбованц≥в пенс≥й. —≥м'њ фронтовик≥в одержали 93 тонни овоч≥в, 10 тонн картопл≥, 757 пар в≥дремонтованого взутт¤, 5371 одиницю трикотажних вироб≥в, 1600 метр≥в тканин. ќкр≥м цього, були вид≥лен≥ ≥ндив≥дуальн≥ городи 5319 с≥м'¤м. ¬живалис¤ й ≥нш≥ заходи матер≥ально-побутового забезпеченн¤. ќднак ≥ проблем залишалос¤ чимало. “ак, лише за п≥вр≥чч¤ виконкоми розгл¤нули 5626 скарг ≥ за¤в в≥д с≥мей в≥йськовослужбовц≥в.

Ќеймов≥рно важкими були будн≥ прифронтовоњ ѕолтави, повс¤кденний побут населенн¤. —пустошенн¤ с≥льськогосподарських район≥в та великоњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств легкоњ ≥ харчовоњ промисловост≥, скороченн¤ витрат на соц≥альн≥ потреби, а також переведенн¤ практично вс≥х потужностей на воЇнне виробництво р≥зко знизили життЇвий р≥вень населенн¤: жили в бараках, наметах та нашвидкуруч в≥дремонтованих гуртожитках. ѕереважна маса проживала в п≥двалах зруйнованих будинк≥в, земл¤нках тощо. „ерез в≥дсутн≥сть житла поверненн¤ евакуйованих в≥дбувалос¤ пов≥льно. ѕраво на в'њзд до ѕолтави надавав лише м≥ськвиконком.

Ќизькокалор≥йним було харчуванн¤ в њдальн¤х на п≥дприЇмствах. « м≥с¤ц¤ в м≥с¤ць зростав контингент населенн¤ ѕолтави, ¤кий обслуговувало м≥ське карткове бюро. “ак, у березн≥ 1944 року на обл≥ку було 48 тис¤ч ос≥б, а в серпн≥ вже нараховувалос¤ 84 тис¤ч≥. ¬се це спричин¤ло серйозн≥ перебоњ в орган≥зац≥њ обслуговуванн¤ населенн¤.

24 березн¤ 1944 року м≥ськвиконком прийн¤в р≥шенн¤ про в≥дпускн≥ ц≥ни на електроенерг≥ю та воду. ќдин кубометр води, що в≥дпускавс¤ через водом≥ри, коштував 6 карбованц≥в 75 коп≥йок, а через водозаб≥рн≥ колонки Ч 8 карбованц≥в. «а одну к≥ловат-годину електроенерг≥њ плата становила 6 карбованц≥в. ѕоступово ц≥ни знижувалис¤. “ак, у кв≥тн≥ ц≥на одн≥Їњ к≥ловат-години вже становила 3 карбованц≥ 75 коп≥йок.

√остро бракувало од¤гу, зокрема спецод¤гу, взутт¤. «а цих умов позитивну роль в≥д≥гравала планово-розпод≥льча функц≥¤ орган≥в влади. –озпод≥л продукт≥в харчуванн¤, предмет≥в од¤гу був суворо нормований в≥дпов≥дно до картковоњ системи. ѕершор¤дна увага прид≥л¤лас¤ забезпеченню ними виробничник≥в. јле тогочасне постачанн¤ Ч найчаст≥ше це тар≥лка так званоњ зат≥рки, тобто звареного у вод≥ борошна, м≥зерна пайка хл≥ба, цибул≥, одна-дв≥ картоплини в Ђмундирахї Ч могло забезпечити лише нап≥вголодне ≥снуванн¤.

–обочий день тривав 12 годин на добу, профсп≥лков≥ в≥дпустки були фактично в≥дм≥нен≥, вих≥дн≥ дн≥ випадали р≥дко.

(184) —кладним залишалос¤ продовольче постачанн¤ населенн¤. ≤ тому промислов≥ п≥дприЇмства орган≥зовували п≥дсобн≥ господарства. ƒальшого розвитку набувало колективне та ≥ндив≥дуальне городництво. ƒл¤ цього було вид≥лено 3122 гектари уг≥дь. ќднак вс≥Їњ земл≥ освоњти не вдалос¤. ” п≥дсобних господарствах було з≥брано 11660 центнер≥в зернових, 34500 центнер≥в картопл≥, 16380 центнер≥в овоч≥в.

