Понятенко
Прокіп Дмитрович — Понятенко
Прокіп Дмитрович — (псевд.:
П. Дмитренко, Сулима, Хома Брут; 01.11.1878,
Полтава - 24.12.1971, м. Гур'єв, Казахстан) —
громадсько-політичний діяч, журналіст,
письменник.
Народився
в сім'ї ремісника. Навчався у Полтавській
духовній семінарії, входив до українського
гуртка семінаристів, товариш С. Петлюри. У
1901 р. став членом
полтавського осередку РУП, провадив
агітаційну роботу в селах Полтавщини. Після
придушення селянського руху разом із С.
Петлюрою виїхав на Кубань, де взяв участь у
заснування підпільної Чорноморської
вільної громади. Після провалу організації
(1904 р.) емігрував
до Галичини, де працював у закордонному
комітеті РУП. Повернувшись із львівської
еміграції, працював у УСДРП. У 1906 р. разом із С. Петлюрою й
М. Поршем видавав у С.-Петербурзі
теоретичний орган партії — журнал «Вільна
Україна». В роки реакції відійшов від
партійної роботи, зосередившись на
журналістиці. Співробітничав у київських і
львівських періодичних виданнях.
У березні 1917 р. за рекомендацією
УЦР
обраний членом Київського губернського
виконавчого комітету ради об'єднаних
громадських організацій. У червні 1917
р.
призначений товаришем генерального
секретаря внутрішніх справ. Опікувався
справами біженців із Галичини та Буковини,
українськими громадянами, що залишались в
Росії і не мали змоги повернутись в Україну.
В січні 1918 р. обійняв посаду директора
канцелярії Міністерства внутрішніх справ
УНР. У березні призначений консулом УНР у
Катеринодарі. На цій посаді залишався і за
часів Української Держави. Своєю
діяльністю сприяв посиленню українських
впливів на Кубані. За Директорії УНР був
співробітником української дипломатичної
місії у Варшаві (1919—1920 pp.). У 1923 p.
перебрався на Кубань, де працював скромним
бухгалтером. Під час Великої Вітчизняної
війни виїхав у Казахстан, де й помер.
Білоусько
О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
Новітня історія Полтавщини (І
половина ХХ ст.). Стор. 41
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
|