Меню: Особистості - Л; Революційні діячі
 Версія для друку   На головну

Лобода Віктор (1823 - 1876) - український громадський діяч.

Н. на Полтавщині. Закінчив корпус інженерів шляхів у Петербурзі. Працював урядовцем в Україні і Росії. З 1858 жив у Полтаві. Брав участь в українському національному русі, член Полтавської Громади. Л. був палким прихильником ідеї політичної незалежності України. В 1862 під час розгрому російськими властями Чернігівської і Полтавської Громад, Л. разом з іншими активний членами (П. Чубинський, О. Кониський, П. Єфименко, С. Ніс та ін.) був заарештований і незабаром засланий у Пермську губернію. В 1868 звільнений без права повернення в Україну. Автор спогадів про Т. Шевченка (публікувалися в “Киевской Старине”).

Лобода, Виктор В[асильевич], капитан корпуса инженеров путей сообщения. Род. в Полтавской губ. ок. 1818 г. В 1861 г. переведен из Полтавы в Смоленск членом строительной дорожной комиссии. В сент. 1862 г. арестован за участие в харьковском и полтавском политических кружках с "крайним малорусским направлением". 30 сент. т. г. заключен в Петропавловскую крепость. По постановлению высочайше учрежденной следственной комиссии приговорен к увольнению со службы и к высылке в Пермскую губ. 31 дек. 1862 г. освобожден из крепости, выслан в нач. 1863 г. в Красноуфимск (Пермская губ.), где проживал с 21 янв. 1863 г.; в 1865 г. получил разрешение поступить на службу — надсмотрщиком в соляном управлении. В 1867 г. служил соляным приставом в Соликамском уезде; в 1868 г. перемещен в Воронеж и в том же году освобожден от надзора полиции без права возвращаться в малороссийские губернии. В 1875 г., в чине коллежского асессора поступил на службу в министерство путей сообщения.

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Недільні школи

 Громади