” друг≥й половин≥ 80-х рок≥в на сусп≥льно-пол≥тичне житт¤ ѕолтави значною м≥рою впливали т≥ глибок≥ кризов≥ ¤вища, ¤к≥ були характерн≥ дл¤ вс≥Їњ ”крањни. ѕроголошений  ѕ–— курс на так зван≥ Ђперебудовуї, Ђприскоренн¤ї, Ђгласн≥стьї ≥ Ђдемократизац≥юї бажаних його ≥н≥ц≥аторам насл≥дк≥в не давав. Ќа очах руйнувалис¤ основи, закладен≥ колишньою ≥мпер≥Їю, а пот≥м закр≥плен≥ тотал≥тарним режимом —–—–. ѕ≥дн≥малас¤ хвил¤ непередбачених под≥й, хаосу, знев≥ри у Ђсв≥тлому майбутньомуї,

« одного боку, ламалис¤ застар≥л≥ форми виборчоњ системи, до –ад народних депутат≥в на альтернативн≥й основ≥ почали висуватис¤ Ђнеузгоджен≥ї кадри, св≥жий струм≥нь гласност≥ вривавс¤ через засоби масовоњ ≥нформац≥њ. « другого боку Ч швидко падала дисципл≥на виробництва, у ц≥лому р¤д≥ рег≥он≥в спалахували конфл≥кти на м≥жнац≥ональному грунт≥. ” ѕолтав≥ з'¤вилис¤ б≥женц≥ з ≥нших республ≥к, наростав розгул злочинност≥ та спекул¤ц≥њ.

–озчаруванн¤ в перебудов≥ та невпевнених д≥¤х ѕрезидента ћ. — √орбачова проникало в трудов≥ колективи, парт≥йн≥ орган≥зац≥њ, рад¤нськ≥ органи, профсп≥лки, у середовище в≥йськових, ветеран≥в ≥ молод≥.

≤ хоча компарт≥йн≥ органи продовжували проводити своњ з'њзди, пленуми, (223) науково-теоретичн≥ ≥ практичн≥ конференц≥њ, р≥зного роду сем≥нари, було видно, що ≥ в сам≥й комун≥стичн≥й парт≥њ настала глибока криза. Ќаприк≥нц≥ 80-х рок≥в загострилис¤ суперечност≥ м≥ж первинними парт≥йними орган≥зац≥¤ми ≥ ком≥тетами, наростало непорозум≥нн¤ м≥ж обкомами, м≥ськкомами, райкомами парт≥њ та ÷   ѕ–— ≥ його ѕол≥тбюро. Ќа багатьох п≥дприЇмствах м≥ста комун≥сти вимагали надати њм б≥льше прав, можливост≥ розпор¤джатис¤ частиною парт≥йних внеск≥в. –¤д первинних парторган≥зац≥й  ињвського району ѕолтави (ѕ“ћ«, Ђ’≥ммашї, Ђ”крсх≥днафтогазбудї) на початку 1990 року виступили з пол≥тичною за¤вою ≥ вимогою про в≥дставку бюро ѕолтавського м≥ськкому та бюро обкому парт≥њ. ¬исувалис¤ також вимоги в≥дставки персонально окремих прац≥вник≥в партапарату.

ѕолтавський м≥ськком та  ињвський райком м≥ста в с≥чн≥ 1990 року п≥д гаслом перебудови парт≥йних структур виступили з пропозиц≥Їю л≥кв≥дувати в ѕолтав≥ вс≥ три райкоми парт≥њ, зм≥цнивши за рахунок реорган≥зац≥њ апарат м≥ськкому. ÷¤ ≥де¤ сприймалас¤ неоднозначно. ќкрем≥ парт≥йн≥ орган≥зац≥њ пропонували на противагу м≥ськкому залишити райкоми парт≥њ, а л≥кв≥дувати м≥ськком. ѕ≥сл¤ тривалих дискус≥й гору вз¤ла пропозиц≥¤ м≥ськкому.

” липн≥ 1990 року вс≥ райкоми парт≥њ м≥ста ѕолтави припинили своЇ ≥снуванн¤. “а н≥ реорган≥зац≥¤ парт≥йних структур, н≥ кадров≥ перестановки, н≥ позачергов≥ пленуми та численн≥ зас≥данн¤ бюро ѕолтавського м≥ськкому не могли зарадити кризовим ¤вищам.  ожна спроба парт≥йного ком≥тету ¤кось вплинути на ситуац≥ю зак≥нчувалас¤ невдачею.

ќдразу п≥сл¤ кв≥тневого (1985 року) пленуму ÷   ѕ–—, ¤кий наголосив на необх≥дност≥ прискоренн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни, полтавськ≥ власт≥ на в≥стр≥ пол≥тичних заход≥в поставили проблему техн≥чного переозброЇнн¤ народного господарства. «авданн¤ науково-техн≥чного прогресу актуал≥зувалис¤ внасл≥док њх багаторазового обговоренн¤ на пленумах м≥ськкому, райком≥в  ѕ”, партгоспактивах ѕолтави. —початку саме прискоренн¤ видавалос¤ ¤к довготривала стратег≥¤. ƒо цього ж спонукали й оприлюднен≥ неприваблив≥ факти справжнього стану справ у господарств≥. «'¤сувалос¤, наприклад, що на м≥ськмолокозавод≥ з 1971 року практично не оновлювалос¤ устаткуванн¤, на головному п≥дприЇмств≥ об'Їднанн¤ будматер≥ал≥в зношенн¤ основних фонд≥в становило в 1985 роц≥ 53 в≥дсотки.  ожне п'¤те п≥дприЇмство ѕолтави за обс¤гом продукц≥њ ≥ кожне шосте за продуктивн≥стю прац≥ знизили в середин≥ 80-х р≥вень, дос¤гнутий у попередн≥ роки.

јле компарт≥йн≥ структури зам≥сть пошук≥в економ≥чних метод≥в розв'¤занн¤ складних завдань збер≥гали традиц≥йний стиль, продовжувалос¤ командно-адм≥н≥стративне кер≥вництво економ≥кою, розвитком соц≥альноњ' сфери. ¬ластив≥ комун≥стичним кер≥вникам бюрократизм ≥ диктат нер≥дко переходили будь-¤к≥ меж≥. Ћише за ш≥сть м≥с¤ц≥в 1986 року директора заводу штучних алмаз≥в ≥ алмазного ≥нструменту 97 раз≥в викликали в кер≥вн≥ ≥нстанц≥њ. “од≥ ж на автоагрегатний завод над≥йшло понад б тис¤ч р≥зних циркул¤р≥в, розпор¤джень, командних телеграм. Ђѕаперовою круговертюї зловживав ≥ ѕолтавський м≥ськвиконком.

як правило, на пленумах м≥ськоњ орган≥зац≥њ комун≥ст≥в пол≥тична ситуац≥¤ в ѕолтав≥ не анал≥зувалас¤, досл≥дженн¤ сусп≥льних настроњв не велос¤. Ќаголос (причому ц≥лком св≥домо) ро-(224)бивс¤ на народногосподарськ≥й д≥¤льност≥ компарт≥њ ¤к пр≥оритетному напр¤мку пол≥тики. ≤деолог≥чна робота зводилас¤ переважно до розробки численних заход≥в, проведенн¤ нарад. ћайже 30-тис¤чний заг≥н комун≥ст≥в м≥ськоњ парт≥йноњ орган≥зац≥њ в складн≥й пол≥тичн≥й ситуац≥њ не м≥г вир≥шити жодноњ життЇвоњ проблеми.

Ќа початку 1989 року розпочалас¤ чергова пол≥тична кампан≥¤ вибор≥в до ¬ерховноњ –ади —–—–. «давалос¤, все йшлої ¤к завжди: в≥дкривалис¤ аг≥тац≥йн≥ пункти на виборчих д≥льниц¤х, створювалис¤ клуби виборц≥в, заздалег≥дь добиралис¤ кандидатури майбутн≥х депутат≥в. “а запрограмована акц≥¤ на цей раз не спрацювала. Ѕурхлив≥ пол≥тичн≥ под≥њ, ¤к≥ в≥дбувалис¤, зокрема, в  иЇв≥, Ћьвов≥, „ерн≥гов≥, широко подавалис¤ в прес≥, по рад≥о, телебаченню ≥ викликали значний резонанс на м≥сц¤х.

ѕолтава не була вин¤тком. —тр≥мко зростала пол≥тизован≥сть та активн≥сть њњ мешканц≥в. «'¤вилис¤ так зван≥ Ђнеформальн≥ї громадськ≥ об'Їднанн¤, хоч вони були малочисельн≥, але сп≥льна боротьба проти комун≥ст≥в, тотал≥тарного режиму, а згодом проти —–—– Їднала њх ≥ додавала њм сил...

Ќе маючи доступу до засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, Ђнеформалиї певний час влаштовували дискус≥њ та пол≥тизован≥ з≥бранн¤ на вулиц¤х ≥ майданах м≥ста. як правило, такими гар¤чими м≥сц¤ми ставали —он¤чний та  орпусний парки, майдани б≥л¤ пам'¤тника “. √. Ўевченку, к≥нотеатру ≥мен≥ ≤. ѕ.  отл¤ревського.

ѕерший несанкц≥онований м≥тинг в обласному центр≥ з час≥в встановленн¤ рад¤нськоњ влади в≥дбувс¤ 26 червн¤ 1988 року в  орпусному парку (п≥д час св¤ткуванн¤ в ѕолтав≥ ƒн¤ рад¤нськоњ молод≥).

≤з самого початку такого виходу Ђв народї розмови носили антикомун≥стичне та нац≥ональне спр¤муванн¤. «окрема, демократичн≥ сили м≥ста на пор¤док денний неодноразово ставили питанн¤ скасуванн¤ статт≥  онституц≥њ, що закр≥плювала кер≥вну роль  ѕ–—, про л≥кв≥дац≥ю прив≥лењв прац≥вник≥в партапарату (медичне обслуговуванн¤, њдальн≥, готел≥, пут≥вки та ≥н.). ÷≥ м≥тинги завершувались, ¤к правило, покладенн¤м кв≥т≥в до пам'¤тника  обзарев≥, сп≥вом нац≥ональних г≥мн≥в Ђўе не вмерла ”крањнаї, Ђќй у луз≥ червона калинаї, Ђ«апов≥тї.

Ќезважаючи на те, що на таких пол≥тизованих майданчиках к≥льк≥сть людей спочатку була незначною, зм≥ни у св≥тогл¤д≥ полтавц≥в ставали все пом≥тн≥шими, резонанс навколо був досить сильним. «ростанню сусп≥льно-пол≥тичноњ активност≥ людей наприк≥нц≥ 80-х рок≥в також спри¤ло вдосконаленн¤ виборчоњ системи, певна альтернативн≥сть кандидатур п≥д час вибор≥в народних депутат≥в.

ƒемократичним силам не вистачало досв≥ду, необх≥дноњ матер≥ально-техн≥чноњ п≥дтримки. ≤ все ж стр≥лка на терезах протиборства з кожним днем усе б≥льше схил¤лас¤ у б≥к Ђнеформал≥вї. ¬насл≥док пол≥тичних сутичок напередодн≥ перших демократичних вибор≥в (багатотис¤чних м≥тинг≥в на центральному стад≥он≥ Ђ олосї, п≥кетуванн¤ адм≥н≥стративного будинку на ∆овтнев≥й, 45) не такою вже неспод≥ванкою ви¤вилас¤ поразка де¤ких оф≥ц≥йних кандидат≥в у народн≥ депутати —–—– у травн≥ 1989 року: ¬. ѕ. ћартиненка, ≤. ј. «¤зюна та ≥н.

Ѕоротьба пол≥тичних сил у м≥ст≥ ще б≥льше загострилас¤ п≥д час п≥дготовки до проведенн¤ вибор≥в народних депутат≥в республ≥ки, обласноњ, м≥ськоњ та районних –ад. —каж≥мо, по Ћен≥нсько-(225)му та  ињвському виборчих округах у ѕолтав≥ по виборах народних депутат≥в ”крањни у березн≥ 1990 року балотувалос¤ по 8 кандидат≥в. «а першим голосуванн¤м н≥хто з них не набрав достатньоњ к≥лькост≥ голос≥в. ≤ т≥льки п≥д час повторного до республ≥канського парламенту було обрано ≥нженера-електронника заводу штучних алмаз≥в ¬. ¬. Ќосова, начальника тепловозоре-монтного заводу ™. ћ. ¬ас≥на, начальника ¬ищого в≥йськового командного училища зв'¤зку ‘. —.  ипариса.

ќбновивс¤ майже повн≥стю депутатський корпус м≥ськоњ –ади. ≤з 146 депутат≥в 136 було обрано вперше. ћандати м≥сцевого р≥вн¤ (м≥ськоњ та районних –ад) пор¤д з комун≥стами одержали ≥ л≥дери нових пол≥тичних теч≥й та угруповань Ч ћ. √.  ульчинський та ¬. ≤. ѕокась (в≥д –уху). ќднак вибори навесн≥ 1990 року не принесли оч≥куваного спокою та злагоди. Ћише п≥сл¤ тривалих дебат≥в на перших сес≥¤х оновленоњ м≥ськради, очолюваноњ ј. “.  укобою, поступово в≥дбувалос¤ зближенн¤ погл¤д≥в народних обранц≥в, найб≥льш гостр≥ питанн¤ розв'¤зувалис¤ компром≥сно.

“им часом одна за одною на ”крањн≥ виникали громадськ≥ та пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ Ч почавс¤ процес розбудови демократичного громад¤нського сусп≥льства. ” ѕолтав≥ значну роль у формуванн≥ та становленн≥ пол≥тично-демократичних сил в≥д≥грало просв≥тницьке товариство Ђ–≥дне слової (згодом Ч “овариство украњнськоњ мови ≥мен≥ “. √. Ўевченка Ђѕросв≥таї), ¤ке за¤вило про себе ще в жовтн≥ 1987 року (зареЇстроване при обласному управл≥нн≥ культури в лютому 1988 року).

” вересн≥ 1989-го з ≥н≥ц≥ативи  ињвськоњ орган≥зац≥њ —п≥лки письменник≥в ”крањни та ≤нституту л≥тератури јЌ ”–—– було утворено сусп≥льно-пол≥тичну орган≥зац≥ю ЂЌародний –ух ”крањни за перебудовуї (Ќ–”). ј згодом, 24 лютого 1990 року, установч≥ збори крайовоњ орган≥зац≥њ Ќ–” в≥дбулис¤ ≥ в ѕолтав≥. “од≥ було затверджено кер≥вну раду (голова Ч ќ. ≤.  елим).

ѕрот¤гом 1988 Ч 1998 рок≥в у ѕолтав≥ зм≥цн≥ли й набули оф≥ц≥йного статусу осередки (ф≥л≥њ) й ≥нших пол≥тичних громадських орган≥зац≥й: асоц≥ац≥њ Ђ«елений св≥тї (липень 1988); ѕарт≥њ зелених (жовтень 1990); —п≥лки незалежноњ украњнськоњ молод≥ (березень 1990); ”крањнськоњ сп≥лки демократичноњ молод≥ (травень 1990); —оюзу украњнського студентства (травень 1991); ”крањнськоњ республ≥канськоњ парт≥њ (травень 1990); ѕарт≥њ демократичного в≥дродженн¤ ”крањни (травень 1991); ƒемократичноњ парт≥њ ”крањни (червень 1991); ¬сеукрањнського об'Їднанн¤ сол≥дарност≥ труд≥вник≥в (лютий 1992); —оц≥ал≥стичноњ парт≥њ ”крањни (лютий 1992);  омун≥стичноњ парт≥њ ”крањни; —ел¤нськоњ парт≥њ (листопад 1993); —оц≥ал-демократичноњ парт≥њ ”крањни; парт≥њ ЂЌова ”крањнаї (кв≥тень 1992); Ђћ≥жрег≥ональний блок реформї (1994); ’ристи¤нсько-демократичноњ парт≥њ (листопад 1994); ”крањнськоњ консервативно-республ≥канськоњ парт≥њ (1994); Ћ≥беральноњ парт≥њ ”крањни, ѕарт≥њ прац≥, —п≥лки роб≥тник≥в ѕолтавщини та ≥н.

ќсобливо пом≥тно актив≥зувалос¤ пол≥тичне житт¤ м≥ста п≥сл¤ прийн¤тт¤ «акону про вибори народних депутат≥в у вересн≥ 1997 року. ¬насл≥док цих зм≥н, за пов≥домленн¤м ѕолтавськоњ м≥ськоњ виборчоњ ком≥с≥њ, у виборах 29 березн¤ 1998 року лише оф≥ц≥йно вз¤ли участь 22 м≥ських осередки пол≥тичних парт≥й ≥ громадських орган≥зац≥й. ¬ибори показали, що найб≥льшою п≥дтримкою (≥, в≥дпов≥дно, попул¤рн≥стю) у мешканц≥в ѕолтави користуютьс¤ та-(226)к≥ пол≥тичн≥ парт≥њ, ¤к  ѕ”, –ух, —ѕ”, ѕарт≥¤ зелених.

¬≥дстоюючи своЇ право на ≥снуванн¤, за умов активноњ протид≥њ комун≥стичних сил, крайова (м≥ська) орган≥зац≥¤ –уху та ≥нш≥ демократичн≥ сили виступали орган≥заторами масових пол≥тичних акц≥й. Ѕули серед них ≥ своњ, сказати 6, м≥сцевого колориту. «окрема, почавс¤ рух навколо под≥й ≥ насл≥дк≥в ѕолтавськоњ битви 1709 року, значенн¤ ¤коњ дл¤ ”крањни викликало р≥зн≥ оц≥нки, часом протилежн≥. Ќеодноразово за Ђкруглим столомї з цього приводу збиралис¤ дл¤ дискус≥й науковц≥, музейн≥ прац≥вники, краЇзнавц≥, представники громадських орган≥зац≥й.

ќдна з перших багатолюдних акц≥й крайового –уху навколо особи ѕетра ≤ в≥дбулас¤ 8 липн¤ 1990 року п≥д час чергових роковин ѕолтавськоњ Ђв≥ктор≥њї. ÷ей день ув≥йшов в ≥стор≥ю м≥ста ¤к Ђ—ув'¤зь пам'¤т≥ї. “ис¤ч≥ полтавц≥в л≥тнього нед≥льного дн¤ вийшли на вулиц≥, щоб утворити живий ланцюг пам'¤т≥ по вс≥х безвинно загиблих ≥ закатованих антинародними режимами украњнц¤х. ¬≥н вит¤гс¤ через усе м≥сто ≥ з'Їднав дв≥ к≥нцев≥ точки Ч поле ѕолтавськоњ битви та урочище “риби, де поко¤тьс¤ численн≥ жертви стал≥нських репрес≥й. ” ход≥ ц≥Їњ акц≥њ, в ¤к≥й уз¤ли участь народн≥ депутати ”крањни Ћевко Ћук'¤ненко, ќлесь Ўевченко, ≤ван «аЇць, представники –уху ≥з зах≥дних областей ”крањни, було проведено багатотис¤чний м≥тинг на стад≥он≥ Ђ олосї ≥ панахида на „ервон≥й (—оборн≥й) площ≥ поблизу ”спенськоњ дзв≥ниц≥ по невинно уб≥Їнних, ¤ку в≥дслужили св¤щеники ”крањнськоњ автокефальноњ православноњ церкви. ћ≥сцева влада, ¤ка санкц≥онувала проведенн¤ Ђƒн¤ пам'¤т≥ї, закликала населенн¤ ѕолтави, а також гостей м≥ста дотримуватис¤ необх≥дноњ витримки ≥ обачливост≥.

„исленн≥ пол≥тичн≥ суперечки виникали також навколо особи опального земл¤ка, головного отамана в≥йськ ”Ќ– —имона ѕетлюри. Ќетерпим≥сть до ≥ншоњ думки та тенденц≥йн≥сть погл¤д≥в, зокрема оф≥ц≥йно-комун≥стичних, призводила нер≥дко до непередбачених д≥й ≥ нав≥ть до сутичок. “ак, 13 травн¤ 1990 року п≥д час спроби в≥дзначити пам'¤ть —. ¬. ѕетлюри б≥л¤ пам'¤тника “. √. Ўевченку охоронц≥ правопор¤дку затримали окремих учасник≥в ц≥Їњ акц≥њ, а прибулих з ≥нших м≥ст на вокзалах зустр≥чав нар¤д м≥ськоњ м≥л≥ц≥њ. ѕро це св≥дчить ≥ допов≥дна записка з обласного управл≥нн¤ внутр≥шн≥х справ. ” н≥й, зокрема, говоритьс¤, що цього дн¤ (13 травн¤) було затримано 156 чолов≥к, ¤к≥ прибули до ѕолтави з ≥нших областей ”крањни р≥зними видами транспорту; вилучено 836 самвидавчих газет, 2018 Ђнац≥онал≥стичнихї значк≥в, 34 синьо-жовт≥ та 15 червоно-чорних прапор≥в, ≥ншу Ђнац≥онал≥стичнуї атрибутику.

ƒуже бурхливою на пол≥тичн≥ под≥њ ви¤вилас¤ ос≥нь 1990 року. Ќа цей пер≥од вже досить ч≥тко визначилас¤ розкладка сил Ч демократичних (–уху, ”–ѕ, —Ќ”ћу) та оф≥ц≥йно-комун≥стичних. ” багатьох м≥стах «ах≥дноњ ”крањни на адм≥н≥стративних будинках ≥ майданах вже майор≥ли синьо-жовт≥ прапори. ѕерша вселюдна спроба встановити нац≥ональний прапор в≥дбулас¤ 27 вересн¤ 1990 року ≥ в ѕолтав≥. ƒо ц≥Їњ акц≥њ демократичн≥ сили готувалис¤ ретельно, заздалег≥дь. «бирали в перехожих п≥дписи про в≥дродженн¤ нац≥онально? символ≥ки, розповсюджували перш≥ демократичн≥ газети, а напередодн≥ власними силами зварили високу металеву щоглу дл¤ прапора. Ќа жаль, цив≥л≥зованого п≥дн¤тт¤ не вийшло, дл¤ компром≥су не вистачило здорового глузду. ѕ≥сл¤ того, ¤к група прац≥вни-(227)

(228)књв м≥л≥ц≥њ в день запланованоњ акц≥њ силою вилучила виготовлену щоглу, в≥дкрите протисто¤нн¤ Ђрух≥вц≥вї з органами м≥сцевоњ влади та громад¤нами, що не под≥л¤ли погл¤ди –уху та ”–ѕ, виникло на центральних майданах ѕолтави (вулиц≥ ∆овтнев≥й, б≥л¤ м≥ськради, згодом Ч к≥нотеатру ≥мен≥ ≤. ѕ.  отл¤ревського). Ќа тривалий час було заблоковано рух транспорту на площ≥ Ћуначарського, почавс¤ стих≥йний м≥тинг (близько 5 тис¤ч чолов≥к). ≤ все ж цього дн¤, 27 вересн¤, нац≥ональн≥ прапори затр≥пот≥ли в обласному центр≥, три синьо-жовт≥ полотнища було встановлено на к≥нотеатр≥ ≥мен≥ ≤. ѕ.  отл¤ревського.

Ќезабаром сталас¤ ще одна неординарна пол≥тична под≥¤. « 12 по 22 жовтн¤ 1990 року в ѕолтав≥ на майдан≥ перед адм≥н≥стративним будинком на вулиц≥ ∆овтнев≥й, 45 сто¤ли намети голодуючих. ѕочали акц≥ю одинадц¤ть представник≥в демократичних орган≥зац≥й м≥ста (–ух, ”–ѕ, ƒемѕ”) на п≥дтримку студент≥в, ¤к≥ голодували в  иЇв≥.

¬имоги полтавц≥в були сформульован≥ так: припинити пересл≥дуванн¤ член≥в окремих громадських об'Їднань за пол≥тичними мотивами, повернути вилучену прац≥вниками м≥л≥ц≥њ щоглу, на ¤к≥й мали п≥дн¤ти синьо-жовтий прапор, а також в≥дм≥нити р≥шенн¤ обласноњ –ади народних депутат≥в в≥д 26 вересн¤ 1990 року, де йшлос¤ про недопустим≥сть д≥й на територ≥њ област≥ пол≥тизованих орган≥зац≥й, груп ≥ окремих ос≥б, у тому числ≥ з ≥нших рег≥он≥в крањни та республ≥ки, спр¤мованих на дестаб≥л≥зац≥ю сусп≥льно-пол≥тичноњ обстановки ≥ правопор¤дку. —вое ставленн¤ до ц≥Їњ акц≥њ висловило ≥ полтавське студентство. 16 жовтн¤ арх≥тектурний факультет ≥нженерно-буд≥вельного ≥нституту пров≥в страйк на п≥дтримку вимог голодуючих, а наступного дн¤ група студент≥в буд≥вельного та педагог≥чного ≥нститут≥в (близько 200 чолов≥к) провела б≥л¤ намет≥в м≥тинг сол≥дарност≥.

” цей пер≥од боротьба навколо пам'¤тник≥в та символ≥ки вже мала ч≥тку пол¤ризац≥ю. ѕредставники одних пол≥тичних погл¤д≥в тривалий час не мирилис¤ з ≥ншою точкою зору. ” листопад≥ 1990 року було облито фарбою пам'¤тник ¬. ≤. Ћен≥ну. ј згодом варварську акц≥ю вчинили стосовно нац≥онального прапора, 16 липн¤ 1991 року (в р≥чницю прийн¤тт¤ ƒекларац≥њ" про суверен≥тет ”крањни) б≥л¤ пам'¤тника ≤. ѕ.  отл¤ревського було п≥дн¤то синьо-жовтий прапор, а на ранок на щогл≥ лишивс¤ т≥льки клаптик тканини. „ерез р≥к (у червн≥ 92-го) злод≥йський вчинок скоЇно на ѕананському бульвар≥: викрадено хреста, встановленого на честь украњнських козак≥в, ¤к≥ боролис¤ за незалежну ”крањну.

Ѕули заф≥ксован≥ й ≥нш≥ под≥бн≥ випадки злочинного ставленн¤ тих чи ≥нших ос≥б до пам'¤тник≥в ≥стор≥њ та культури, культових споруд, цвинтар≥в.

 омпарт≥йн≥ органи, ¤к≥ до останнього часу збер≥гали розгалужену систему орган≥зац≥йних та пропагандистсько-аг≥тац≥йних структур, не могли вже волод≥ти ситуац≥Їю. ƒо того ж д≥¤ли вони шаблонно, старими методами тиску, вольовими п≥дходами, що нер≥дко викликало зворотний ефект. ¬насл≥док загостренн¤ сусп≥льно-пол≥тичноњ ситуац≥њ частина комун≥ст≥в за¤вила про св≥й вих≥д з  ѕ–—. Ћише за перше п≥вр≥чч¤ 1991 року з м≥ськоњ парт≥йноњ орган≥зац≥њ було виключено та вибуло 2090 чолов≥к, у тому числ≥ добров≥льно Ч 1564. Ќа початок липн¤ 1991 року в парторган≥зац≥¤х ѕолтави залишалос¤ 26065 комун≥ст≥в.

(229) Ќа очах загострювавс¤ конфл≥кт м≥ж оф≥ц≥йною владою ≥ громадськ≥стю. ѕричиною цього була нер≥шуч≥сть властей у зд≥йсненн≥ кардинальних зм≥н в ус≥х галуз¤х житт¤, њхнЇ небажанн¤ прислухатис¤ до вимог народу.

19 Ч 21 серпн¤ 1991 року посл≥довники твердого комун≥стичного курсу зд≥йснили у ћоскв≥ в≥дчайдушну спробу державного перевороту з метою зберегти, наск≥льки можливо, старий пор¤док. “а роки гласност≥ не були марними. ¬сл≥д за сумнозв≥сними оф≥ц≥йними за¤вами ƒержавного ком≥тету з надзвичайного стану в ѕолтав≥ 20 серпн¤ з'¤вилис¤ лист≥вки, що кликали до його поваленн¤. ѕолтавськ≥ орган≥зац≥њ –уху, ”–ѕ, ƒемѕ”, ѕƒ¬”, ѕарт≥њ зелених прийн¤ли зверненн¤, в ¤кому назвали д≥њ ком≥тету протизаконними, антинародними та авантюристичними, закликали боронити суверенн≥ права ”крањни. ≤ першою ознакою, що поверненн¤ назад нема, була повед≥нка прац≥вник≥в  ƒЅ, ¤к≥ не квапилис¤ хапати за руку тих, хто розповсюджував так≥ лист≥вки.

21 серпн¤ д≥њ ƒ Ќ— засудили у своЇму зверненн≥ р¤д депутат≥в м≥ськоњ –ади та кер≥вники районних –ад ѕолтави, а 22 серпн¤ голова ѕолтавськоњ м≥ськоњ –ади ј. “.  укоба вийшов з≥ складу обкому  ѕ” та бюро м≥ськкому парт≥њ.

—проба путчу мала далекос¤жн≥ насл≥дки. 24 серпн¤ 1991 року республ≥канський парламент майже одноголосно схвалив јкт про незалежн≥сть ”крањни. «а сп≥вучасть у переворот≥ д≥¤льн≥сть комун≥стичноњ парт≥њ була припинена. ѕ≥сл¤ цих р≥шень ¬ерховноњ –ади ”крањни пол≥тична напруга в ѕолтав≥ спала, утворилась ¤к≥сно нова ситуац≥¤.

Ќац≥ональний прапор ”крањни вперше став повноправною атрибутикою залу м≥ськради, в≥льно затр≥пот≥в над ѕолтавою. Ќац≥ональн≥ синьо-жовт≥ прапори було урочисто п≥дн¤то 7 вересн¤ 1991 року над будинком м≥ськради, а наступного дн¤ у сквер≥ б≥л¤ к≥нотеатру ≥мен≥ ≥. ѕ.  отл¤ревського (останн≥й було доручено п≥дн¤ти молодому актив≥стов≥ “овариства Ђѕросв≥таї –оманов≥  ульчинському). ≤ присутн≥м полтавц¤м, а серед них було чимало народних обранц≥в, ≥нтел≥генц≥њ, молод≥, стало зрозум≥ло: зак≥нчилас¤ одна ≥сторична доба, почалас¤ нова.

Ѕажанн¤ йти шл¤хом свободи ≥ незалежност≥ висловила б≥льш≥сть полтавц≥в ≥ п≥д час ¬сеукрањнського референдуму та вибор≥в ѕрезидента ”крањни, ¤к≥ лише прискорили пад≥нн¤ влади центру, поховали будь-¤ку над≥ю на поверненн¤ до старого курсу. ” референдум≥ 1 грудн¤ 1991 року вз¤ли участь 204843 виборц≥ обласного центру. ѕ≥дтвердили јкт про незалежн≥сть ”крањни 92,7 в≥дсотка, або 189841 чолов≥к. ЂЌ≥!ї в≥дпов≥ли 11078 чолов≥к, або 5,4 в≥дсотка. ” виборах ѕрезидента ”крањни вз¤ли участь 204771 чолов≥к, з них проголосували за Ћ. ћ.  равчука Ч 136209 (66,5 в≥дсотка) виборц≥в.

—талас¤ под≥¤ величезного ≥сторичного значенн¤. ѕроголошенн¤ ”крањною своЇњ незалежност≥ викликало в населенн¤ надзвичайно позитивну реакц≥ю. ѕоступово в≥дбувалис¤ зм≥ни в сусп≥льно-пол≥тичному житт≥, розвитку украњнськоњ мови, взаЇмов≥дносин м≥ж владою ≥ церквою, зростанн≥ нац≥онального самоусв≥домленн¤.

ѕрот¤гом с≥чн¤ Ч лютого 1992 року прис¤гу на в≥рн≥сть народов≥ ”крањни приймали в≥йськов≥: солдати ≥ оф≥цери м≥сцевого училища зв'¤зку, особовий склад обласного управл≥нн¤ внутр≥шн≥х справ, льотчики ѕолтавського ав≥аполку {хоча останн≥м довелос¤ долати сильну протид≥ю своњх ко-(230)мандир≥в). ј 25 с≥чн¤ того ж року таку кл¤тву дали сотн≥ полтавц≥в Ч воњн≥в запасу та у в≥дставц≥. «а покликом серц¤ на “еатральний майдан м≥ста прийшли ще молод≥ люди ≥ посив≥л≥ ветерани, щоб покл¤стис¤ завжди бути в≥рними народу ”крањни, непохитно сто¤ти на варт≥ незалежност≥. ” в≥йськових квитках резерв≥ст≥в було зроблено в≥дпов≥дн≥ в≥дм≥тки...

як ≥ вс¤ ”крањна, у серпн≥ 1992 року ѕолтава в≥дзначила першу р≥чницю здобутоњ свободи. ” прим≥щенн≥ обласного театру ≥мен≥ ћ. ¬. √огол¤ в≥дбулос¤ урочисте зас≥данн¤, присв¤чене ƒню незалежност≥, б≥л¤ пам'¤тника  обзарю пройшов св¤тковий м≥тинг. “а сл≥д в≥дзначити ще одну под≥ю, що сталас¤ тими серпневими дн¤ми. ƒепутати м≥ськоњ –ади напередодн≥ св¤та прийн¤ли р≥шенн¤ про перейменуванн¤ к≥лькох вулиць ѕолтави, зокрема ≥ центральних. ¬≥днин≥ вулиц¤м Ћен≥нградськ≥й ≥ ƒзержинського були повернут≥ стар≥ назви Ч —≥нна ≥ —паська, а площа ƒзержинського перейменована в майдан Ќезалежност≥.

Ќа жаль, у подальшому д≥¤льн≥сть м≥ськоњ ком≥с≥њ по перейменуванню вулиць ≥ площ м≥ста ви¤вилась неефективною.

≈коном≥ка ѕолтави, ¤к ≥ ”крањни в ц≥лому, в середин≥ 80-х рок≥в нагадувала т¤жкохворого. Ќа жаль, справжнього д≥агнозу недуги кер≥вн≥ органи ≥ не прагнули поставити. Ќатом≥сть розробл¤лис¤ р≥зного роду програми; Ђѕрискоренн¤ї, Ђ≤нтенсиф≥кац≥¤ї, Ђяк≥стьї, Ђ∆итло-2000ї. ќднак вони б≥льше нагадували пропагандистськ≥ заходи, далек≥ в≥д реальних проблем економ≥ки.

” м≥ст≥, ¤к ≥ ран≥ше, питанн¤ виробництва активно обговорювалос¤ на парт≥йних пленумах ≥ сес≥¤х м≥ськоњ –ади, на парт≥йно-господарських активах, влаштовувалис¤ р≥зн≥ сем≥нари, узагальнювавс¤ досв≥д окремих колектив≥в. “а зрушень на краще ц≥ заходи не давали. ѕадали темпи виробництва, продуктивн≥сть та дисципл≥на прац≥. ќднак н≥хто в оф≥ц≥йних матер≥алах не називав реч≥ своњми ≥менами. √оворилос¤ про окрем≥ недол≥ки, прорахунку порушенн¤ догов≥рних поставок, але не про глибоку кризу в ус≥х сферах виробництва.

” допов≥д¤х, зв≥тах кер≥вники прагнули перш за все називати цифри ≥ факти позитивного плану. «окрема, наводилис¤ дан≥ про те, що прот¤гом 1985 року на промислових п≥дприЇмствах ѕолтави комплексно механ≥зовано п'¤ть цех≥в та д≥льниць, понад 700 чолов≥к переведено з ручноњ на механ≥зовану працю. ј за пер≥од 1986 Ч 1988 рок≥в введено в д≥ю 27 механ≥зованих ≥ 26 автоматизованих потокових л≥н≥й.

ѕроте це не давало оч≥куваного ефекту. ” 1987 роц≥ не працювали кожна сьома автоматична л≥н≥¤ на автоагрегатному завод≥, жоден з трьох робот≥в на Ђ’≥ммаш≥ї. –≥вень ручноњ прац≥ на п≥дприЇмствах ѕолтави залишавс¤ досить високим ≥ на початку 1988 року становив 38 в≥дсотк≥в. ” цей пер≥од р≥зко поглибилас¤ диспропорц≥¤ в розвитку виробничоњ ≥ невиробничоњ сфер. ” 1988 роц≥ виробництво товар≥в народного споживанн¤ на 1,5 в≥дсотка в≥дставало в≥д р≥вн¤ 1985-го. «а цей же час к≥льк≥сть роб≥тник≥в зросла з 167,2 до 190,1 тис¤ч≥ чолов≥к.

ƒе¤ке п≥двищенн¤ народногосподарських показник≥в дос¤галос¤ екстенсивними методами, ≥ р≥шучого переходу до техн≥чноњ ≥нтенсиф≥кац≥њ в ѕолтав≥ не в≥дбулос¤. ¬ умовах гласност≥ були ви¤влен≥ вражаюч≥ факти безгосподарного витрачанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в. “ак, на м'¤сокомб≥нат≥ м≥ста на одну голову худоби, що переробл¤лас¤, витрачалос¤ до 3,5 (231) кубометр≥в води, 40 к≥ловат-годин електроенерг≥њ.

” м≥ст≥ в≥вс¤ перех≥д п≥дприЇмств на дво- ≥ тризм≥нну роботу. ќдними з перших його почали об'Їднанн¤ Ђѕродмашї, заводи Ђ’≥ммашї ≥ турбомехан≥чний. јле часто цей процес сприймавс¤ кер≥вниками негативно, оск≥льки волюнтаристське впровадженн¤ ≥дењ гальмувалос¤ слабким техн≥чним забезпеченн¤м, ≥ншими об'Їктивними причинами. як констатували збори м≥ського партгоспактиву, присв¤чен≥ п≥дсумкам 1987 року, в переход≥ на багатозм≥нн≥сть зрушень на краще не в≥дчувалос¤.

“од≥ ж на промислових п≥дприЇмствах м≥ста почалос¤ впровадженн¤ ще одного нововведенн¤, покликаного пол≥пшити стан справ. ”сл≥д за р≥шенн¤м пленуму ÷   омпарт≥њ ”крањни обком висунув завданн¤ актив≥зувати роботу з кер≥вними кадрами. ” лютому 1987 року вперше в ѕолтав≥ в≥дбулис¤ вибори на посаду начальника м≥ського домобуд≥вного комб≥нату. ѕроводилис¤ вони на занедбаному п≥дприЇмств≥, де напередодн≥ через недбал≥сть кер≥вництва загинув монтажник, ≥ колишнього начальника ƒЅ  було за це ув≥льнено з посади. ѕройшли вибори ≥ в ≥нших колективах. ”же в першому квартал≥ 1987 року таким чином було призначено 19 кер≥вник≥в ≥ головних ≥нженер≥в, 25 начальник≥в цех≥в ≥ д≥льниць та 99 майстр≥в ≥ бригадир≥в. “а, попри це, нововведенн¤ не прижилос¤ в ѕолтав≥.

ўе одн≥Їю спробою вил≥кувати хвору економ≥ку було намаганн¤ перебудувати управл≥нн¤ народним господарством. ѕарт≥йн≥ л≥дери м≥ста неодноразово наголошували на тому, що пол≥тика перебудови в ѕолтав≥ поглиблюЇтьс¤ї напол¤гали на усп≥шному виконанн≥ галуз¤ми м≥ста накреслених план≥в. јле дедал≥ очевидн≥шим ставало зниженн¤ темп≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку. ѕромислов≥сть не справл¤лас¤ з обс¤гами догов≥рних поставок, ≥з завданн¤ми з≥ зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. Ќадзвичайно низькою залишалас¤ питома вага вироб≥в вищоњ категор≥њ ¤кост≥. ¬се це, а також незадов≥льний науково-техн≥чний потенц≥ал полтавських завод≥в та фабрик характеризували в≥дстал≥сть ≥ глибоко кризовий стан промислового розвитку. ≤ намаганн¤ запровадити госпрозрахунок ≥ самоф≥нансуванн¤ в 1988 роц≥ на п≥дприЇмствах м≥ста не зм≥нили ситуац≥ю на краще. ѕромислове господарство ѕолтави не лише не долало ран≥ше допущене в≥дставанн¤, а нав≥ть зб≥льшувало його загрозливими темпами.

ѕол≥тика обкому та м≥ськкому компарт≥њ базувалас¤ на хибних у¤вленн¤х про њх роль в управл≥нн≥ народним господарством. ¬они п≥дм≥н¤ли господарник≥в на вс≥х р≥вн¤х, а в≥дтак ≥ ставали в≥дпов≥дальними за кризу, що охоплювала вс≥ галуз≥. ÷е в≥дбувалос¤ в час, коли  ѕ–— розпочала перегл¤д своЇњ рол≥ в сусп≥льств≥, ≥ пол≥тбюро парт≥њ вимагало в≥д м≥сцевих кер≥вник≥в зосередитис¤ на пол≥тичн≥й сфер≥ д≥¤льност≥. “а теза ц¤ залишалас¤ на папер≥. Ќа д≥л≥ ж стиль парт≥њ ≥ його кер≥вництва мало зм≥нивс¤. Ќа пленум≥ м≥ськкому в грудн≥ 1987 року промовц≥ наголошували, що секретар≥ перетворилис¤ у виконроб≥в ≥ постачальник≥в.

ѕромислов≥сть ѕолтави в друг≥й половин≥ 80-х рок≥в працювала неритм≥чно, зривалис¤ догов≥рн≥ поставки, знижувалис¤ темпи зростанн¤ виробництва ≥ продуктивност≥ прац≥. ќптим≥зм ≥ активн≥сть, властив≥ полтавц¤м на початку перебудови, швидко спадали. ѕорожн≥ полиц≥ м≥ських магазин≥в усе част≥ше зустр≥чали роздратованих споживач≥в, а ц≥ни на вс≥ товари продовжували зростати до тривожного р≥вн¤. Ќе дивно, що значна частина (232) людей, менш осв≥чен≥ роб≥тники ≥ вчорашн≥ сел¤ни, були готов≥ схвалити поверненн¤ до старого курсу. ќднак зупинити радикальн≥ процеси, що в≥дбувалис¤, уже було не п≥д силу. ѕер≥од гласност≥ прив≥в до докор≥нних зм≥н у сусп≥льств≥. ƒедал≥ б≥льше людей, особливо ≥нтел≥генц≥¤, визнавали, що комун≥стична ≥деолог≥¤ зазнала остаточного краху. ÷е ставило п≥д сумн≥в правом≥рн≥сть претенз≥й компарт≥њ на кер≥вну роль у сусп≥льств≥, а ≥де¤ ринковоњ економ≥ки ставала все попул¤рн≥шою.

«начним кроком на цьому шл¤ху було прийн¤тт¤ в серпн≥ 1990 року «акону про економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни. јле ≥ п≥сл¤ цього ринков≥ засади вводилис¤ дуже пов≥льно, методом спроб та помилок, а де¤к≥ кер≥вн≥ органи б≥льше заважали, н≥ж спри¤ли економ≥чним процесам.

” цей нелегкий час лише окремим п≥дприЇмствам м≥ста з величезними труднощами вдавалос¤ не допустити спаду виробництва, забезпечувати своЇ ф≥нансове становище. —кладна економ≥чна ситуац≥¤, нестача гот≥вки примушували колективи самост≥йно шукати пор¤тунку в хаос≥, знаходити соб≥ д≥лових партнер≥в.

« початку 1989 року ѕолтавський завод √–Ћ у розрахунках ≥з заруб≥жними замовниками повн≥стю перейшов на конвертовану валюту.  урс на «ах≥д брали й ≥нш≥ п≥дприЇмства. “ак, на швейному об'Їднанн≥ Ђ¬орсклаї майже весь 1990 р≥к переобладнували головне п≥дприЇмство устаткуванн¤м ≥з ‘–Ќ, Ўвец≥њ, ≤спан≥њ. ћонтували його н≥мецьк≥ спец≥ал≥сти. ќб≥йшлос¤ колективу це в чималу суму Ч 6 м≥льйон≥в ≥нвалютних карбованц≥в. «ате в≥дразу витрати виправдалис¤, продуктивн≥сть зросла на 24 в≥дсотки. ¬ироби Ђ¬орсклиї швидко розкуповували. ≤ не лише через зростанн¤ деф≥циту на товари широкого вжитку.

ƒва з половиною м≥льйони карбованц≥в (значну частину в ≥нвалют≥) сплатив ѕолтавський турбомехан≥чний завод за придбану ним автоматизовану л≥н≥ю дл¤ випуску компресорних корпус≥в ≥ лопаток. Ќа велик≥ витрати колектив наваживс¤ п≥сл¤ всеб≥чного анал≥зу ≥ з приц≥лом на перспективу. Ћ≥н≥ю, гнучку виробничу систему, можна було швидко переналагоджувати на ≥нш≥ технолог≥њ.

