Меню: Особистості - П; Військові діячі 
 Версія для друку   На головну

Паулюс Фрідріх Вільгельм Ернст (23 вересня 1890, Брейтенау, Гессен-Нассау — 1 лютого 1957, Дрезден) — німецький військовик (з 1943 року генерал-фельдмаршал) і командуючий 6-ї армії. Автор плану Барбаросса.

Паулюс народився в Брейтенау в родині бухгалтера, служив у в'язниці Касселі. Після закінчення школи мріяв про кар'єру кадета кайзерского флоту. Пізніше вивчав право в університеті Марбурга. Навчання однак не закінчив і в лютому 1910 року став фанен-юнкером в 111-го піхотного полку. У серпні 1911 року отримав звання лейтенанта. Одружився на Олені-Констанції Росетті-Солеску 4 липня 1912 року.

На початку першої світової війни полк Паулюса перебував у Франції. Пізніше служив штабних офіцерів у частинах гірської піхоти (єгеря) у Франції, Сербії та Македонії. Війну закінчив капітаном.

До 1933 року служив на різних військових посадах, в 1934-1935 рр. був командиром моторизованої полку, у вересні 1935 року був призначений начальником штабу командування танкових з'єднань. У лютому 1938 року полковника Паулюса призначено начальником штабу 16-го моторизованої корпусу під командуванням генерал-лейтенанта Гудеріана. У травні 1939 року підвищений у званні до генерал-майора і став начальником штабу 10-ї армії.

На початку військових дій 10-а армія діяла спочатку в Польщі, пізніше в Бельгії і Нідерландах. Після зміни нумерації 10-а армія стала 6-ою армією. У серпні 1940 року отримав звання генерал-лейтенанта, з червня 1940 року по грудень 1941 року був заступником начальника генерального штабу німецької армії (сухопутних сил). В цей же час працював над розробкою плану по нападу на СРСР.

У січні 1942 року був призначений командувачем 6-ю армією (замість Райхенау), яка в цей час діяла на східному фронті. У серпні 1942 року нагороджений Лицарським хрестом. Влітку і восени 1942 року 6-а армія входила в групу армій «Дон», веде бойові дії на південній ділянці фронту, з вересня 1942 року брала участь у битві під Сталінградом, де була оточена радянськими військами. Всупереч запевненням Гітлера і Герінга (командувача Люфтваффе), неможливо було налагодити постачання оточеної армії амуніцією, паливом і продовольством.

15 січня 1943 року Паулюс нагороджений дубовим листям до Лицарським хреста. 2 лютого 1943 року 6-ю армія перестала існувати, а її залишки разом з командувачем Паулюсом здалися у радянський полон. 30 січня 1943 Гітлер підвищив Паулюса до вищого військового звання - фельдмаршал. У радіограмами, відправленої Гитлером Паулюсу, крім усього іншого, зазначалося, що «ще жоден німецький фельдмаршал не потрапляв у полон». Це було завуальованим натяком Паулюсу здійснити самогубство. Паулюс на це не пішов, і на наступний день став першим потрапив в полон фельдмаршалом в німецької військової історії. У радянському полоні Паулюс став критиком націонал-соціалізму і в 1944 році в полоні вступив в антифашистських організацію німецьких солдатів і офіцерів.

Фрідріх Паулюс виступав як свідок на Нюрнберзький процес.

В 1953 року Паулюс було звільнено з полону. В останні роки життя служив поліцейським інспектором в НДР. Помер у 1957 році в Дрездені.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Фрідріх_Паулюс

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Рейхенау Вальтер фон (характеристика Паулюса)