Левенець
Іван Прокопович —
Левенец Иван Прокопович — (р.
н. невід. — бл. 1736) — державний діяч.
Походив
із відомого полтавського старшинського
роду. Його батько
[Левенець Прокіп Іванович - Т.Б.]
двічі обирався
полтавським полковником (1674-1675, 1677-1679 pp.), а в
1687 р. будучи полковим обозним, розглядався
як один із старшинських кандидатів на
гетьманство.
Іван Левенець займав
полковницький уряд тричі (1700—1702, 1703-1709,
1725-1729 pp.) У 1708 р. очолюваний ним полк разом з
охочекомонним Кожуховського брав участь у
придушенні повстання К. Булавіна.
Переслідуючи повсталих, які покинули
запорозькі землі й перебралися на Дон, І.
Левенець розбив біля Кривої Луки
булавінського отамана Семена Драного, а
згодом козацькі полки одержали перемогу в
битві з передовим загоном К. Булавіна при
Деркулі. Ця перемога підготувала поразку
повстанців, за що українські старшини
отримали від царя нагороду (по парі соболів
і кафтану). Пі дчас подій 1708-1709 pp. І. Левенець
зайняв невизначену позицію: не підтримав
Мазепу, але й не допомагав російським
військам у бойових діях проти шведсько-української
армії, за що був позбавлений уряду і деякий
час інтернований у Харкові. У 1724-1727 pp. разом
з І. Мануйловичем та Ф. Гречаним очолював
Генеральну військову канцелярію.
Білоусько
О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини.
Друга половина XVI
— друга половина XVIII століття.
Стор. 211
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
|