ћ≥ська –ада прагнула ¤кось пом'¤кшити загостренн¤ кризових ¤вищ в економ≥ц≥. «окрема, прийн¤ла у 1990 роц≥  онцепц≥ю переходу на функц≥онуванн¤ в умовах ринкових в≥дносин. Ќею передбачалос¤ всеб≥чне заохоченн¤ та спри¤нн¤ на територ≥њ м≥ста п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, ¤ка дала б змогу розширити можливост≥ в насиченн≥ ринку товарами та послугами.

–обота в межах положень  онцепц≥њ проводилас¤ двома основними напр¤мками. ѕо-перше, реал≥зовувалис¤ заходи щодо моб≥л≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ соц≥ального розвитку м≥ста; розробл¤лис¤ та впроваджувалис¤ положенн¤ про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми за забрудненн¤ навколишнього середовища шк≥дливими викидами ≥ скидами, що передбачало дати щор≥чно 5 Ч 7 м≥льйон≥в карбованц≥в на соц≥альний розвиток; активно в≥вс¤ продаж квартир з фонду м≥ськоњ –ади (оч≥кувалас¤ виручка 1,5 м≥льйона на р≥к); проводилас¤ п≥дготовка до ≥нвентаризац≥њ земл≥ м≥ського фонду та обчисленн¤ орендноњ плати за користуванн¤ нею; встановлювалас¤ матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, посадових ос≥б та громад¤н за забрудненн¤ м≥ста, руйнуванн¤ дор≥г, тротуар≥в та знищенн¤ зелених насаджень. ѕо-друге, формувалас¤ еко-(233)ном≥чна база ринкових в≥дносин: розпочалос¤ роздержавленн¤ власност≥; впроваджувалас¤ програма Ђ≈колог≥¤-95ї, в≥дкориговувалис¤ програми Ђ∆итло-2000ї, Ђѕродовольча програмаї, Ђ«доров'¤ї, Ђ“урботаї.

ѕризначенн¤ в с≥чн≥ 1991 року зам≥сть голови –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– ћ. ≤. –ижкова прем'Їр-м≥н≥стром ¬. —. ѕавлова ще б≥льше загострило становище в крањн≥. ¬≥дбувавс¤ дальший спад виробництва, продовжувалас¤ ем≥с≥¤ грошей, ¤ка призвела до њх знец≥ненн¤. ѕ≥двищенн¤ роздр≥бних ц≥н та м≥зерн≥ компенсац≥йн≥ виплати у кв≥тн≥ 1991 року поставили на грань зубож≥нн¤ малозабезпечен≥ категор≥њ громад¤н. Ђѕавл≥вська реформаї створила вкрай напружену обстановку на п≥дприЇмствах та в установах ѕолтави, дл¤ багатьох труд≥вник≥в ви¤вилис¤ недоступними нав≥ть звичайн≥ њдальн≥. “ому трудов≥ колективи п≥дприЇмств сам≥ були змушен≥ вишукувати кошти на соц≥альний захист прац≥вник≥в.

“ак, на заводах Ђ’≥ммашї, газорозр¤дних ламп, турбомехан≥чному, автоагрегатному вир≥шено було ввести доплату на харчуванн¤ в заводських њдальн¤х в розм≥р≥ 20 карбованц≥в на м≥с¤ць, вводились компенсац≥йн≥ виплати оф≥ц≥йними органами влади.

ќднак, незважаючи на зусилл¤ окремих п≥дприЇмств, м≥ськоњ –ади, спад промислового виробництва тривав. „ерез критичну економ≥чну ситуац≥ю у перш≥й половин≥ 1991 року тимчасово припин¤ли роботу фабрики Ђ–еммебл≥ї, трикотажна, окрем≥ п≥дрозд≥ли завод≥в Ђ≈лектромоторї та Ђ«нам¤ї. √оловною причиною в пог≥ршенн≥ ситуац≥њ було, передус≥м, порушенн¤ економ≥чних зв'¤зк≥в (на 1991 р≥к у м≥ст≥ значилос¤ 15 п≥дприЇмств союзного п≥дпор¤дкуванн¤), зниженн¤ трудовоњ дисципл≥ни, брак сировини, нестача пакувального матер≥алу та посуду.

ѕ≥дприЇмства м≥ста прот¤гом того ж року недопоставили споживачам продукц≥њ на 32,4 м≥льйона карбованц≥в.  ожне п'¤те виробництво не виконало догов≥рних зобов'¤зань. —еред них Ч Ђ≈лектромоторї, ѕ“–«, ЂЋегмашї, завод медичного скла, експериментальний ливарно-механ≥чний завод, бавовнопр¤дильна фабрика. «агальний обс¤г промислового виробництва знизивс¤ в 1991 роц≥ на 0,2 в≥дсотка, що становило близько 5 м≥льйон≥в карбованц≥в. ¬ ц≥лому на 20 п≥дприЇмствах м≥ста суттЇво знизилась продуктивн≥сть прац≥, а 24, що виготовл¤ли товари широкого вжитку, скоротили виробництво. ÷е, в першу чергу, алмазний завод, фабрика Ђ–итмї, мехзавод, ѕ“–«, заводи «Ѕ¬, Ђјвангардї та ≥нш≥.

ѕроголошенн¤ јкта про незалежн≥сть ”крањни, введенн¤ на м≥сц¤х ≥нституту представник≥в ѕрезидента, державних адм≥н≥страц≥й та прийн¤тт¤ ¬ерховною –адою р¤ду закон≥в ”крањни, спр¤мованих на стаб≥л≥зац≥ю в економ≥чн≥й сфер≥, не внесли в≥дчутних зм≥н у виробництв≥.

ѕолтавська м≥ська –ада народних депутат≥в у в≥дпов≥дност≥ з новими вимогами вдосконалювала вплив на економ≥чне житт¤ м≥ста. ” грудн≥ 1991 року ≥ вересн≥ 1992-го були створен≥ в≥дд≥ли прогнозуванн¤, приватизац≥њ та земельних ресурс≥в. ” жовтн≥ 1992 року з ≥н≥ц≥ативи м≥ськвиконкому було проанал≥зовано х≥д реал≥зац≥њ  онцепц≥њ переходу ѕолтави до ринкових в≥дносин. ¬≥дзначалос¤, що в м≥ську комунальну власн≥сть вже прийн¤то майно торгових ≥ побутових п≥дприЇмств, заклади культури та охорони здоров'¤, об'Їкти по наданню населенню комунальних послуг. ѕрот¤гом 1992 року створено самост≥йн≥ житлово-експлуа-(234)тац≥йн≥ д≥льниц≥, управл≥нн¤ готельного господарства, к≥лька м≥ських торгових центр≥в та мережу комерц≥ал≥зованих магазин≥в, ремонтно-буд≥вельних управл≥нь, кафе, перукарень.

ќднак ≥ прот¤гом 1991 Ч 1998 рок≥в економ≥чна реформа в м≥ст≥ проходила важко через пост≥йн≥ збоњ у виробництв≥. « одного боку, в≥дчувалас¤ гостра нестача найнеобх≥дн≥ших промислових товар≥в. « ≥ншого Ч неймов≥рно зростали ц≥ни на ц≥ товари, що, звичайно, викликало незадоволенн¤ населенн¤. «б≥льшувалас¤ також плата за користуванн¤ транспортом ≥ комунальн≥ послуги.

«азначен≥ негативн≥ тенденц≥њ, зрештою, вдалос¤ дещо загальмувати завд¤ки зусилл¤м ур¤ду ≥ м≥сцевоњ влади. « середини 90-х рок≥в майже припинилос¤ зростанн¤ ц≥н, призупинилас¤ ≥нфл¤ц≥¤. ƒеф≥цит необх≥дних товар≥в перетворивс¤ на протилежну ситуац≥ю, коли ринок перенасичений, а куп≥вельна спроможн≥сть населенн¤ дуже низька.

ѕоказники в галуз¤х народного господарства ѕолтави прот¤гом 3 Ч 4 останн≥х рок≥в засв≥дчили ледь пом≥тн≥ елементи покращенн¤ ситуац≥њ. Ѕуло введено р¤д нових виробництв, почали давати певну в≥ддачу ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, пов≥льно, але в≥дчутно ведетьс¤ приватизац≥¤ в економ≥ц≥, торг≥вл≥, банк≥вськ≥й систем≥. ћожна в≥дзначити певн≥ здобутки в соц≥альн≥й сфер≥, а саме в актив≥зац≥њ житлового буд≥вництва, розвитку засоб≥в зв'¤зку, пол≥пшенн≥ роботи транспорту. “ак, завд¤ки реал≥зац≥њ м≥ськоњ програми Ђ“ранспортї, прот¤гом 1997 року ѕолтава одержала тролейбус≥в ≥ автобус≥в б≥льше, н≥ж ус≥ обласн≥ центри ”крањни разом уз¤т≥.

ѕор¤д з цим найболюч≥шою проблемою к≥нц¤ 90-х рок≥в залишаЇтьс¤ наростаючи" спад виробництва. ÷им ≥ дал≥ спричин¤Їтьс¤ невпинне зниженн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤. „ерез часту зм≥ну складу ур¤ду, пол≥тичн≥ суперечки у ¬ерховн≥й –ад≥, непорозум≥нн¤ м≥ж вищими владними структурами та ѕрезидентом нагальн≥ життЇв≥ проблеми вир≥шуютьс¤ незадов≥льно. Ќатом≥сть пол≥тики та ур¤довц≥ часто перекладають в≥дпов≥дальн≥сть за поганий стан справ на органи м≥сцевоњ влади. «а таких обставин вкрай нелегко утримувати комунальне господарство, м≥ський транспорт, забезпечувати постачанн¤ водою, теплом, газом, електроенерг≥Їю.

«аконом≥рно, що з року в р≥к падаЇ р≥вень виробництва. “емпи його зниженн¤ в промисловост≥ ѕолтави склали в≥дпов≥дно за роками (в≥дносно попереднього): у 1994 роц≥ Ч на 22,5 в≥дсотка, у 1995 роц≥ Ч на 17, 1996 роц≥Ч на 5,4.  р≥м окремих (¬ј“ Ђјлмазний заводї, AT Ђѕолтавах≥ммашї, ¬ќ Ђ«наменої, AT Ђ¬орсклаї та ≥н.), б≥льш≥сть п≥дприЇмств переживаЇ спад (в 1996 роц≥ 65 ≥з 75). ¬≥дпов≥дним чином знижуЇтьс¤ випуск товар≥в народного споживанн¤. ≤ноземн≥ товари майже безрозд≥льно панують у м≥ськ≥й торговельн≥й сфер≥.

√острою проблемою середини 90-х рок≥в залишаЇтьс¤ деф≥цит бюджету м≥ста. ¬≥н зумовлений неплатоспроможн≥стю багатьох п≥дприЇмств, обмежен≥стю кошт≥в в≥д приватизац≥њ об'Їкт≥в комунальноњ власност≥ (в 1995 роц≥ з нам≥чених 150 одиниць приватизували лише 51), спадом виробництва. «б≥днюють м≥ський бюджет ≥ хрон≥чн≥ порушенн¤ у веденн≥ бухгалтерського обл≥ку п≥дприЇмствами й орган≥зац≥¤ми (такими ви¤вилис¤ 50 в≥дсотк≥в об'Їкт≥в, що рев≥зувалис¤).

