Меню: Особистості - С; Правителі 
 Версія для друку   На головну

Софія Олексіївна [17(27).9.1657 -3(14).7.1704] - правительниця Московської держави в 1682-89. Дочка царя Олексія Михайловича від першої дружини, Марії Милославської; старша сестра Петра І.

С.О. здобула добру освіту, відзначалась великою енергією. Після смерті свого брата царя Федора Олексійовича (у квітні 1682) брала активну участь у боротьбі придворних боярських угруповань за владу. В травні 1682 С.О. разом зі своїми родичами Милославськими, спираючись на підтримку московських стрільців, добилась проголошення царем, поряд з Петром І, також Івана V Олексійовича і призначення її правительницею-регентшою при малолітніх царях. Придушила спробу свого колишнього спільника І. Хованського підняти стрілецький заколот у Москві. За правління С.О. царський уряд підписав “Вічний” мир 1686, згідно з яким Річ Посполита відмовлялась від претензій на Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом та зобов'язувалась організувати військові походи проти Кримського ханства. Ці походи, під керівництвом В. Голіцина, в яких брали участь і українські козацькі полки, завершилися повною поразкою (див. Кримські походи 1687 і 1689). В 1687 усунула від влади гетьмана І. Самойловича і затвердила гетьманом І. Мазепу, з яким московський уряд уклав Коломацькі статті 1687. Невдачі Кримських походів, суворі репресії проти стрільців та неспроможність уряду С.О. стати на шлях реформ послабили її позиції у боротьбі з прихильниками Петра І. У вересні 1689 була скинута з престолу Петром І і ув'язнена в Новодівичому монастирі. В 1698 намагалась використати стрілецький бунт для боротьби за владу. Після розгрому стрілецького повстання пострижена в черниці під іменем Сусанни. Померла в ув'язненні.

Посилання на сторінку/ссылка на страницу: