Меню: Особистості - Т; Скульптори; Народилися у Полтаві 
 Версія для друку   На головну

Трипільська Єлизавета Родіонівна — Трипольская Елизавета Родионовна — (19/31.11.1881, Полтава - 06.11.1958, Баку) — скульпторка.

Мистецтво пластики студіювала з 1897 р. у майстернях Л.В. Шервуда, В.О. Беклемішева, P.P. Баха в Петербурзі, приватній студії Н. Аронсона в Парижі. Своєю творчістю у передреволюційні та революційні часи започаткувала національний характер української скульптури. Твори 1900—1910-х рр.: модель групи із зображенням дівчини-українки й красеня-водяника для водограю перед будинком Полтавського земства (1907 р.), «Цокотуха» (1909 р.), «Панна», «Голівка дитини» (1910 р.), «Засоромилась», «Паніматка», «Дядько Кривоніс», «Катерина» (всі — 1911 р.), «Билиночка», «Жартує», (всі — 1916—1917 pp.), «На ярмарку» (1918 p.). З 1922 р. жила в Баку, була членом Спілки художників Азербайджану, творила в руслі соцреалізму. Твори 1920—1940-х рр.: пам'ятники — 26 бакинським комісарам у Баку (1923 р., не зберіг.), В. Леніну в Ашхабаді (у співавт., 1927 p.); погруддя офіційним діячам, барельєфи й горельєфи для Академії наук АзРСР; статуетки «Українка» (1929 p.), «Азербайджанка у чадрі» (1934 р.), «Перемога» (1949 р.).

Білоусько О.А. Новітня історія Полтавщини
 (І половина ХХ ст.). 10 клас. Стор. 308

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Художня виставка 1903 р.