Ќа цьому фон≥, н≥би остр≥вки, з'¤вилис¤ ≥ позитивн≥ приклади. ÷е п≥дприЇмства, ¤к≥ в нових умовах збер≥га-(235)ли випуск конкурентоспроможноњ продукц≥њ. —еред них Ч люм≥несцентн≥ лампи, електродвигуни, швейн≥ вироби фабрики Ђѕолтавчанкаї, фарфоровий посуд в експортному виконанн≥. ” 1991 роц≥ завод Ђ≈лектромоторї експортував продукц≥ю в 15 крањн св≥ту, найб≥льше в ≤тал≥ю Ч 60 тис¤ч двигун≥в, 42 тис¤ч≥ Ч в “ањланд, 40 тис¤ч Ч у —ингапур, 11 тис¤ч Ч в јвстрал≥ю...

Ќаприк≥нц≥ 1991 року, коли в банках не вистачало гот≥вки, р¤д завод≥в ѕолтави, що випускали товари масового попиту (автоагрегатний, Ђ≈лектромоторї), сам≥ продавали своњ вироби за гот≥вку, про≥нкасовували грош≥ ≥ виплачували зарплату роб≥тникам.

Ќайв≥дчутн≥ш им насл≥дком кризи в економ≥ц≥ став занепад соц≥альноњ сфери м≥ста. ” перш≥й половин≥ 80-х рок≥в буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ освоњли кап≥тальних вкладень у цю галузь на 90 в≥дсотк≥в менше, н≥ж це передбачалос¤. ∆итловий фонд ѕолтави накопичувавс¤ незадов≥льними темпами, а зводилос¤ будинк≥в з року в р≥к менше. якщо в 1987 роц≥ було здано житла загальною площею 158,3 тис¤ч≥ квадратних метр≥в, то в 1988 Ч лише 132,8 тис¤ч≥. ’рон≥чно в≥дставав домобуд≥вний комб≥нат. ” 1986 р≥к в≥н взагал≥ вступив без жодноњ змонтованоњ коробки будинку. J це в≥дбувалос¤ в час швидкого зростанн¤ м≥ського населенн¤. якщо в 1975 роц≥ у ѕолтав≥ мешкало 263 тис¤ч≥ чолов≥к, то в 1988 Ч понад 315 тис¤ч.

¬трати робочого часу в буд≥вельних орган≥зац≥¤х м≥ста набули загрозливого характеру. ѕочинаючи з 1986 року, вони стаб≥льно повзли вгору. “ретина цих втрат припадала на прогули.

“реба сказати, що органам влади так ≥ не вдалос¤ ¤коюсь м≥рою систематизувати управл≥нн¤ житловим буд≥вництвом, об'Їднавши потужност≥ м≥ста у вир≥шенн≥ важливоњ проблеми. ѕрактично на жодному п≥дприЇмств≥ не було розроблено збалансованоњ програми забезпеченн¤ житлом кожноњ с≥м'њ до 2000 року. „ерез в≥дсутн≥сть об'Їктивних можливостей ѕолтава, ¤к ≥ б≥льш≥сть м≥ст ”крањни, фактично бойкотувала цю волюнтаристську ≥дею ћ. —. √орбачова. ’оча щороку в м≥ст≥ майже 3 тис¤ч≥ с≥мей пол≥пшували житлов≥ умови, черга на житло невпинно зростала.

ѕом≥тних новобудов в обласному центр≥ за останн≥ роки з'¤вилос¤ небагато, њх можна легко перел≥чити. “ак, у м≥крорайон≥ Ћевада 1989 року було зак≥нчено буд≥вництво комплексу дит¤чоњ м≥ськоњ л≥карн≥ на 360 л≥жок (99 в≥дсотк≥в устаткуванн¤ поставила угорська ф≥рма Ђћед≥корї), введено в експлуатац≥ю к≥нотеатр Ђјлмазї (1990), побудовано прим≥щенн¤ автовокзалу (1987), спорткомплекс на ¬орскл≥ (1992), Ѕудинок науки ≥ техн≥ки (1994), банк Ђ”крањнаї, нов≥ школи по вулиц≥ ѕушк≥на та у м≥крорайон≥ Ћевада. ” 1991 роц≥ також було введено в д≥ю обласну стоматолог≥чну пол≥кл≥н≥ку, прибудову другоњ м≥ськоњ л≥карн≥, гастроном та дитсадок на Ћевад≥, водопров≥д в≥д јбаз≥вки до ѕолтави, газопров≥д у селищ≥ ≤вонченц≥, канал≥зац≥йний колектор «атуринських очисних споруд. як позитивний здобуток у буд≥вництв≥ можна характеризувати темпи спорудженн¤ житла. “ут у середин≥ 90-х рок≥в вдалос¤ подолати спад. якщо в 1994 роц≥ за рахунок державних, кооперативних ≥ приватних кошт≥в було збудовано житла майже на 60 в≥дсотк≥в менше, н≥ж у 1993-му, то вже в наступн≥ роки нам≥тилос¤ пол≥пшенн¤ ситуац≥њ. ѕор≥вн¤но з попередн≥м роком буд≥вельники здали житла в 1995 роц≥ б≥льше на 15,5 в≥дсотка. јле пор¤д з тим ¤скравим прикладом буд≥вельного безсилл¤ можна назвати багатор≥чне спорудженн¤ обласноњ нау-(236)ковоњ б≥бл≥отеки (прим≥щенн¤ здано в грудн≥ 1992 року), видавничо-газетного комплексу (майдан «иг≥на) та ≥нш≥.

Ќе в≥дпов≥дало вимогам ≥ торговельне обслуговуванн¤. Ќеодноразово на р≥зних р≥вн¤х наголошувалос¤ на незадов≥льн≥й орган≥зац≥њ торг≥вл≥ на ринках ѕолтави, проблемах в оборот≥ магазин≥в та споживчоњ кооперац≥њ. ѕро неблагополучи¤ в ц≥й сфер≥ св≥дчить зниженн¤ обс¤гу роздр≥бного товарооб≥гу, що стало особливо в≥дчутним на к≥нець 80-х рок≥в. ƒе¤ке пожвавленн¤ в м≥ську торг≥влю внесли перш≥ кооперативи, ¤к≥ почали д≥¤ти у березн≥ 1987 року. —початку частка њх у загальном≥ськ≥й торгов≥й мереж≥ залишалас¤ м≥зерною. ѕот≥м за досить короткий час вони все ж за¤вили про себе. Ќа 1990 р≥к у м≥ст≥ д≥¤ло вже 245 кооператив≥в, з ¤ких 33 займалис¤ виробництвом товар≥в народного споживанн¤ та будматер≥ал≥в, а 112 Ч наданн¤м р≥зних послуг населенню.  ооперативи в 1990 роц≥ виробили товар≥в на суму б м≥льйон≥в карбованц≥в. Ќадали послуг (разом з ремонтно-буд≥вельними) Ч на 54 м≥льйони. ѕодаток т≥льки з прибутк≥в кооператор≥в становив 2,5 м≥льйона карбованц≥в.

¬еликим попитом почала користуватис¤ продукц≥¤ полтавського кооперативу ”Ќ≤“ (електрокоптильн≥, електровафельниц≥, масл¤н≥ електрорад≥атори, ун≥версальн≥ кормоподр≥бнювач≥, дачн≥ куточки в≥дпочинку ≥ т. п.). ” 1990 роц≥ кооператив випустив продукц≥њ майже на 4 м≥льйони карбованц≥в.  ооператив, до реч≥, використовував обладнанн¤, ¤ке не знаходило застосуванн¤ на ≥нших п≥дприЇмствах, а де¤ке вже було в металобрухт≥.

(237) ≤ все ж зростанн¤ роздр≥бного товарооб≥гу державноњ та кооперативноњ торг≥вл≥ (а також послуг) було дос¤гнуто загалом не за рахунок вищоњ продуктивност≥ прац≥, а за рахунок високих ц≥н.

ƒо незвичних ¤вищ, що з'¤вилис¤ в торг≥вл≥, треба в≥днести також ≥ повсюдне в≥дкритт¤ ком≥с≥йних магазин≥в ЂЋюксї, переведенн¤ торгових точок на оренду, в т≥м числ≥ великих: Ђ’олодокї (1992), ÷”ћ (з 1 жовтн¤ 1990); в≥дкритт¤ магазин≥в сп≥льних п≥дприЇмств (Ђћ≥нолта-“рейд≥нг-”крањнаї).

Ќов≥ ринков≥ структури все гучн≥ше за¤вл¤ли про себе. ≈коном≥чн≥ в≥дносини врешт≥ почали набувати б≥льш цив≥л≥зованого регулюванн¤. ÷≥лком законом≥рним було створенн¤ у м≥ст≥ ѕолтавськоњ агропромисловоњ б≥рж≥. «асновниками њњ у березн≥ 1992 року виступили 20 великих с≥льськогосподарських та промислових п≥дприЇмств област≥, рос≥йськ≥ концерни Ђ–ос≥йський л≥сї, Ђ¬ологдал≥спромї, Ђ≈копромкомЇрц≥¤ї. Ќа перших торгах б≥рж≥, ¤к≥ в≥дбулис¤ 22 кв≥тн¤ 1992 року, серед ≥нших показав себе ѕолтавський комерц≥йний центр. —п≥вв≥дношенн¤ куп≥вл≥ ≥ продажу у нього склало в≥дпов≥дно 782 та 300 тис¤ч карбованц≥в.

Ќов≥ в≥дносини породжували ¤к нов≥, так ≥ давно забут≥ проблеми. Ќа вулиц¤х м≥ста з'¤вилис¤ спекул¤нти, поодинок≥ жебраки, у серпн≥ 1991 року б≥ржа зареЇструвала перших безроб≥тних полтавц≥в.

Ќа початку 1994 року в служб≥ зайн¤тост≥ м≥ста зареЇструвалос¤ понад тис¤чу чолов≥к. Ќаприк≥нц≥ 1997 року цей показник с¤гнув майже 5 тис¤ч чолов≥к. ‘актично ж на той час роботи не мали щонайменше 10 тис¤ч полтавц≥в, оск≥льки з року в р≥к зменшуЇтьс¤ к≥льк≥сть працюючих. “≥льки прот¤гом 1997 року по м≥сту було скорочено 479 прац≥вник≥в осв≥ти, 66 м≥л≥ц≥онер≥в, 65 прац≥вник≥в культури, на неповну ставку перевели б≥льш≥сть медик≥в.

—оц≥альну обстановку вкрай загострюЇ хрон≥чна заборгован≥сть у виплат≥ зарплати прац≥вниками, ¤к з центрального, так ≥ з м≥сцевого бюджет≥в. Ќаприклад, бюджетне ф≥нансуванн¤ медицини в ѕолтав≥ складало в 1997 роц≥ т≥льки 20 в≥дсотк≥в в≥д потреб. «агалом потреби соц≥альноњ сфери прот¤гом останн≥х рок≥в задовольн¤ютьс¤ ф≥нансами лише на 25 Ч 30 в≥дсотк≥в, що й зумовило њњ кризовий стан. Ќа жаль, законом≥рним насл≥дком цього вигл¤даЇ скороченн¤ тривалост≥ житт¤ полтавц≥в, зменшенн¤ населенн¤ м≥ста. “ак, на початку 1995 року в ѕолтав≥ мешкало 323,6 тис¤ч≥ чолов≥к, а станом на 1 с≥чн¤ 1997 року Ч на 7 тис¤ч чолов≥к менше. „исельн≥сть новонароджених ≥ тих, хто прибув у ѕолтаву, суттЇво поступаЇтьс¤ к≥лькост≥ померлих ≥ вибулих.

