Парфеній (Памфил Андрійович Левицький)
|
|
Меню:
Особистості - Л; Особистості - П;
Релігійні діячі;
Єпископи; Навчалися у Полтаві |
|
Парфеній (Левицький Памфил Андрійович — Парфений (Левицкий Памфил Андреевич) — 1858, с. Плішивець Гадяцького пов. — 1922, Полтава) — церковний діяч, архієпископ. Народився
в сім'ї священика. Закінчив Полтавську
семінарію та Київську духовну академію (1882
р.). Був помічником наглядача
Переяславської духовної школи, потім
ректором Вифанської і Московської
семінарій. З 1889 р. — єпископ. У 1904—1908 рр. —
єпархіальний архієрей Подільський і
Брацлавський із резиденцією у Кам'янці-Подільському.
Поряд із церковною розгорнув широку
просвітню та національну діяльність. Під
його керівництвом зредаговано й видано
переклад Євангелія українською мовою П.
Морачевського й уперше вживано його в
церквах під час богослужіння (1906 р.). За
ініціативою й матеріальною допомогою
архієпископа в його рідному селі було
збудовано Покровську церкву (1906 р.) в
українському стилі. За взірець, за порадою
відомого історика й знавця української
старовини Д. І. Яворницького, було взято
збудований запорожцями собор у Новоселиці (Новомосковську).
У 1909 р. Парфенія переведено до Тули. В 1911 р.
він був підвищений у сані до архієпископа. З
початком Української національної
революції Парфеній повернувся на
батьківщину. З ініціативи архієпископа у
губернському центрі при Воскресенській
церкві було створено Полтавське Українське
Православне Братство та стали проводитись
служби Божі українською мовою. Враховуючи
значні заслуги Парфенія у русі за створення
національної церкви, Всеукраїнська
церковна рада в серпні 1920 р. звернулася до
нього з проханням очолити українську
автокефалію. У травні 1921 р. на Київському
єпархіальному з'їзді Парфенія було обрано
митрополитом Київським, проти чого
виступила російська ієрархія. Цькування з
боку тихонівської РПЦ примусили Парфенія
відійти від активного церковного життя та
вкоротили йому віку. Помер у січні 1922 р.
Похований у Полтаві. Білоусько
О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
Посилання на сторінку/ссылка на страницу: Феофіл (Булдовський Федір Іванович)
Парфений (Левицкий) Сан: архиепископ Церковная принадлежность: Русская Православная Церковь
Парфений (Левицкий Памфил Андреевич), архиепископ Полтавский и Переяславский. В 1884 году окончил Киевскую духовную академию со степенью кандидата богословия. С 14 августа 1884 г. - помощник смотрителя Переяславского духовного училища. В январе 1894 г. пострижен в монашество, 26 января рукоположен во иеромонаха и назначен смотрителем Звенигородского духовного училища. В этом же году определен инспектором Вифанской духовной семинарии. 1895 году возведен в сан архимандрита и назначен ректором Вифанской духовной семинарии. С 1897 года - ректор Московской духовной семинарии. 10 октября 1899 г. хиротонисан во епископа Можайского, викария Московской епархии. С 8 июня 1901 г. - первый викарий той же епархии. 16 марта 1902 г. - сверхштатный член Московской Синодальной Конторы и викарий той же епархии. С 1 декабря 1904 г. - епископ Подольский и Брацлавский. С 15 февраля 1908 г. - епископ Тульский и Белевский. 6 мая 1911 г. возведен в сан архиепископа. С 1917 года на покое. С 1920 года - архиепископ Полтавский и Переяславский. Скончался в 1921 году. Им проредактировано, по поручению Академии Наук, Четвероевангелие на украинском языке в переводе Морачевского. Труды: "Архипастырское послание". "Приб. к "ЦВ" 1910, № 36, с. 1505. http://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/ps_file.cgi?2_7938 Фото: http://www.bogorodsk-noginsk.ru/schelkovo/grebnevo.html
|
