Меню: Судові органи 
 Версія для друку   На головну

Генеральний військовий суд. Створений після 1654 р. для розгляду справ старшини і як вища апеляційна інстанція для полкових і сотенних судів, а з 1763 р. - підкоморських, земських і гродських. До його складу входили генеральні судді та судовий писар. Вища судова влада належала гетьманові; він затверджував рішення суду. Спочатку Генеральний військовий суд засідав лише в міру потреби, згодом - постійно. Писар керував канцелярією суду, яка ділилася на повиття. За кожним повиттям було закріплено один або кілька полків. Так, Генеральне повиття розглядало справи Лубенського і Стародубського полків; окремі повиття були створені для Гадяцького і Полтавського, для Переяславського і Прилуцького полків. Ліквідований у 1782 р. (зі створенням намісництва), але продовжував діяльність до 1786 р. 

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 168

Генеральний військовий суд (Генеральний Суд) - найвища судова установа Гетьманщини в 17-18 ст. Виник підчас національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-57. Підпорядковувався гетьманові. Розглядав справи про вбивства, грабежі, підпали маєтків. Найважливіші справи (напр., злочини проти Української держави, невиконання розпоряджень гетьмана та ін.) та суд над генеральною військовою і полковою старшиною розглядались у Г.в.с. членами генеральної старшини. Був найвищою апеляційною інстанцію для полкових і сотенних судів. Рішення Г.в.с. могло бути оскаржене у гетьмана. За гетьманства К.Розумовського складався з 12 членів - 2 генеральних судді і 10 виборних членів. Офіційно діяв до утворення намісництва (1782 - 83), а фактично існував до 1790.