23 тис¤ч≥ с≥мей у 1944 роц≥ були забезпечен≥ ≥ндив≥дуальними городами, дл¤ ¤ких вид≥л¤лос¤ 1018 гектар≥в земл≥. Ќа початок року 2600 двор≥в мали 1227 гол≥в ¬–’, 144 Ч свиней, 27 Ч овець, 1784 Ч к≥з, 604 голови робочих коней.

ƒещо пол≥пшилось торговельне обслуговуванн¤ населенн¤ ѕолтави. «ростала мережа магазин≥в. Ќа к≥нець року њх нараховувалос¤ 33 (13 хл≥бних, 7 продовольчих, решта зм≥шаних). « часу визволенн¤ ѕолтави ≥ до к≥нц¤ 1944 року в м≥ст≥ д≥¤ло 20 њдалень на 6500 м≥сць.  р≥м цього, працювало 23 њдальн≥ на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х, де харчувалос¤ 11300 чолов≥к. 3 натугою виконувавс¤ план товарооб≥гу. јсортимент товар≥в був обмежений. Ѕагато недол≥к≥в ≥снувало в обслуговуванн≥ населенн¤ м≥ста.

“аким чином, у м≥ст≥ чимало робилос¤ дл¤ нормал≥зац≥њ житт¤ труд¤щих. ≤ все ж матер≥альний стан населенн¤ залишавс¤ т¤жким.

ўе повним ходом ≥шла в≥йна, а в новоствореному управл≥нн≥ головного арх≥тектора м≥ста розробл¤лис¤ проекти проспект≥в, площ, бульвар≥в. –еспубл≥канський ≥нститут ƒ≥пром≥ст (м.  ињв) розробив у 1944 роц≥ схему нового генплану ≥ проект першочергових арх≥тектурно-планувальних заход≥в на найближч≥ 2 Ч 3 роки (автор Ч арх≥тектор ќ. ќ. ћалишенко, сп≥вавтор Ч арх≥тектор Ћ. — ¬айнгорт, за участю старшого економ≥ста ≤. ≈. ярославського та арх≥тектор≥в ¬.  . “роценко, ћ. ‘.  онопльовоњ). Ќа м≥сц≥ зруйнованих квартал≥в поступово з'¤вл¤лис¤ площ≥, бульвари, вулиц≥.

” 1944 роц≥ полтавц≥ продовжували працювати над введенн¤м у д≥ю нових п≥дприЇмств. 1 с≥чн¤ почали випускати продукц≥ю металоштампувальний завод ≥ меблева фабрика.

” кв≥тн≥ 1944-го до р≥дного м≥ста повернувс¤ паровозоремонтний завод. —уц≥льн≥ руњни застали роб≥тники на м≥сц≥ свого заводу. ќчолив колектив ≥ невтомно керував в≥дродженн¤м заводу ¬. “. √айовий. «а короткий час були в≥дремонтован≥ пров≥дн≥ цехи, ≥ завод приступив до ремонту паровоз≥в. ƒень ≥ н≥ч кип≥ла робота на територ≥њ паровозоремонтного. «авод в≥дроджувавс¤ ≥ виконував завданн¤ фронту, подаючи приклад вс≥м трудовим колективам ѕолтави.

« кв≥тн¤ того ж 1944-го в≥дновилас¤ робота трест≥в водоканал≥зац≥њ, очистки м≥ста, зеленого буд≥вництва та комунальних п≥дприЇмств м≥ста. ѕом≥тною под≥Їю дл¤ ѕолтави було в≥дновленн¤ дерев'¤ного мосту через ¬орсклу, довжиною понад 180 метр≥в, загальною варт≥стю 500 тис¤ч карбованц≥в.

Ђ«а р≥к в≥льного житт¤, Ч писали полтавц≥ з нагоди р≥чниц≥ визволенн¤ ѕолтави воњнам ѕолтавських див≥з≥й, Ч в≥дбудован≥ ≥ вступили в д≥ю паровозоремонтний завод, м'¤сокомб≥нат, кондитерська, панч≥шно-трикотажна, пол≥граф≥чна фабрики, електростанц≥¤ та ≥нш≥ п≥дприЇмства. ѕрацюють промарт≥л≥. ¬≥дбудовано зал≥зничний вузол ѕолтава-ѕ≥вденна. ѕрацюЇ станц≥¤ ѕолтава- ињвська. ¬≥дбудовано 43,3 тис¤ч≥ квадратних метр≥в житловоњ площ≥, водог≥н, пральню, лазню, готель...ї ” 1944 роц≥ були частково в≥дбудован≥ ≥ працювали 77 п≥дприЇмств. Ѕ≥льш≥сть п≥дприЇмств державноњ промисловост≥ зум≥ли перевиконати р≥чн≥ плани. ќднак декотр≥ не видавали продукц≥њ. —трунна фабрика, завод наочних по-(185)с≥бник≥в, механ≥чна пекарн¤ є 1, авторемонтна майстерн¤, взуттЇва фабрика є 12, хл≥бозавод є 2, ¤к≥ в роки окупац≥њ працювали на н≥мц≥в ≥ ними ж були зруйнован≥ при в≥дступ≥, лежали в руњнах.

Ќайб≥льш≥ труднощ≥ випали на долю транспорту, зокрема зал≥зничного. ѕрац≥вники ѕолтавського в≥дд≥лка вир≥шували два важливих завданн¤ Ч обслуговували народне господарство ≥ фронт. «а сумл≥нну працю, швидке в≥дновленн¤ роботи зал≥зниц≥ ≥ безпереб≥йне забезпеченн¤ в≥йськових перевезень ѕолтавський в≥дд≥лок ѕ≥вденноњ зал≥зниц≥ у 1944 роц≥ було нагороджено перех≥дним „ервоним прапором ƒержавного  ом≥тету ќборони.

√остро сто¤ла проблема забезпеченн¤ п≥дприЇмств м≥ста кадрами. ƒо того ж полтавц≥ надавали допомогу у в≥дродженн≥ ƒонбасу, п≥дприЇмств  ривор≥жж¤, њх посилали в зах≥дн≥ област≥ ”крањни. “ому часто доводилос¤ вдаватис¤ до залученн¤ Ђнеорган≥зованого" населенн¤. “ак, дл¤ п≥дготовки до зими на 5 листопада 1944 року п≥дприЇмства та установи  ињвського району замовили до 2000 чолов≥к Ђнеорган≥зованого" населенн¤, Ћен≥нського Ч 2510, ∆овтневого Ч 1620 чолов≥к.

ѕост≥йними були суботники ≥ нед≥льники. 1944 року в м≥ст≥ було проведено 70 нед≥льник≥в, в ¤ких вз¤ли участь 242 тис¤ч≥ чолов≥к.

—постер≥галис¤ порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни. “ак, лише за 11 м≥с¤ц≥в 1944 року було заф≥ксовано 231 прогул, 553 зап≥зненн¤ та 523 випадки дезертирства. ÷е викликало застосуванн¤ в≥дпов≥дних заход≥в впливу до порушник≥в. «а друге п≥вр≥чч¤ нарсуд першоњ д≥льниц≥ ∆овтневого району розгл¤нув 76 справ зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 26 червн¤ 1940 року ≥ по 66 з них застосував заходи покаранн¤ за самов≥льн≥ зап≥зненн¤ та прогули (в≥д 25 хвилин до 10 дн≥в): 7 чолов≥кам примусов≥ роботи до трьох м≥с¤ц≥в, 9 Ч до чотирьох, 14 Ч до п'¤ти, 36 Ч до шести м≥с¤ц≥в. «а самов≥льне залишенн¤ роботи 17 чолов≥к засуджено до 4 м≥с¤ц≥в тюремного ув'¤зненн¤.

Ќа цей час у м≥ст≥ нараховувалос¤ 198 первинних орган≥зац≥й „ервоного ’реста, ¤к≥ об'Їднували понад 12 тис¤ч чолов≥к. Ќими було п≥дготовлено понад (187) 6 тис¤ч значк≥вц≥в Ђ√отовий до сан≥тарноњ оборониї ≤ ступен¤, понад 2,5 тис¤ч≥ Ч за програмою ЂЅудь готовий до прац≥ ≥ оборониї, орган≥зовано 339 санпост≥в, п≥дготовлено 60 медичних сестер, 45 з них добров≥льно вињхали на фронт.

Ќабуло поширенн¤ донорство. ѕ≥сл¤ визволенн¤ м≥ста 4057 чолов≥к здали дл¤ потреб фронту 1467 л≥тр≥в кров≥. –об≥тник млина є 8 ѕ. ƒробиш давав кров 28 раз≥в ≥ здав њњ 13 л≥тр≥в. ƒомогосподарка “. √ирченко Ч 20 раз≥в Ч усього близько 9 л≥тр≥в, друкарка обласного суду ¬. —мол¤нинова за 12 раз≥в Ч майже 5 л≥тр≥в.

