Наталія Юстинівна Мірза-Авак'янц
|
|
Меню: Особистості -
М; Історики, краєзнавці;
Освітяни; Репресовані |
|
Мірза-Авак’янц Наталія Юстинівна ([уроджена Дворянська - Т.Б.], 11.10.1888, м. Бориспіль Полтавської губ., тепер Київська обл. – 1940, розстріляна). Кандидат історичних наук, професор. У 1907 р. закінчила Київську міністерську жіночу гімназію та історичне відділення історично-філологічного факультету Київських вищих жіночих курсів. У 1913 р. склала державний іспит при Московському університеті і працювала на педагогічних курсах при Московському учбовому окрузі. У 1915 р. повернулася до Києва і працювала у зразковій школі при Педагогічних курсах Жекуліної. З 1917 р. викладачка Української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. У 1918-1924 рр. - викладач методики та історії України, проректор, ректор Полтавського учительського інституту. У 1919-1920 – помічник декана Полтавського історико-філологічного факультету (філіал Харківського університету). З 1919 р. - редактор Постійної комісії для складання біографічного словника діячів української землі УАН. У 1922-1923 рр. – завідувачка учбовою частиною Полтавського кооперативного технікуму та декан кооперативного відділення Агрокооперативного технікуму у Полтаві. У 1922-1923 рр. – аспірантка, у 1923-1924 рр. – науковий співробітник, з 1924 р. – дійсний член і керівник сектору історії української культури Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури. У 1924 р. захистила промоційну (кандидатську) працю на тему “Землеволодіння на Лівобережній Україні ХVП – початку ХVШ ст.”. З 1924 р. – викладач , а з 1925 р. професор Харківського інституту народної освіти. З 1930 р. член Археографічної комісії Центрального архівного управління УСРР.У 1935-1938 рр. – завідувачка кафедрою історії України та викладач історії України й української мови у Київському державному університеті. 12.06.1938 р. заарештована і звинувачена в контрреволюційній націоналістично-терористичній діяльності. 16.03.1939 р. на 10 років виправно-трудових таборів. До жовтня 1939 р. перебувала у Лук’янівській в’язниці у Києві. Ймовірно, розстріляна у Києві на початку 1940 р. Реабілітована 24.01.1959 р. Автор близько 50 праць. Належала до соціально-економічного напрямку в українській історіографії 1920-1930-х рр. Праці: Селянські розрухи на Україні 1905-1907 року. – Харків, 1925. – 71 с.; История Украины в связи с историей Западной Европы. – Х., 1928. – 270 с. Література: Супруненко О. Доля історика // Козацькі старожитності Полтавщини: Збірник наукових праць. – Полтава, 1994. – Вип. 2. – С.79-80; Верба І. Історик Н.Ю. Мірза-Авак’янц // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий науковий збірник. – Вип.4. – Студії на пошану Руслана Пирога. – К., 2001. – С.559-578. http://www.history.univ.kiev.ua/maximow2.html Фото: http://www.archives.gov.ua/Sections/Persons/Bagalii/CDAMLM/index.php?7
Посилання на сторінку/ссылка на страницу:
|
