Островський
Олелько
— Островский
Олелько
— (?
— 1919, Полтава) — актор, режисер, письменник.
У пореволюційний час очолював Першу
українську трупу акторів у Полтаві (Товариство українських драматичних артистів). Автор
історичних оповідань: «Полтава», «Руйнування
Батурина», «Берестечко», «Атакування Нової
Січі», «Руйнування Чортомлицької Січі», «Петрик»;
п'єс «Гетьман Іван Мазепа», «Нірвана», «Стрільці».
Розстріляний за наказом голови
Полтавського губвиконкому Я. Дробніса за «петлюрівщину».
Із спогадів В. Дубіва:
«Незадовго до відступу більшовиків перед денікінцями, ... у червні 1919 р., був концерт у полтавському міському театрі. Островський співав «Ой, Дніпре мій, Дніпре широкий та дужий!». Згадав він, звичайно, і дальші слова Шевченка:
Оживуть гетьмани в золотім жупані,
Прокинеться доля, козак заспіва:
«Ні жида, ні ляха!» В степах України —
Дай-то, Боже милий, — блисне булава!
І ще в якійсь п'єсі чи пісні він досить легковажно говорив про жидів. Яхніс Дробніс, голова губвиконкому, тут же голосно дав зарядження:
— Эту петлюровскую сволочь нужно немедленно арестовать!
І дійсно, Островського негайно заарештували, і вже ніхто його більше не бачив».
Білоусько
О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
Новітня історія Полтавщини (І
половина ХХ ст.). Стор.101
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
|