Чижевський
Павло Іванович —
Чижевский Павел Иванович — (1860,
Гадяч — 17.04.1925, Женева) — громадський і
політичний діяч.
Освіту
здобув у Петровському Полтавському
кадетському корпусі й Миколаївській
інженерній школі в С.-Петербурзі.
Прослуживши рік сапером, вийшов у відставку
і виїхав до Швейцарії, де познайомився із
своїм земляком М. Драгомановим. Це
знайомство стало визначальним у формуванні
політичних переконань. Закінчивши
університет у Женеві (1884 р.), повернувся на
батьківщину. Одержав ступінь магістра
хімії в Київському університеті. За участь
у студентських заворушеннях 1885 р. висланий
до Тобольської губернії, де перебував до 1888
р. По закінченні терміну заслання
повернувся в Україну. Працював у земських
установах м. Олександрівська (нині
Запоріжжя).
У
1905 р. переїхав на постійне проживання до
Полтави, де вступив до Української
радикально-демократичної партії. За її
списком обирався депутатом І Державної
Думи, входив до складу Української
парламентарної громади. У 1912 р. почав
працювати в Полтавській губернській
земській управі. Водночас був одним із
організаторів і провідників Полтавської
громади Товариства українських
поступовців (ТУП). Із квітня 1917 р.— член
Української Центральної Ради від
Полтавської губернії. Член Центрального
Комітету Української партії соціалістів-федералістів.
Гетьманського перевороту не схвалив і пов'язав
свою долю з Директорією. Входив до складу
торгово-фінансових комісій УНР в Австрії,
Чехословаччині, Польщі й Швейцарії. У 1918 р.
очолював закордонне бюро УПСФ у Відні. У
лютому-серпні 1921 р. входив до Ради
Республіки — тимчасового верховного
органу УНР, що діяв у Тарнові (Польща).
Написав ряд публіцистичних статей, де
пропагував ідею української державності.
Помер і похований у Женеві.
Білоусько
О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
Новітня історія Полтавщини (І
половина ХХ ст.). Стор. 19
Фото:
ЦГАКФФД
Санкт-Петербурга
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Группа депутатов Первой Государственной думы от Полтавской губернии
|