15 березн¤ 1944 року розпочав роботу м≥ський ком≥тет у справах ф≥зкультури ≥ спорту. ј на к≥нець року вже д≥¤ло с≥м ƒ—“, ¤к≥ об'Їднували понад 4600 спортсмен≥в у 53 колективах ф≥зкультури. ” м≥ст≥ нараховувалос¤ 18 штатних спортивних прац≥вник≥в. ÷ентром ус≥Їњ ф≥зкультурно-масовоњ роботи стали посп≥хом в≥дремонтован≥ стад≥он Ђƒинамої, 10 спортивних майданчик≥в ≥ 5 г≥мнастичних Ђм≥стечокї. Ќезважаючи на вкрай б≥дну спортивну базу, актив≥сти провели за р≥к 36 значних спортивно-масових заход≥в, у ¤ких вз¤ло участь близько 8 тис¤ч чолов≥к.

297 первинних орган≥зац≥й “соав≥ах≥му на цей час нараховували понад 17 тис¤ч член≥в. ¬они з≥брали понад 30 тис¤ч карбованц≥в членських внеск≥в, 711 тис¤ч Ч на спорудженн¤ танковоњ колони. „ерез курси ≥ школи товариства пройшли п≥дготовку понад 2 тис¤ч≥ чолов≥к в≥йськового резерву ≥ 21 тис¤ча Ч за нормативами ЂЅудь готовий до ѕѕ’ќї.

(188) ¬≥йна в≥дкочувалас¤ все дал≥ на зах≥д, але бомбардуванн¤ м≥ста тривали. ” 1943 роц≥ штаб м≥сцевоњ протипов≥тр¤ноњ оборони заф≥ксував 18 дн≥в бомбардуванн¤ ѕолтави, 24 нальоти ≥ 194 скинутих ав≥абомби. Ѕуло зруйновано 10 прим≥щень ≥ зареЇстровано 55 жертв. јле найб≥льшоњ шкоди завдано 22 червн¤ 1944 року. “од≥ було скинуто на м≥сто 248 ав≥абомб, постраждало 102 чолов≥ка, 20 з них загинули. ѕ≥д час нальоту загинули в≥йськов≥ кореспонденти ѕ. ќ. Ћ≥дов, —. ћ. —трунников, ќ. ќ.  узнецов. ÷ього ж дн¤ згор≥ло 89 американських ≥ рад¤нських л≥так≥в (44 повн≥стю ≥ 45 Ч частково), ¤к≥ виконували або забезпечували Ђчовников≥ операц≥њї дл¤ бомбардуванн¤ Ќ≥меччини та ≤тал≥њ ≥ базувалис¤ на ѕолтавському аеродром≥. јле це був останн≥й усп≥х н≥мц≥в. ”с≥ подальш≥ спроби з≥рвати Ђчовников≥ операц≥њї ≥ вивести з ладу полтавську базу зазнали невдач.

” 1944 роц≥ «бройн≥ —или —–—– майже повн≥стю визволили рад¤нську територ≥ю. Ѕойов≥ д≥њ були перенесен≥ за меж≥ крањни. ” с≥чн≥ 1945-го почавс¤ наступ наших в≥йськ на фронт≥, ¤кий прост¤гнувс¤ вже в≥д Ѕалтики до  арпат на 1200 к≥лометр≥в. ” результат≥ проведенн¤ р¤ду важливих стратег≥чних операц≥й на середину кв≥тн¤ в≥д ворога були зв≥льнен≥ ѕольща, ¬ерхньос≥лезький промисловий район, ”горщина, частина „ехословаччини й јвстр≥¤. ¬орогов≥ було завдано великих втрат. Ќаш≥ в≥йська зайн¤ли виг≥дн≥ позиц≥њ дл¤ завершального удару по фашистських угрупованн¤х.

” середин≥ кв≥тн¤ 1945 року почалас¤ Ѕерл≥нська операц≥¤. „ерез дес¤ть дн≥в ц≥ною житт¤ понад 100 тис¤ч рад¤нських воњн≥в було подолано, здавалос¤ б, непохитну твердиню ворога. Ѕерл≥н упав. 8 травн¤ 1945 року п≥дписанн¤м јкта про беззастережну кап≥тул¤ц≥ю фашистськоњ Ќ≥меччини в≥йна в

™вроп≥ зак≥нчилас¤. 9 травн¤ стало всенародним св¤том Ч ƒнем ѕеремоги. …ого урочисто в≥дзначили ≥ полтавц≥. —п'¤н≥л≥ в≥д почутт¤ радост≥, що охопило тод≥ вс≥х Ч в≥д солдата до генерала, вони були ов≥¤н≥ переможними мелод≥¤ми, ¤к≥ в≥щували рад≥сть мирноњ прац≥. « вд¤чн≥стю згадували вс≥х, прославлених ≥ без≥менних, хто лежав у розсипаних в≥йною могилах по вс≥й наш≥й украњнськ≥й земл≥ ≥ далеко за њњ межами.

«а мужн≥сть ≥ в≥двагу, ви¤влен≥ в бо¤х проти фашистських загарбник≥в, тис¤ч≥ полтавц≥в були нагороджен≥ орденами ≥ медал¤ми, а 12 удостоЇн≥ званн¤ √еро¤ –ад¤нського —оюзу.

” бо¤х за ƒн≥про стали √еро¤ми командир 3-њ стр≥лецькоњ роти 1035-го стр≥лецького полку 280-њ  онотопськоњ „ервонопрапорноњ стр≥лецькоњ див≥з≥њ лейтенант ћ. ћ. √еращенко, командир 21-го окремого понтонно-мостового батальйону старший лейтенант ћ. ћ. —тадничук. ” пов≥тр¤них бо¤х п≥д  иЇвом загинув в≥дважний пов≥тр¤ний розв≥дник молодший лейтенант ¬. ћ. Ќ≥колаЇнко. Ќа ¬≥тебському плацдарм≥ в≥дзначивс¤ генерал-майор ћ. ≤.  учер¤венко ≥ його б≥йц≥. «а зразкове виконанн¤ завданн¤ командуванн¤ ≥ ви¤влену при цьому мужн≥сть та в≥двагу командиру 16-го гвард≥йського ѕрутського окремого мотоциклетного батальйону гвард≥њ майору √. ¬. ƒикому було присвоЇно званн¤ √еро¤. —талос¤ це вже на територ≥њ фашистськоњ Ќ≥меччини. ¬≥дзначивс¤ наш земл¤к ≥ в бо¤х за вз¤тт¤ Ћюбл≥на, ¬аршави, Ћодз≥, при форсуванн≥ ќдера ≥ штурму Ѕерл≥на.

Ѕагато полтавц≥в брали участь у партизанському рус≥ ≥ п≥дп≥льних формуванн¤х у крањнах ™вропи. ѕо в≥йн≥ в ѕолтав≥ проживали колишн≥й командир партизанського загону у ‘ранц≥њ ¬. —. —лЇпоглазов, учасник руху мак≥ ¬. ј.  аменев. Ѕрав участь у легендарному повстанн≥ в Ђблоц≥ смерт≥ї табору ћаутхау-(189)зен полтавець ¬. ћ. Ўепет¤. √. ѕ. “регуб воював в ≥нтернац≥ональн≥й бригад≥ ≥мен≥ √ар≥бальд≥ в ≤тал≥њ.

√ероњчно д≥¤ли в тилу ворога партизани ≥ п≥дп≥льники ѕолтави.

«начний ≥ трудовий внесок полтавц≥в у ѕеремогу. Ѕатьк≥вщина високо оц≥нила њхню працю. Ћише медаллю Ђ«а доблесну працю у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йн≥ 1941 Ч 1945 pp.ї було нагороджено близько 5 тис¤ч чолов≥к. —еред нагороджених Ч коваль м'¤сокомб≥нату ћ.ќ. —адовський, машин≥ст депо ѕолтава ћ.…. яцина, машинарка 12-оњ державноњ взуттЇвоњ фабрики ¬. ¬. Ћук'¤нова, мул¤р пр¤дильно-трикотажноњ фабрики ≤. √. ѕ'¤так, л≥кар швидкоњ допомоги  . √. ”бийвовк, вчителька —Ў є4 ћ. ≤. яроновська, медична сестра евакогосп≥талю є 6057 ™. ƒ. «олочевська, актор театру ≥мен≥ ћ. ¬. √огол¤ ™. ј. «олотаренко, директор ол≥йзааоду ¬. ћ. ƒод≥н, начальник ѕ–« ¬. “. √айовий.

 р≥зь вогонь ≥ кров, стражданн¤ ≥ смерть, г≥ркоту поразок ≥ рад≥сть перемог, долаючи нелюдськ≥ випробуванн¤, що њх принесла в≥йна, полтавц≥ разом з ус≥ма народами антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ прийшли до всесв≥тньо-≥сторичноњ перемоги над фашизмом.