Полтавська організація РСДРП(б)

Меню: Комуністична партія
Версія для друку На головну

Полтавська організація РСДРП(б). Перші марксистські гуртки на Полтавщині виникли в 90-х рр. 19 ст. В 1900 р. у Полтаві була створена Південна (Полтавська) група сприяння «Искре». Соціал-демократичні організації в Полтаві і Кременчуці виникли в 1901 р. Під час революції 1905—1907 рр. Полтавський комітет РСДРП організовує страйки, мітинги, демонстрації. У жовтневі дні 1905 р. залізничники Полтави беруть участь у Всеросійському страйку. У 2-й половині 1907 р. в Полтавській організації було проведено арешти, внаслідок чого в ній посилився вплив меншовиків-ліквідаторів. Влітку 1908 р. відроджується розгромлена Полтавська організація РСДРП. Наприкінці року соціал-демократи обладнали друкарню, випустили один номер газети «Рабочий листок». Влітку 1909 р. знову проходять арешти, в результаті чого Полтавський комітет припиняє свою роботу. Весною 1912 р. в Полтаві відроджується група РСДРП. А вже наприкінці 1913 р. партійна група Полтави оформилася у комітет РСДРП, який очолив більшовик О. О. Гегечкорі. У роки першої світової війни до Полтави були вислані брати С. В. та В. В. Косіори і А. С. Бубнов. Після Лютневої революції 1917 р. діяла об'єднана організація РСДРП, яка налічувала 300 чоловік (у серпні — вересні 1917 р. до неї входили дві групи більшовиків — міська і на станції Полтава-Південна). Після VI з'їзду РСДРП(б) в кінці серпня — на початку вересня 1917 р. більшовики Полтави вийшли з об'єднаної організації й оформили свій самостійний комітет, який встановлює зв'язок з ЦК РСДРП(б). 19 жовтня комітет почав видавати газету «Молот». У жовтні 1917 р. за ініціативою комітету проведено губернську конференцію РСДРП, яка розглянула питання, пов'язані з підготовкою до виборів в Установчі збори і обрали Тимчасове бюро РСДРП(б). У грудні представники Полтавської організації, яка нараховувала на той час близько 600 чол., взяли участь у роботі обласного (крайового) з'їзду РСДРП(б) у Києві. Радянську владу в Полтаві встановлено 6 січня 1918 р. Більшовицька організація налічувала тисячу чол. З перших днів німецько-австрійської окупації в місті розгорнули роботу підпільні організації і групи (на 15 квітня 1918 р. налічувалось 240 комуністів). 17 квітня оформився підпільний міськком партії. У роботі організації брали участь П. Д. Маслик, П. І. Буценко, С. Д. Сметанич, А. І. Вагранська, С. Л. Козюра, Г. П. Кондратко, М. М. Лістровий та ін.