Українська
партія соціалістів-самостійників
(УПСС) -
українська
партія
національно-радикальної
орієнтації.
Створена 17.12.1917
на
Всеукраїнському
з'їзді
самостійників
у Києві. До її
складу
увійшли
члени Української
народної
партії,
військовики,
безпартійні,
що
гуртувались
навколо Союзу
української
державності.
Головою УПСС
став О. Макаренко,
товаришами
голови І. Луценко
(представник
Вільного
Козацтва), О. Андрієвський,
П. Макаренко;
секретарі: І. Андрущенко,
Андрус,
Зайченко-Жадько.
ЦК партії
складався з 21
особи. На з'їзді
прийнято
програму
партії.
Головні
засади:
негайне
проголошення
самостійної
Української
Народної
Республіки,
перехід
землі до
українських
хліборобів, а
фабрик - до
українських
робітників.
Партія
виступала за
передачу
землі
селянам за
трудовою
нормою в
тимчасове
користування.
Земельна
реформа мала
проводитись
поетапно:
спочатку
ліквідовувалась
велика
земельна
власність,
згодом -
середнє
землеволодіння,
потім-дрібне.
Кінцевою
метою
реформи мала
стати
національна
соціалізація
землі,
створення
Всеукраїнського
земельного
фонду.
Головною
умовою
успішного
проведення
земельної
реформи було
створення
незалежної
УНР. Програма
УПСС
передбачала
проведення
виборів на
демократичній
основі до
Українського
парламенту
як вищої
законодавчої
влади.
Головою
виконавчої
влади
призначався
президент,
який
затверджував
уряд - Раду
Міністрів.
Програму
доповнювали
прийняті на з'їзді
постанови із
земельного,
робітничого,
адміністративного,
судового,
релігійного
та ін. питань.
Вплив УПСС в Українській
Центральній
Раді був
обмеженим.
Соціалістична
більшість
УЦР вважала
її буржуазно-поміщицькою
партією.
Наприкін. 1917
УПСС
пропонувала
створити
військовий
уряд на чолі з
самостійниками,
по суті
виступаючи
за введення
національної
військової
диктатури. У
період
Гетьманату
УПСС стояла в
опозиції до
політики П. Скоропадського.
Входила до
складу Українського
національно-державного
союзу.
Представник
УПСС О. Андрієвський
водночас був членом
Директорії
УНР. Окремі
члени УПСС
входили до
урядів В.Чехівського
та С.Остапенка,
зокрема, М. Білинський,
Ю. Липа, О. Осецький,
Д.Симонів, О.Шаповал.
Через
непорозуміння
з
соціалістичною
більшістю
Директорії
УНР 2.9.4.1919 члени
УПСС зробили
невдалу
спробу
державного
перевороту
на чолі з
отаманом В.Оскілком.
Напередодні
перевороту в
УПСС стався
розкол. З
поразкою
Директорії
УПСС
припинила
свою
діяльність.
Окремі члени
УПСС від
імені партії
продовжували
роботу в Раді
Республіки.
У січні 1920
постанова
Центрального
Комітету
УПСС (УНП)
внесла
важливі
зміни в
аграрну
частину
програми.
Вона
передбачала
парцеляцію
великої
земельної
власності з
передачею
землі за
викуп
безземельному
і
малоземельному
українському
селянству, об'єднання
його у
кооперативах.
На поч. 1920 років
відновила
діяльність у
Відні. З 1922
виступала
під назвою
Українська
народна
партія.
Деякий час
діяла на
Волині.
Періодичні
видання УПСС -
тижневик “Самостійник”,
щоденні
газети “Самостійна
Україна”, “Україна”,
“Українські
вісті” (Тернопіль),
“Українська
справа”, “Українське
діло” (Рівно).
Г.
Геращенко (Запоріжжя).
І.
З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії
України. У 3-х т.
http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm