Пушкарівський Вознесенський монастир

Меню: Релігія; Релігійні споруди
Версія для друку На головну

Вознесенська церква

Вознесенська церква

Фото 70 рр. 20 ст.

Пушкарівський Вознесенський жіночій монастир. Заснований у 1676 р. як Полтавський Покровський монастир. У 1721 р. перенесений до с. Пушкарівки, де діяв як Пушкарівський Покровський монастир. У 1762 р. на кошти володаря цих земель полтавського полковника І. Черняка було збудовано Вознесенську церкву, після чого почав називатись Пушкарівським Вознесенським монастирем. У 1786 р. монастир залишено на своєму утриманні, а згодом ліквідовано.

За переказами, у Пушкарівському Вознесенському монастирі закінчила черницею своє життя донька В. Л. Кочубея - Мотря, оспівана О.С. Пушкіним у поемі "Полтава" під іменем Марії:

Богат и славен Кочубей.

Его луга необозримы;

Там табуны его коней

Пасутся вольны, не хранимы.

Кругом Полтавы хутора

Окружены его садами,

И много у него добра,

Мехов, атласа, серебра

И на виду и под замками.

Но Кочубеи богат и горд

Не долгогривыми конями,

Не златом, данью крымских орд,

Не родовыми хуторами,

Прекрасной дочерью своей

Гордится старый Кочубей.

И то сказать: в Полтаве нет

Красавицы, Марии равной.

Она свежа, как вешний цвет,

Взлелеянный в тени дубравной.

Как тополь киевских высот,

Она стройна. Ее движенья

То лебедя пустынных вод

Напоминают плавный ход,

То лани быстрые стремленья.

Как пена, грудь ее бела.

Вокруг высокого чела,

Как тучи, локоны чернеют.

Звездой блестят ее глаза;

Ее уста, как роза, рдеют.

Но не единая краса

(Мгновенный цвет!) молвою

шумной

В младой Марии почтена:

Везде прославилась она

Девицей скромной и разумной.

Зато завидных женихов

Ей шлет Украйна и Россия;

Но от венца, как от оков,

Бежит пугливая Мария.

Всем женихам отказ - и вот

За ней сам гетман сватов шлет.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 814-815

Посилання на сторінку/ссылка на страницу: