ћикола ћихайлович „екал≥н
|
|
ћеню: ќсобистост≥ - „;
ќсв≥т¤ни; Ќауковц≥ |
|
„екал≥н ћикола ћихайлович (н. 1929), генетик-селекц≥онер, доктор б≥олог≥чних наук, професор. ¬сесв≥тньо в≥домий вчений, генетик, селекц≥онер, прогресивний та невтомимий досл≥дник, автор ц≥лоњ низки сорт≥в озимоњ пшениц≥, гороху, проса, поборник нових метод≥в ≥ п≥дход≥в у селекц≥њ рослин, засновник лаборатор≥њ селекц≥њ в ѕƒјј, вчитель та наставник, професор, доктор б≥олог≥чних наук, ћикола ћихайлович „екал≥н в≥дзначаЇ в с≥чн≥ 2009 року св≥й 80-й день народженн¤. “≥, хто мав ≥ маЇ щаст¤ сп≥лкуватис¤ з ц≥Їю незвичайною людиною, сход¤тьс¤ на одному: професор ћикола ћихайлович не п≥двладний часу -завжди прив≥тний, усм≥хнений, надзвичайно енерг≥йний, в≥н здатний запалити з≥рку наукового натхненн¤ та творчого пошуку у кожному з≥ своњх учн≥в. ÷ей пот≥к прогресивних ≥дей в≥н завжди вдало трансформував у науков≥ досл≥дженн¤, книги, п≥дручники, сорти рослин тощо. …ого б≥ограф≥¤ ц≥кава, насичена под≥¤ми й в≥хами, - вона, безперечно, св≥дчить, що ц≥Їю людиною завжди керуЇ пот¤г до ≥стини, до глибинноњ сутност≥ речей. Ќародивс¤ ћ. ћ. „екал≥н 30 с≥чн¤ 1929 р. у сел≥ Ќовиково ћарушинського району јлтайського краю у с≥м'њ в≥льних сиб≥рських сел¤н. Ќовиково розташоване у мальовничому куточку п≥вденного —иб≥ру на згин≥ р≥чок Ќ≥ни й Ѕ≥њ. Ќа все житт¤ запали в душу ћиколи ћихайловича перш≥ дит¤ч≥ спогади про невеличку, порослу густим вербн¤ком р≥чку Ќ≥ну ≥ швидкоплинну Ѕ≥ю з њњ кришталево-льод¤ною водою, що зб≥гаЇ з алтайських високог≥р'њв. Ќа берегах цих р≥чок ≥ проводив в≥н разом з однол≥тками все л≥то, починаючи з покос≥в, беручи на своњ ще не змужн≥л≥ плеч≥ важку сел¤нську працю, в≥дпов≥дальн≥сть за доручену справу, за дане слово, переймаючись горд≥стю за своЇ поле. —ел¤ни јлтаю не знали кр≥пацтва - вони н≥коли не були рабами. ≤ це в≥дчутт¤ в≥льноњ людини - у думках, планах, вчинках, - дл¤ ¤коњ глибоко неприйн¤тне лакейське пристосовництво, ћикола ћихайлович ≥з честю прон≥с через усе житт¤. ѕр¤мота ≥ см≥лив≥сть у судженн¤х, справжн¤ повага особистост≥ в ≥нш≥й людин≥, в≥рн≥сть батьк≥вським принципам, закладеним ще в ранн≥й юност≥, - це нев≥д'Їмн≥ складов≥ його духовного спадку. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ дес¤тир≥чки в≥н вступив до “омського електро-механ≥чного ≥нституту зал≥зничного транспорту, пот≥м перейшов до Ќовосиб≥рського с≥льськогосподарського ≥нституту на агроном≥чний факультет, ¤кий ≥ зак≥нчив у 1953 роц≥. ѕ≥сл¤ цього ћикола ћихайлович пройшов, ¤к говор¤ть, справжню кузню, де виковують кадри: с≥м рок≥в працював головним агрономом району, головою радгоспу, головним агроном ћ“— (√≥рський јлтай), а згодом - головним агрономом ћ“— колгоспу ( раснодарський край). ” √≥рському јлтањ ћикол≥ ћихайловичу „екал≥ну невдовз≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ ≥нституту довелос¤ керувати великим радгоспом ≥з розведенн¤ марал≥в у с.„еріа - за кл≥матичними умовами ≥ красою ландшафту ун≥кальне м≥сце. Ќин≥ воно в≥доме в усьому св≥т≥ - там створено генетичний банк пор≥д домашньоњ худоби. Ќа сопках пасутьс¤ ¤кутськ≥ кон≥, корови ≥з Ўотланд≥њ та ≥нш≥ породи з ус≥х к≥нц≥в св≥ту. ƒосить нелегко було в сувор≥ повоЇнн≥ роки п≥дн≥мати господарство, у двадц¤ть ≥з лишн≥м, ¤к у нас говор¤ть, керувати людьми. —аме тут, у „ерз≥, що лежить на „уйському тракт≥, гартувавс¤ характер майбутнього вченого - сильний, ¤скравий, справжн≥й. “ак майстерно переданий п≥зн≥ше у своњх творах земл¤ком ћ.ћ. „екал≥на, учителем (а згодом - всесв≥тньо в≥домим письменником, актором ≥ режисером) ≥з сус≥дн≥х —росток ¬асилем ћакаровичем Ўукшиним. ≤з 1960 року й по сьогодн≥ юв≥л¤р присв¤тив своЇ житт¤ науков≥й та науково-педагог≥чн≥й д≥¤льност≥. ” 1963 роц≥ ћикола ћихайлович зак≥нчив асп≥рантуру ¬≤–, усп≥шно захистив дисертац≥ю, отримав вчений ступ≥нь кандидата б≥олог≥чних наук ≥ був призначений директором ”стим≥вськоњ досл≥дноњ станц≥њ ¬≤–. ≤з часом став директором ѕолтавськоњ обласноњ досл≥дноњ станц≥њ, п≥сл¤ чого - зав≥дуючим кафедри селекц≥њ, генетики ≥ нас≥нництва ѕолтавського с≥льськогосподарського ≥нституту (1963 - 1977 pp.). ” 1975 р. ћикола ћихайлович захистив докторську дисертац≥ю ≥з генетики чини, а у 1977 роц≥ президентом ¬ј—√Ќ≤Ћ був запрошений на посаду директора ¬сесоюзного Ќƒ≤ зернобобових ≥ круп'¤них культур; ≥з 1984 по 1987 р≥к - зав≥дуЇ в≥дд≥лом зернових ≥ бобових культур ¬≤– (—анкт-ѕетербург). ” 1987 роц≥ в≥н повернувс¤ до ”крањни в ѕолтавський —√≤. “ак ћикола ћихайлович „екал≥н став полтавчанином. «а ц≥ два дес¤тир≥чч¤ професор ћ. ћ.„екал≥н встиг зробити ст≥льки, що ≥ншому вченому вистачило б на все житт¤. …ого колишн≥й студент ≥ асп≥рант, а нин≥ - доктор с≥льськогосподарських наук ¬олодимир ћиколайович “ищенко - так говорить про свого вчител¤: Ђћикола ћихайлович - це ≥стина останньоњ ≥нстанц≥њ, людина дивовижноњ ерудиц≥њ, зал≥зноњ лог≥ки, мисленн¤, наукового обірунтуванн¤ будь-¤коњ науковоњ ≥дењ чи проблеми. ÷е людина з вродженим науковим в≥дчутт¤м ≥ водночас напрочуд проста у сп≥лкуванн≥. –азом ≥з ћиколою ћихайловичем мен≥ довелос¤ побувати в багатьох пров≥дних ≥нститутах, колективах, лаборатор≥¤х, бути учасником з'њзд≥в, науково-досл≥дних конференц≥й, нарад в ”крањн≥, –ос≥њ, багатьох крањнах ™вропи (Ѕрюссель, —анкт-ѕетербург, ћосква, ќрел, раснодар, ћиколањв, ’ерсон, ”мань, ќдеса, ’арк≥в, «ерноград ≥ т.д.) ≥, на превелику мою рад≥сть, його скр≥зь знають ≥ досить високо ц≥нують ¤к вченогої. расномовн≥шими в≥д будь-¤ких сл≥в Ї факти, головними з ¤ких залишаютьс¤ науков≥ дос¤гненн¤ ћ.ћ. „екал≥на, ¤к вченого з≥ св≥товим ≥м'¤м, за 48 рок≥в його науковоњ та науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. ¬арто вказати лише пр≥оритетн≥ напр¤ми: - –озробка засобу штучного зараженн¤ самозапилюючих л≥н≥й ≥ г≥брид≥в кукурудзи пузирчатою головнею, включеною у селекц≥йну програму академ≥ком √.I. √алЇЇвим ( убанська досл≥дна станц≥¤ ¬≤–, 1963). - ¬≥дкритт¤ цитоплазматичноњ чолов≥чоњ стерильност≥ у чини пос≥вноњ; створенн¤ л≥н≥й закр≥пленн¤ стерильност≥ та в≥дновлювач≥в фертильност≥ та розробка схеми використанн¤ гетерозису у чини пос≥вноњ на основ≥ ÷ћ— (ѕолтавська досл≥дна станц≥¤, 1968). - ¬≥дкритт¤ селективного запл≥дненн¤ у чини пос≥вноњ, створенн¤ на його основ≥ л≥н≥й ≥з взаЇмною виб≥рков≥стю запл≥дненн¤ дл¤ њх використанн¤ у гетерозисн≥й програм≥ (ѕолтавська досл≥дна станц≥¤ та ѕолтавський —√≤, 1972). - ѕерш≥ намаганн¤ трансформац≥њ чужор≥дноњ ƒЌ , зокрема, в експеримент≥ Ђ√енетична зм≥на ознаки Ђвокс≥ї у ¤чменю п≥д впливом екзогенноњ ƒЌ дикого типу (ѕолтавський —√≤, 1972-1975). - ќкультуренн¤ прим≥тивного виду - чини танжерськоњ - за допомогою х≥м≥чного й ф≥зичного мутагенезу (районований сорт ѕолтавська 2, 1981). - ƒоведенн¤ неефективност≥ пр¤мого ≥ндив≥дуального в≥дбору за продуктивн≥стю в озимоњ пшениц≥, гороху, кормових боб≥в, нуту без урахуванн¤ конкуренц≥њ та площ≥ живленн¤; розробка метод≥в подоланн¤ цих бар'Їр≥в (непр¤м≥ методи в≥дбору й ≥н., 1977-2006). - –озробка та впровадженн¤ в селекц≥йн≥ програми так званоњ Ђ≥ндексноњ селекц≥њї, що дозвол¤Ї в дес¤тки раз≥в зб≥льшити ефективн≥сть в≥дбору на ранн≥х етапах селекц≥њ, значно скоротити терм≥ни створенн¤ сорту ≥ затрати на його виведенн¤ (1996-2008). - –озроблено метод Ђприскореного беккросуї, що дозвол¤Ї без самозапиленн¤ безперервно проводити г≥бридизац≥ю за комб≥наторноњ селекц≥њ (сорт гороху Ќорд, 1999). - –озроблена й опубл≥кована ориг≥нальна програма селекц≥њ сорт≥в зернобобових культур ≥з п≥двищеною ефективн≥стю азотф≥ксац≥њ, при використанн≥ ¤коњ в Ќƒ≤«Ѕ (м. ќрел) колишньою асп≥ранткою ћ.ћ. „екал≥на, а нин≥ - доктором с≥льськогосподарських наук “.—. Ќаумк≥ною - створен≥ ≥зол≥н≥њ кращих сорт≥в гороху, в т.ч. й Ќорду з п≥двищеною азотф≥ксац≥Їю. - ƒоместикац≥¤ багатолисточкового багатор≥чного люпину ≥ створенн¤ безалкалоњдних (солодких) л≥н≥й та сорт≥в ≥з м'¤кими швидко набухаючими нас≥нинами ≥ бобами, ¤к≥ не розтр≥скуютьс¤ (2 авторських св≥доцтва + сорт ѕервенець, 1981-1989). - –озробка способу оц≥нки зразк≥в св≥товоњ колекц≥њ культурних рослин за збором продукц≥њ з одиниц≥ площ≥, що дозвол¤Ї в дек≥лька раз≥в зб≥льшити ступ≥нь достов≥рност≥ отриманих даних (авторське св≥доцтво, 1992). - —пос≥б в≥дбору батьк≥вських рослин гороху, що ірунтуЇтьс¤ на пошуку ≥ндексу ≥з високою спадков≥стю та т≥сною корел¤ц≥Їю з≥ збором продукц≥њ з одиниц≥ площ≥ (авторське св≥доцтво, 1990). - —пос≥б в≥дбору ел≥тних рослин соњ, заснований на тому ж принцип≥ (авторське св≥доцтво, 1990). - —пос≥б створенн¤ вх≥дного г≥бридного матер≥алу дл¤ селекц≥њ кормових боб≥в (авторське св≥доцтво, 1991). - ћетод масовоњ оц≥нки селекц≥йного матер≥алу за ст≥йк≥стю до хвороб при дом≥нантному та рецесивному њњ контрол≥. ћикола ћихайлович „екал≥н ще в 70-т≥ роки минулого стол≥тт¤ заклав глибокий фундамент школи вчених-селекц≥онер≥в ѕолтавщини, передбачаючи створенн¤ селекц≥йного центру з широким використанн¤м у селекц≥њ екологогенетичного п≥дходу, математичного моделюванн¤, ≥ндексноњ селекц≥њ. —ьогодн≥, коли перегл¤даЇш в ≤нтернет≥ м≥жнародний журнал ЂAgromageї, вкотре переконуЇшс¤ у виключн≥й попул¤рност≥ цього вченого в св≥т≥. Ћише за листопад-початок грудн¤ 2008 року його прац¤ми ц≥кавилис¤ понад 10 тис¤ч ос≥б. ќсобливий ≥нтерес викликають так≥ напр¤ми його досл≥джень ¤к генетичн≥ основи селекц≥њ зернобобових культур на ст≥йк≥сть до патоген≥в, ≥ндексна селекц≥¤, корел¤ц≥њ к≥льк≥сних ознак с≥льськогосподарських культур. ѕрофесор ћ. ћ. „екал≥н керуЇтьс¤ ф≥гуральним: Ђƒл¤ науки немаЇ в≥куї. ” своњ 80 ћикола ћихайлович сповнений наукових ≥дей ≥ енерг≥њ; в створеному за його активною участю колектив≥ Ќƒ≤ агроном≥њ, ¤кий привертаЇ до себе увагу науковоњ громадськост≥ св≥ту, працюЇ нин≥ 23 особи. ѕ≥д його кер≥вництвом створено 25 сорт≥в с≥льськогосподарських культур - озимоњ пшениц≥, проса, гороху - ≥ в кожному вкладен≥ ≥дењ доктора б≥олог≥чних наук, професора, генетика ≥ селекц≥онера „екал≥на ћиколи ћихайловича. ожне зерн¤ в≥н вин¤ньчив олектив Ќƒ≤ агроном≥њ працюЇ нин≥ над проблемою створенн¤ лаборатор≥њ молекул¤рних ≥ б≥лкових маркер≥в ƒЌ та використанн¤ метод≥в ƒЌ у практичн≥й селекц≥њ; напрацьовуЇтьс¤ матер≥ал ≥з трансгенезу рослин, чим ћикола ћихайлович почав займатис¤ ще в 1972 роц≥. « в≥ком активн≥сть науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ юв≥л¤ра, здаЇтьс¤, все зростаЇ. “ак, за 8 рок≥в нового тис¤чол≥тт¤ ним опубл≥ковано дв≥ монограф≥њ, за одну з ¤ких ѕрезид≥Їю Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни йому присуджена прем≥¤ ≥м. ¬. я. ёр'Їва (2004 р≥к), понад 30 статей у наукових журналах ≥ зб≥рках, у т.ч. ≥ в Ївропейських виданн¤х. “ак, у 1997-1999 pp. на запрошенн¤ ™вропейськоњ ом≥с≥њ та за њњ ф≥нансуванн¤ професор ћ.ћ. „екал≥н брав участь у науков≥й програм≥ CABINET (б≥отехнолог≥¤ вуглевод≥в у зернобобових культур) ≥ став сп≥вавтором монограф≥њ з аналог≥чною назвою, що вийшла з друку у 2001 роц≥. «а останн≥ в≥с≥м рок≥в ћикола ћихайлович вив≥в 4 сорту гороху, 2 з ¤ких районован≥ й використовуютьс¤ у виробництв≥, а 2 проход¤ть ƒержавне сортовипробуванн¤. ¬≥н також - один ≥з основних автор≥в двох сорт≥в проса, восьми сорт≥в озимоњ пшениц≥ ≥нтенсивного типу. ћикола ћихайлович „екал≥н - автор понад двохсот статей у наукових журналах ≥ зб≥рках, шести монограф≥й, навчального пос≥бника, маЇ 16 авторських св≥доцтв ≥ патент≥в на методи селекц≥њ та нов≥ сорти с≥льськогосподарських культур. ѕ≥д його науковим кер≥вництвом захищено 12 кандидатських ≥ 6 докторських дисертац≥й. ¬. ћ. ѕисаренко, ректор, академ≥к еколог≥чноњ академ≥њ ”крањни, доктор с≥льськогосподарських наук, професор ¬.
ћ. “ищенко, колишн≥й асп≥рант ≥ докторант юв≥л¤ра, нин≥ - доктор ¬≥сник ѕолтавськоњ державноњ аграрноњ академ≥њ, 2008, є 4, стор. 193-195
ѕосиланн¤ на стор≥нку/ссылка на страницу:
|
