Намісництво — адміністративно-територіальна
одиниця державного, адміністративно-поліцейського
і фінансового управління в царській Росії в
кінці. 18 ст. Запроваджене «Установленням
про губернії» 1775 р. Було утворено 34
намісництва. Територія сучасної Полтавщини
входила до складу Київського,
Чернігівського і Катеринославського
намісництв. Очолював намісництво намісник, що мав надзвичайні повноваження від царя і на якого покладалося здійснення урядових, військових справ та адміністративного, судового, поліцейського і фінансового управління.
Відповідно до указу Павла І «Про новий
поділ держави на губернії» від 30 листопада
1796 р. намісництва було ліквідовано.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
573
І.
З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії
України. У 3-х т.
http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Намісницькі правління
|