Буда Сергій Олексійович

19 декабря 2010 года исполнилось 170 лет со дня основания Петровского Полтавского кадетского корпуса.

Все выпускники в новой версии сайта.

 

Меню: Особистості - Б; Історики, краєзнавці; Перекладачі; Журналісти; Навчалися у Полтаві 
 Версія для друку   На головну

Буда Сергій Олексійович (04.10.1866, м. Миргород Полтавської губ. – 1942, м. Київ) – дослідник історії революційних рухів в Україні, журналіст, перекладач.

1890 закінчив Полтавську гімназію. 1896-1898 вчився в Юріївському (Дерптському) ветеринарному ін-ті (не скінчив). 1899-1914 – співробітник газет “Киевская газета”, “Киевские отклики”, “Киевские отголоски”, “Киевские вести”, “Рада” та місячників “Нова громада”, “Украинская жизнь”. 1908 редагував “ Киевскую искру” – літ. додаток до газети “ Киевские вести”. У 1890-1900-х брав дієву участь у революційному русі: 1895 був арештований у справі рев. організації братів Мельникових у Харкові. Стояв близько до РСДРП. У жовтні 1905 р. збройно виступив проти єврейських погромів у Києві. 1913-1914 працював у відділі статистики Київського округу шляхів, 1914-1915 у Київському губ. земстві, 1916-1919 – у Комітеті півд.-зах. фронту Всеросійського союзу міст. У 1919-1930 – співробітник Постійної комісії для складання словника живої укр. мови при ВУАН, Комісії для дослідів над громад.-політ. течіями на Україні при ВУАН, с.н.с. Музею антропології та етнології ім. Ф. Вовка. 1930 звільнений з ВУАН комісією по чистці акад. апарату. 1926 працював також архівістом у Київському ЦАДА. 1930-1941 – літ. співробітник київських видавництв. Перекладав на укр. мову твори О. Дюма, А. Франса, Р. Роллана, А. Чехова, В. Короленка, М. Горького та ін. Член Спілки рад. письменників УРСР. Автор низки праць з історії революційних рухів в Україні. Особовий фонд зберігається у ЦДАВО України.

Тв.: Перед польським повстанням 1863 р.: З архівних матеріалів // Україна. – 1925. – Кн.5; “Світопреставління” в 1857 р. // Там само. – 1926. – Кн.1; До історії революційно-народницького руху на Україні в першій половині 70-х років. Іван Трезвінський, один з “193-х” // Там само. – 1926. – Кн.4; Українські переклади революційної літератури 1870-х років // За сто літ. – Кн.3. – К., 1928.

Літ.: Е У. – Т.1. – С.180; Історія Національної академії наук України. 1918-1923: Документи і матеріали. – К., 1993. – С.516; Історія Національної академії наук України. 1924-1928: Документи і матеріали. – К., 1998. – С.606.

Оксана Юркова

Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник /
Серія "Українські історики". — Київ: Інститут історії України
 НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. Стор. 67-68

Інститут історії України НАН України

   

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 

 

 

 

Хостинг от uCoz