“аким чином, на середину 90-х рок≥в ѕолтав≥ у спадок лишилос¤ небагато рентабельних п≥дприЇмств, зате безл≥ч економ≥чно невир≥шених проблем ¤к старих, так ≥ новопридбаних. Ќа жаль, сьогодн≥ вони дають знати про себе ще гостр≥ше ≥ бол≥сн≥ше.

ƒруга половина 80-х рок≥в стала часом, коли культуру формували дв≥ основн≥ тенденц≥њ. « одного боку, тривало оф≥ц≥йне культивуванн¤ дос¤гнень так званого Ђсоц≥ал≥стичного реал≥змуї з властивими йому класово-революц≥йними пр≥оритетами. ≤ншим чинником духовного житт¤ стало пов≥льне в≥дродженн¤ перших паростк≥в нац≥ональноњ украњнськоњ культури.

¬супереч прагненню компарт≥йноњ влади п≥дпор¤дковувати нац≥ональне соц≥ал≥стичному, рад¤нському, що особливо характерно дл¤ 1985 Ч 1989 рок≥в, народн≥ традиц≥њ ви¤вилис¤ могутн≥шими. ¬они хоч ≥ нелегко, але (238) посл≥довно завойовували перш≥сть у культурному розвоњ народу.

« початком перебудовчих перетворень виникли певн≥ умови дл¤ нац≥онального в≥дродженн¤, розвитку украњнськоњ мови, проблема ¤коњ набула в цей час особливо гострого характеру. Ќац≥онально-мовн≥ процеси поступово охопили полтавц≥в, до участ≥ в них залучалос¤ все б≥льше пол≥тично й нац≥онально св≥домих людей. «начна заслуга в цьому належала полтавському товариству Ђ–≥дне слової (згодом Ч “овариство украњнськоњ мови ≥мен≥ “. √. Ўевченка Ђѕросв≥таї), ¤ке почало д≥¤ти ще в жовтн≥ 1987 року. ≤де¤ нац≥онального в≥дродженн¤, любов до р≥дноњ мови об'Їднала в “овариств≥ людей незалежно в≥д соц≥ального стану та профес≥њ. Ѕ≥л¤ виток≥в “овариства сто¤ли роб≥тник комб≥нату Ђѕолтавпромбудї ћ.  ульчинський, письменник ѕ. –отач, студент-ф≥лолог —. ѕас≥шний, викладач≥ пед≥нституту ќ. √анич та Ќ. ∆игил≥й.

Ќайважлив≥шими акц≥¤ми просв≥тницько-культурного напр¤му, в ¤ких “овариство Ђѕросв≥таї брало безпосередню участь, стали: встановленн¤ на ѕан¤нському бульвар≥ пам'¤тного знака украњнським козакам, ¤к≥ пол¤гли за незалежну ”крањну (липень 1991 року); створенн¤ в ѕолтав≥ ун≥верситету украњнознавчих студ≥й ≥мен≥ ¬.  ричевського (березень 1992 року), ѕетлюр≥вськ≥ читанн¤, в ¤ких вз¤ли участь ≥ представники ур¤ду ”Ќ– в екзилњ ћикола ѕлав'юк та ћикола —тепаненко ≥з —Ўј, голова ¬сеукрањнського товариства Ђѕросв≥таї ѕавло ћовчан (серпень 1992 року), професор ¬алентин ћороз (листопад 1994 року).

 р≥м цього, Ђѕросв≥таї активно розпочала книговидавничу д≥¤льн≥сть (станом на 1 березн¤ 1998 року “овариство своњм коштом видало 13 книжок), провадила торг≥влю л≥тературою, розгорнула вивченн¤ украњнськоњ мови, влаштовувала концерти, бес≥ди, дискус≥њ, розповсюджувала лист≥вки, щор≥чно орган≥зовувала ѕластунськ≥ оздоровч≥ табори у мальовничих куточках ѕолтавщини, подорож≥ дит¤чоњ спортивноњ команди Ђѕросв≥та-Ѕаскетї на традиц≥йн≥ турн≥ри до ‘ранц≥њ.

ѕрот¤гом останн≥х рок≥в у ѕолтав≥ було створено й ≥нш≥ товариства под≥бного напр¤му; Ђћемор≥алї (червень 1989), —оюз украњнок (грудень 1990), започатковано усний л≥тературно-музичний журнал Ђѕолтавська родинаї (жовтень 1989), ”крањнський клуб (с≥чень 1995), створено ‘онд в≥дродженн¤ м≥ста (1991). Ќа початку 1992 року в ѕолтав≥ почали д≥¤ти товариства Їврейськоњ та н≥мецькоњ культур, головною метою ¤ких стало в≥дродженн¤ духовних здобутк≥в цих народ≥в.

ѕрогресивн≥ кроки в справ≥ розвитку нац≥ональноњ мови були зроблен≥ оф≥ц≥йною владою. ” вересн≥ 1991 року виконком м≥ськоњ –ади прийн¤в ѕрограму розвитку украњнськоњ мови та ≥нших нац≥ональних мов на пер≥од до 2000 року. ¬насл≥док зростанн¤ нац≥ональноњ самост≥йност≥ украњнська мова част≥ше залунала в державних ≥ громадських орган≥зац≥¤х, установах культури, на промислових п≥дприЇмствах. «м≥ни в≥дбувалис¤ у вищих ≥ середн≥х навчальних закладах м≥ста.

“ак, з 1 вересн¤ 1992 року на баз≥ середньоњ школи є 1 було створено м≥ський нац≥ональний л≥цей ≥мен≥ ≤. ѕ.  отл¤ревського, а середн¤ школа є 15 у селищ≥ ¬орон≥но була перетворена на украњнську нац≥ональну. ѕерш≥ украњнськ≥ класи в≥дкривалис¤ в рос≥йських школах єє 10, 25, 29, 30, 31.

≤ все ж це були досить скромн≥ кроки на шл¤ху утвердженн¤ украњнськоњ мови ¤к державноњ. Ѕо загалом у м≥ст≥ в≥дчутних зм≥н поки що не в≥дбу-(239)лос¤. ќсобливо це в≥дчуваЇтьс¤ на вулиц¤х, у громадському транспорт≥. ¬загал≥ «акон про мови в ”крањн≥ (прийн¤тий на державному р≥вн≥ наприк≥нц≥ 1989 року) практично всюди гальмувавс¤, особливо на побутовому р≥вн≥.

—воЇ ставленн¤ до питань нац≥онального в≥дродженн¤ висловили представники ≥нтел≥генц≥њ обласного центру. 5 жовтн¤ 1991 року народн≥ депутати ”крањни, письменники, науковц≥, журнал≥сти, представники культурно-просв≥тницьких товариств ≥ орган≥зац≥й, р≥зних парт≥й ≥ –уху з≥бралис¤ на форум ≥нтел≥генц≥њ у м≥ському культурному центр≥. Ќезважаючи на р≥зн≥ (нав≥ть пол¤рн≥) пол≥тичн≥ погл¤ди багатьох присутн≥х, учасники з≥бранн¤ сходилис¤ в головному: продовжувати в≥дбудову духовних твердинь, повернути м≥сту ≥мена його славних пращур≥в, ≥ти до вкрай зденац≥онал≥зованого народу, активн≥ше працювати з ним. ѕ≥сл¤ в≥двертоњ розмови учасники форуму проголосували за «ќ пункт≥в першочерговоњ програми в≥дродженн¤ ѕолтави.

” березн≥ 1992 року в≥дбулас¤ ще одна значна под≥¤ в культурному житт≥ м≥ста: при ѕолтавському краЇзнавчому музењ почав д≥¤ти ун≥верситет украњнознавчих студ≥й ≥мен≥ ¬.  ричевського. «асновниками нового просв≥тницького закладу виступили краЇзнавчий музей, товариства Ђѕросв≥таї, Ђ”крањнаї, ћѕ Ђ«апов≥тї.

” вересн≥ 1991 року полтавц≥ вперше г≥дно вшанували пам'¤ть свого великого земл¤ка ћ. ѕ. ƒрагоманова, а навесн≥ 1992-го широко в≥дзначили 150-р≥чч¤ в≥д дн¤ народженн¤ засновника украњнськоњ класичноњ музики ћ. ¬. Ћисенка. ÷≥ла низка заход≥в була присв¤чена цьому юв≥леЇв≥. «окрема, у ѕолтавському музичному училищ≥ в≥дбувавс¤ ¬сеукрањнський конкурс п≥ан≥ст≥в. ќдним з лауреат≥в конкурсу стала ≥ полтавка ќлена ”тк≥на.

(240) ” св¤тков≥ дн≥ обласне управл≥нн¤ культури встановило стипенд≥ю ≥мен≥ ћ. ¬. Ћисенка дл¤ учн≥в ѕолтавського музучилища, ¤ка ≥ була вперше вручена 23 березн¤ 1992 року. ÷ього ж дн¤ на будинку музучилища в≥дкрито мемор≥альну дошку його засновников≥, композиторов≥ ƒ. ¬. јхшарумову.

¬еликого резонансу в ѕолтав≥ та й в област≥ набуло в≥дзначенн¤ 270-р≥чч¤ в≥д дн¤ народженн¤ √. — —ковороди (грудень 1992), 225-р≥чч¤ в≥д дн¤ народженн¤ ≤ ѕ.  отл¤ревського (вересень 1994), а також в≥дкритт¤ пам'¤тника-’реста на честь козакам, ¤к≥ пол¤гли в боротьб≥ за незалежну ”крањну (вересень 1994) та пам'¤тника ё.  ондратюку (червень 1997).

ќдержала продовженн¤ традиц≥¤ проводити в ѕолтав≥ науков≥ конференц≥њ республ≥канського ≥ м≥жнародного значенн¤. “ут в≥дбулас¤ перша ¬сесоюзна наукова конференц≥¤ з ≥сторичного краЇзнавства (жовтень 1987 року, понад 300 учасник≥в). ѕолтава стала м≥сцем проведенн¤ науково-практичноњ конференц≥њ, присв¤ченоњ 100-р≥ччю в≥д дн¤ народженн¤ украњнського археолога ћ. я. –удинського (кв≥тень 1987), конференц≥њ до 100-р≥чч¤ в≥д дн¤ народженн¤ ё. ¬.  ондратюка, одного з основоположник≥в-теоретик≥в ракетноњ техн≥ки (червень 1997). Ѕагато науковц≥в, д≥¤ч≥в культури, педагог≥в з≥брала конференц≥¤ з нагоди стол≥тнього юв≥лею ј. —. ћакаренка (с≥чень 1988).

