Олесь
Олександр (Олександр Іванович Кандиба) (*4 грудня 1878, Крига, Сумщина — †22 липня 1944, Прага, Чехія) — український
поет. Свої твори публікував під псевдонімом Олександр Олесь. Батько Олега Ольжича.
Народився в чумацько-селянській сім’ї. Батько загинув, коли йому було 11 років. У віці 15 років вступив до хліборобської школи у містечку Дергачі неподалік від Харкова; навчаючись там, видає рукописний журнал «Комета». Ставши вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки залишає його і в 1903р. вступає до Харківського ветеринарного інституту. Визначальним фактом у його житті стала поїздка на відкриття
пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві. Знайомиться з
Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським,
Лесею Українкою. Влітку 1907 року під час поїздки до Криму укладає першу книгу «З журбою радість обнялась». У 1909
р. вийшла збірка «Поезії» (поет мав намір її назвати «Будь мечем моїм»), у 1911 р. — третя збірка «Поезії». Подорожував Гуцульщиною в 1912 році, в 1913 відвідав Італію. В 1917-19 роках палко підтримує становлення незалежності України, але в 1919 році емігрує, живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Видає за кордоном ряд збірок, основна тема яких – туга за Україною. 22 липня 1944 помер у Празі, невдовзі як одержав повідомлення про загибель сина Олега. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.
Твори:
А вже красно сонечко
Айстри
Грицеві курчата
Гроза пройшла
Гроза пройшла, зітхнули трави
Замовкніть всі; великий час прийшов
Княжа Україна (Війна з татарами)
Княжа Україна (Печенізька облога Києва)
Княжа Україна (Ярослав Осмомисл)
Коли б я знав, що розлучусь з тобою
Лебідь
Моїй Матері
Над колискою
О принесіть як не надію
О слово рідне! Орле скутий!
Пісня (Живи, Україно, живи для краси)
Пісня (Он чужино, чужинонько)
Пісня (Розбите серце умира)
Пекло, здавалось, було в ту годину
Потік століття зносив гніт
Рідна мова
Чари ночі
Література:
Петров В. Проблема О. Олеся // Українське слово: Хрестоматія української літератури та критики: В 4 кл. Кн.1. —К., 1994.
Неврлі М. Олександр Олесь. Життя і творчість. - К., 1994.
Зеров М. Від Куліша до Винниченка: Поезія Олеся і спроба нового її трактування // Зеров М. Твори: В 2 т. Т.1. — К.: Дніпро, 1990.
Твори. - К.: Вид-во ЦК ЛКСМУ "МОЛОДЬ", 1971.
Твори: В 2 т. - К.: Вид-во худ. літ-ри "Дніпро", 1990.
Кедровський В. Олександер Кандиба-Олесь // Обриси минулого. Деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 року. – Нью-Йорк: Свобода, 1966. – С. 68-82.
Неврлий М. Олександр Олесь: Життя і творчість. – К.: Дніпро, 1994.
Кедровський В. Олександер Кандиба-Олесь // Обриси минулого. – Нью-Йорк: Свобода, 1966. – С. 68-82.
Лаборєва О. Ознайомлення десятикласників з життям і творчістю Олександра Олеся // Укр. мова і літ. в школі. –1990. – №2.
Олександр Олесь. Творча спадщина і сучасність: Збірник наукових праць. – Суми: Козацький вал, 1999. – 307 с.
Радишевський Р. Журба і радість Олександра Олеся // Олесь О. Твори : У 2 т.– К., 1990.
Харчук Р. „З журбою радість обнялась…” // Укр. мова і літ. в школі. – 1989. – № 4.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Олесь_Олександр
Фото: http://fotki.yandex.ru/users/virchi/view/32740/?page=1
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Полтава. Історична довідка
Пам'ятник І. П. Котляревському
|