Петро Ілліч Чайковський
|
|
Меню: Особистості - Ч;
Композитори |
|
Чайковський Петро Ілліч (25 квітня (7 травня) 1840— 25 жовтня (6 листопада)1893), російський композитор українського роду Чайків (з с. Миколаївка на Полтавщині). Народився в селищі при Камсько-Воткінському заводі Вятської губернії, нині місто Воткінськ (Удмуртія). Закінчив училище правознавства в Санкт-Петербурзі (1859), служив в міністерстві юстиції до 1863. Займався в класах Російського музичного товариства, що було перетворено в Петербурзьку Консерваторію в 1862 році, яку й закінчив у (1865) по класу композиції у А.Г. Рубінштейна. В 1868-78 професор Московської консерваторії, де викладав композицію, гармонію і теорію музики, інструментовку. Чайковський приймав активну участь у творчому житті Москви, результатом знайомства у 1868 році з композиторами "Могучої кучки" стало створення увертюри-фантазії "Ромео и Джульетта", (1869), симфонії Манфред, (1885). Також багато концертував у Петербурзі, Москві, Києві, Харкові, Одесі, Тбілісі, в Швайцарії, Італії, США. З 1864 майже щороку жив в Україні в маєтку Низах на Харківщині, а 1878 — 1885 в с. Кам'янці і Браїлові на Поділлі. Тут постали його твори на українські сюжети чи такі, в яких використано українські народні мелодії: опери «Мазепа» (за О. Пушкіном) і «Черевички» («Коваль Вакула» за М. Гоголем), симфонії № 2 ("Українська") та № 4, концерт для фортепіано з оркестром № 1, транскрипція фантазії «Козачок» Дарґомижського для фортепіано, пісні до російських перекладів Т. Шевченка і чимало ін. Чайковський зредагував видання церковних творів Д. Бортнянського в 10-ох тт. (1882). 1890 Чайковський відвідав М. Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним з учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії. Останні роки життя музикант живе в Підмосков'ї. 16 жовтня 1893 р. він диригував на прем'єрі своєї симфонії в Петербурзі, яку всі хвалили, через 9 днів раптово помер. В творчості Чайковського, в якому провідними були опера і симфонія, представлені майже всі музичні жанри. В музиці відобразились глибокі соціально-этичні конфлікти, що були породжені російською дійсністю 2-ї пол. 19 століття. Помітно підсилення трагічного начала в творах останніх років (особливо в опері "Пікова дама" та 6-й симфонії). Зміст музики Чайковського охоплює образи життя і розкриваються твори російської та світової літератури — А. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Шекспіра, Данте. Музика Чайковського виявляє глибокі зв'язки з творчістю Л. Толстого, Ф. М. Достоєвського, І. С. Тургенева, А. П. Чехова. В музиці Чайковського знайшли втілення глибокі процеси духовного життя, сумніви, відчай і стремління до ідеалу. Опери: Воєвода (1868) Балети: Лебедине озеро (1876) Для Симфонічного оркестру: «Гроза», увертюра до драми (1864) Концерти для інструментів з оркестром: Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (1875) Хорова музика: Літургія святого Іоанна Златоустого (1878) Твори для фортепіано: «Пори року», 12 характеристичних картин (1876) 103 романси різних жанрів на слова: А.
Плєщєєва (20 романсів), http://uk.wikipedia.org/wiki/Чайковський_Петро_Ілліч
Посилання на сторінку/ссылка на страницу:
|