«авд¤ки коп≥тк≥й прац≥ науковц≥в над ≥сторичними першоджерелами та арх≥вними документами, закритими до недавнього часу, з'¤вилис¤ ірунтовн≥ науков≥ розв≥дки та досл≥дженн¤. ѕереосмислювалис¤ ≥сторичн≥ под≥њ, п≥дн≥малис¤ (дл¤ широкого загалу) з небутт¤ славн≥ ≥мена земл¤к≥в. ќсобливо значну науково-краЇзнавчу роботу проводили викладач≥ ѕолтавського державного педагог≥чного ≥нституту ≥мен≥ ¬. √.  ороленка, прац≥вники краЇзнавчого музею, ƒержавного арх≥ву ѕолтавськоњ област≥. Ќа дискус≥йних трибунах, наукових конференц≥¤х лунали виступи науковц≥в ¬. ™. Ћобурц¤, ¬. я. –евегука, ¬. Ќ. ∆ук,  . ¬. √ладиша, ѕ. ѕ. –отача, ќ. Ѕ. —упруненка, ¬. ћ. ’анка, ќ. ќ. Ќестул≥ та ≥нших. ” 1989 Ч 1998 роках було започатковано об'Їктивний п≥дх≥д до особистостей ё. ¬.  ондратюка (ќ. Ўарге¤), —. ¬. ѕетлюри, √. √. ¬ащенка, ¬. ћ. ўербак≥вського, ћ. ≤. √авриленка,  . ¬. ћощенка, ¬. ќ. ўепотьЇва, ћ. √. ‘≥л¤нського, Ќ. X. ќнацького, Ћ. ¬. ѕадалки та ≥нших, були п≥дготован≥ до друку ун≥кальн≥ виданн¤ Ђ–еаб≥л≥тован≥ ≥стор≥Їюї, енциклопедичний дов≥дник Ђѕолтавщинаї, брошури ЂЌаш р≥дний крайї. —л≥д в≥дзначити, що скоординованою та пл≥дною робота науковц≥в-≥сторик≥в стала лише п≥сл¤ створенн¤ в ѕолтав≥ в жовтн≥ 1990 року наукового товариства краЇзнавц≥в.

ѕрот¤гом останнього часу ѕолтава небезп≥дставно набула статусу одного з важливих наукових центр≥в республ≥ки.

ј певну довершен≥сть у науково-культурному план≥ м≥сто отримало п≥сл¤ затвердженн¤ своЇњ власноњ символ≥ки (герб, г≥мн та прапор ѕолтави було прийн¤то в≥дпов≥дно в 1993 та 1996).

” розгл¤нутий пер≥од у ѕолтав≥ почали видаватис¤ нов≥ газети, зокрема Ђѕолтавський в≥сникї (листопад 1990), Ђ“рудова ѕолтаваї (жовтень 1990), Ђƒемократична ѕолтавщинаї (грудень 1990), самовидавч≥ демократичн≥ Ч Ђ√ом≥нї (липень 1990), Ђ¬ол¤ї (травень 1990), Ђ«а волюї (травень 1990), Ђ—≥чї (серпень 1990). ¬осени 1994 року в ѕолтав≥ значилос¤ б≥льше дес¤тка обласних, м≥ських та в≥домчих газет: Ђ«ор¤ (241) ѕолтавщиниї, Ђћолода громадаї, Ђ—ело полтавськеї, Ђƒемократична ѕолтавщинаї, Ђ райї, Ђѕолтавський в≥сникї, Ђѕолтавщинаї, Ђѕолтавська ƒумкаї, Ђ“рудова ѕолтавщинаї, Ђ∆овта газетаї, Ђƒов≥р'¤ї, Ђƒачаї, Ђ—игналї, ЂЋ≥тературна ѕолтавщинаї, Ђѕолтавочкаї, Ђ÷≥лком в≥двертої, Ђ—екрети довгол≥тт¤ї, л≥тературний часопис Ђ риниц¤ї, ≥сторико-правовий журнал Ђјстре¤ї, л≥тературно-краЇзнавчий Ђƒобромислї, духовний Ђѕолтавськ≥ Їпарх≥альн≥ в≥домост≥ї, дит¤чий Ч Ђ∆уравликї, заснован≥ ≥нформац≥йно-видавниче агентство правоохоронних орган≥в Ђјстре¤ї (червень 1990), державне видавництво Ђѕолтавський л≥тераторї (кв≥тень 1993). « вересн¤ 1991 року в ѕолтав≥ почало д≥¤ти м≥ське телебаченн¤.

ѕ≥сл¤ встановленн¤ в 1988 роц≥ дружн≥х в≥дносин ѕолтави з м≥стами Ќ≥меччини ‘≥льдерштадтом, Ћ¤йнфельден-≈хтерд≥нгеном ≥ ќстф≥льдерном почали м≥цн≥ти ≥ набувати р≥зних форм партнерськ≥ ≥ д≥лов≥ зв'¤зки. ќсобливо корисними вони ставали дл¤ полтавц≥в. ¬≥дбувавс¤ не т≥льки обм≥н туристичними та культурними групами. ‘ах≥вц≥ з Ќ≥меччини в≥дв≥дували п≥дприЇмства нашого м≥ста, з-за кордону надходила економ≥чна та гуман≥тарна допомога. Ќ≥мц≥ з розум≥нн¤м ставилис¤ до складнощ≥в ≥ проблем полтавц≥в. “ак, у травн≥ 1989 року група турист≥в з м≥ст ‘≥льдерштадта, Ћ¤йнфельден-≈хтерд≥нгена ≥ ќстф≥льдерна вручила голов≥ м≥ськвиконкому на потреби м≥ста дв≥ тис¤ч≥ зах≥днон≥мецьких марок.

ѕрот¤гом 1990 року колектив полтавського виробничого швейного об'Їднанн¤ Ђ¬орсклаї за участю зах≥днон≥мецькоњ ф≥рми Ђ”н≥онматексї зд≥йснив переоснащенн¤ виробничих прим≥щень. ” швейних цехах за короткий пром≥жок часу було встановлено високопродуктивне обладнанн¤ та швейн≥ машини ф≥рми Ђѕ‘јј‘ї з м≥кропроцесорним управл≥нн¤м, що забезпечило випуск продукц≥њ, конкурентоспроможноњ на св≥товому ринку.

” с≥чн≥ 1991 року з Ќ≥меччини до ѕолтави прибув перший транспорт з вантажем дл¤ л≥карень. ћайже 30 найменувань найр≥зноман≥тн≥ших л≥к≥в (антиб≥отики, жарозгам≥вн≥ засоби, в≥там≥ни, одноразов≥ шприци) отримала дит¤ча л≥карн¤. „астину в≥там≥н≥в в≥д ц≥Їњ гуман≥тарноњ допомоги було передано школ≥-≥нтернату дл¤ глухон≥мих д≥тей.

” травн≥ 1991 року полтавським д≥т¤м над≥йшло 58 тонн вантажу (продукт≥в та од¤гу), а в лютому 1992-го до л≥карень ѕолтави прибула гуман≥тарна допомога з н≥мецьких м≥ст на суму 1,7 м≥льйона марок (головним чином медикаменти).

“ака допомога в≥дтод≥ стала пост≥йною дл¤ л≥карень м≥ста, шк≥л-≥нтернат≥в, ветеран≥в в≥йни та прац≥, найменш забезпечених верств населенн¤ ѕолтави.

–азом з оф≥ц≥йними контактами м≥цн≥ли зв'¤зки Ђпозавладн≥ї ≥ нав≥ть приватн≥, зокрема з украњнц¤ми зах≥дноњ д≥аспори. „имало полтавц≥в-земл¤к≥в, ¤к≥ з р≥зних обставин опинилис¤ за кордоном, знову прагнули до р≥дноњ дом≥вки. ≤ кожен такий прињзд ставав неординарною под≥Їю дл¤ мешканц≥в обласного центру. ќсобливо значними стали перебуванн¤ в ѕолтав≥ ѕатр≥арха  ињвського ≥ вс≥Їњ ”крањни ћстислава (травень 1991, грудень 1992), письменник≥в ƒмитра Ќитченка (травень 1991) та ¬олодимира —тарицького (травень 1992), б≥знесмена ёр≥¤ —иволапа (травень 1992), ≥сторика, професора ћиколи —тепаненка (серпень 1992), директора б≥бл≥отеки ≥мен≥ —. ѕетлюри в ѕариж≥ ¬асил¤ ћихальчука (травень 1994) та ≥нших. ћайже вс≥ вони робили посильн≥ внески у фонд в≥дроджденн¤ м≥ста, культурним та науковим закла-(242)дам. ќсобливо значн≥ пожертви було передано на в≥дбудову краЇзнавчого музею. ¬≥дзначимо також допомогу полтавц¤м представник≥в украњнськоњ громади м≥ста –очестер (—Ўј), “овариства Ђѕолтавщинаї, —усп≥льноњ служби украњнц≥в  анади.

–адикальн≥ зм≥ни в цей пер≥од в≥дбувалис¤ в рел≥г≥йному житт≥. Ќа рубеж≥ 90-х рок≥в це стало особливо в≥дчутним. ѕ≥сл¤ втрати позиц≥й комун≥стичноњ ≥деолог≥њ рел≥г≥йне житт¤ швидко в≥дроджувалос¤. ”с≥м миром почалас¤ в≥дбудова ѕушкар≥вськоњ церкви у м≥крорайон≥ ѕоловки (з 1990 року). ƒо духовного слова пот¤глис¤ не т≥льки люди середнього ≥ похилого в≥ку, але й д≥ти.

“ак, 1990 року при —паськ≥й церкв≥ п≥сл¤ тривалоњ перерви почала д≥¤ти перша нед≥льна школа. ўотижн¤ тут к≥лька дес¤тк≥в хлопчик≥в та д≥вчаток слухали в≥чн≥ р¤дки з ™вангел≥¤, знайомилис¤ з церковним сп≥вом. ” кв≥тн≥ 1991 року в ѕолтав≥ була зареЇстрована рел≥г≥йна громада ”крањнськоњ автокефальноњ православноњ церкви, а вже 13 жовтн¤ представники ц≥Їњ громади та численн≥ в≥руюч≥ полтавц≥ м≥ж м≥крорайонами м≥ста —ади-1 та —ади-2 встановили хрест на м≥сц≥ забудови храму ѕокрови ѕресв¤тоњ Ѕогородиц≥, осв¤ченого восени 1996 року. ÷ього ж року при —ампсон≥њвськ≥й церкв≥ (на Ўведськ≥й могил≥) почалис¤ богослуж≥нн¤, в≥дкривс¤ молитовний будинок у –озсошенц¤х.

—усп≥льно-пол≥тична обстановка в ѕолтав≥ в друг≥й половин≥ 90-х рок≥в розвивалас¤ стр≥мко, у русл≥ тих под≥й, ¤к≥ в≥дбувалис¤ в ”крањн≥. Ѕоротьба за незалежн≥сть ”крањни, зруйнуванн¤ компарт≥йноњ тотал≥тарноњ системи проходили в гострих пол≥тичних сутичках, але без кровопролитт¤, ¤к це було в 1917 Ч 1919 роках. ѕов≥льно, в умовах спаду виробництва, зростанн¤ ц≥н, соц≥ального розшаруванн¤, зростанн¤ спекул¤ц≥њ та злочинних елемент≥в в≥дбувавс¤ перех≥д до ринкових в≥дносин. ќдночасно, ¤к у весн¤н≥й повен≥, набувало розмаху очищенн¤ духовних джерел ≥ в≥дродженн¤ нац≥ональних традиц≥й Ч запорука збагаченн¤ культурного житт¤ на ѕолтавщин≥ ≥ в сам≥й ѕолтав≥.