Українська селянська спілка - масова профспілкова організація, яка об'єднувала незаможне селянство України. Перебувала під впливом Української партії соціалістів-революціонерів. Питання про створення С.с. було поставлене на І з'їзді УПСР, який проходив 4-5.4.1917. На з'їзді діячів українського села 6-7.4.1917 створено С.с. та обрано її Тимчасовий комітет у складі: М. Стасюк (голова), Т. Осадчий, А. Сербиненко, В. Коваль, І. Сніжний. З'їзд ухвалив рішення про організацію осередків С.с. в усіх селах, волостях, повітах та губерніях. 10.5.1917 відбувся губернський з'їзд селянських спілок Київщини. Протягом травня-червня 1917-губернські з'їзди Херсонщини, Полтавщини, Чернігівщини, Катеринославщини та Поділля. Делегати з'їздів одностайно підтримали політику Української Центральної Ради, у своїх рішеннях висунули вимоги скасування приватної власності на землю, автономії України у складі федеративної Росії, скликання українського сейму, українізації армії. На І Всеукраїнському селянському з'їзді у Києві, проведеному С.с. та УПСР, обрано ЦК С.с.: М. Ковалевський (голова), М. Стасюк, В. Винниченко, П. Христюк, Б. Мартос, А. Степаненко, М. Осадчий, I. Пугач, А. Лівицький та Всеукраїнську раду селянських депутатів (133 чол.), яка спільно з ЦК С.с. увійшла до складу Української Центральної Ради. Завдяки діяльності С.с. українське селянство майже повністю позбулось впливу російської Партії соціалістів-революціонерів та створеного нею Всеросійського селянського союзу. Селянський з'їзд ухвалив відкликати українських делегатів з Виконавчого комітету Всеросійського селянського союзу, залишивши 5 чоловік для зв'язку. С.с. видавала свій друкований орган - щоденну газету “Народна воля”. С.с. засудила гетьманський переворот. Скликаний нею другий Всеукраїнський селянський з'їзд, який відбувся нелегально у Голосіївському лісі під Києвом, у своїх резолюціях засудив політику гетьмана П.Скоропадського, висловив повну підтримку УЦР і закликав селянство до боротьби з гетьманською владою за відновлення республіканського правління. На IV з'їзді УПСР (13-16.5.1918) представники С.с. (голова-О.Янко) підтримали позицію правого крила партії (т.зв “центральної течії”) і виступили за проведення поміркованішої соціально-економічної політики, ніж та, що проводила УЦР. У серпні 1918 С.с. увійшла до складу Українського національного союзу - блоку опозиційних до гетьманського режиму політичних партій, економічних, професійних і культурних організацій. Представник С.с. Ф.Швець був членом Директорії УНР. С.с. припинила існування у 1919.

О. Бойко (Київ).

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т.
http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm