Меню: Особистості - А; Державні діячі; Репресовані; Революційні діячі 
 Версія для друку   На головну

Ауссем Володимир Християнович (1879, Орел — 1938) — політичний і державний діяч.

Народився в сім'ї вчителя. Виховувався в кадетському корпусі. В 1899 p. вступив до Харківського технологічного інституту. Брав участь у студентському русі. З 1901 p. — член РСДРП. З початком Першої світової війни мобілізований як ополченець. Після Лютневої революції увійшов до складу Київської ради солдатських депутатів. У липні 1917 р. за більшовицьку агітацію переведений до Полтави. Був обраний товаришем голови місцевого совдепу, пізніше ревкому. Був делегатом обласного з'їзду більшовиків Південно-Західного краю (Київ, 3—5 грудня 1917 р.) і І Всеукраїнського з'їзду рад (Київ, 4 грудня 1917 р., Харків, 11—12 грудня 1917 р.) від Полтавської організації РСДРП(б). Закликав до збройного повалення Української Центральної Ради. Увійшов до створеного більшовицьким з'їздом Всеукраїнського партійного центру — «Головного комітету соціал-демократії України» та до складу першого радянського уряду України — Народного секретаріату, зайнявши посаду секретаря фінансів. Протягом 1918—1920 рр. перебував на відповідальних постах у Червоній армії. Входив до центрворевкому України в нейтральній зоні, звідки керував повстанським рухом в Україні і формував війська вторгнення. З 22 листопада по 1 грудня 1918 р. командував 2-ю Українською радянською дивізією, яка вела бойові дії на Лівобережній Україні проти військ Директорії. З липня 1919 р. — член РВС 8-ї армії. З 1920 р. - на дипломатичній і господарській роботі, в 1925-1926 рр. очолював ВРНГ УСРР. Репресований.

Білоусько О.А. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). 10 клас. Стор.51

В. Х. Ауссем. С фотогр. 1922 г.
Из кн. М. Равич-Черкасского "Ист. Ком. партии Украины"

Ауссем, Владимир Христианович, сын учителя, [брат - Ауссем Отто Християнович - Т.Б.]. Род. в 1879 г. в Орле, там же учился в кадетском корпусе и, будучи еще на школьной скамье, входил в марксистский кружок. В 1899 г. поступил в Харьковский технологический институт. Вошел в социал-демократическую студенческую группу, вел пропаганду в рабочих кружках, участвовал в первомайской демонстрации 1900 г. В 1901 г. был арестован и предназначен к высылке под надзор полиции на родину, что было заменено разрешением выезда за границу. А. пробыл в Брауншвейге до 1904 г. и окончил там политехникум. По возвращении работал в Подольской губ., организовал на сахарных заводах социал-демократические ячейки, руководил стачечным движением, примыкая к "Спілке". Был кандидатом при выборах во II Государственную думу от рабочей курии. Позднее, избежав ареста, жил нелегально в Черниговской губ. Из-за тяжелой болезни (туберкулез), активной работы в этот период почти не вел. Во время войны был мобилизован. После Февральской революции жил в Киеве, был членом Совета солдатских депутатов, работал в ополченческих дружинах. После июльских дней был переведен в Полтаву за большевистскую агитацию. Оставался там до дек. 1917 г. в качестве тов. председателя совдепа, а затем, после Октября, ревкома. В дек., будучи делегирован на I Всеукраинскую конференцию большевиков, избран в Краевой комитет социал-демократов (б) Украины, ЦИКУ и народным секретарем финансов Украины. В февр. 1918 г., в момент наступления немцев на Украину, вышел с несколькими другими т.т. из состава правительства и отправился на фронт, где пробыл вплоть до занятия Украины советскими войсками. Летом и осенью 1918 г. в качестве члена Центрального ревкома Украины находился в нейтральной зоне, участвуя в руководстве повстанческим движением на Украине и формировании повстанческих дивизий. После ноября 1918 г. командовал группой войск харьковского направления, впоследствии II Украинской армией, очистившей восточную часть Украины от петлюровцев и деникинцев. С июля 1919 — член реввоенсовета 8 армии, участник борьбы с Мамонтовым и Шкуро. По окончании гражданской войны работал в ВСНХ по химической промышленности, в 1921—25 г.г. находился за границей в качестве полпреда Украины и советника полпредства СССР в Берлине, затем полпреда СССР в Вене. В 1925—26 г.г. — председатель ВСНХ Украины. На XV партсъезде исключен из рядов ВКП(б) за принадлежность к оппозиции.

http://slovari.yandex.ru/dict/revoluc