Меню: Особистості - У; Поети; Навчалися у Полтаві 
Версія для друку   На головну

Портрет роботи А. Петрицького.
1931.

Усенко Павло Матвійович — Усенко Павел Матвеевич — (10/23.01.1902, с. Заочіпське Царичанського р-ну Дніпропетровської обл. — 4.08.1975, Київ) — поет, комсомольський діяч.

Член Полтавської філії «Плугу». З 1926 р. очолював літературну організацію «Молодняк», водночас належав до ВУСПП. Навчався в Харківському інституті червоної професури (1929—1931 pp.). Учасник Великої Вітчизняної війни. З часу виходу першої збірки поезій «КСМ», в якій оспівав свою комсомольську юність на Полтавщині, незмінно виступав як вправний ілюстратор партійно-комсомольських гасел. Автор поетичних книг: «КСМ» (1925 р.), «Лави ідуть КаеСеМові» (1933 р.), «Лірика бою» (1934р.), «За Україну!» (1941 р.), «Клянись!» (1942 р.), «З вогнищ боротьби» (1943 р.), «Сини» (1947 р.), «Листя і роздуми» (1956 р.), «Пісня розбуджених літ» (1962 р.). Нагороджений орденом Леніна. Лауреат премії імені М. Островського (1967 р.). У 1976 р. ЦК ЛКСМУ і видавництво «Молодь» встановили премію ім. П. Усенка за кращі художні твори на комсомольську тематику.

Білоусько О.А. Новітня історія Полтавщини
 (І половина ХХ ст.). 10 клас. Стор. 199-200

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Полтава. Історична довідка

 Лебідь Максим Максимович