Меню: Особистості - П; Військові діячі; Навчалися у Полтаві
 Версія для друку   На головну

Палій-Неїло Борис (1876 - 1956) - український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Н. на Полтавщині. Закінчив Полтавський кадетський корпус, Московську військову школу, Миколаєвську військову академію в Петербурзі. З 1914 по 1918 - на фронтах Першої світової війни, полковник. Командував частинами російської армії, за бойові заслуги відзначений Георгієвською зброєю і Георгієвським Хрестом. У червні 1917 звернувся до українського представництва у Москві з проханням перевести на службу до української армії. В 1917 - учасник Першого і Другого Українських Військових З'їздів. Був обраний до складу Українського Військового Генерального Комітету на посаду помічника інспектора артилерії, невдовзі призначений командантом українських військових частин на Полтавщині та начальником міського гарнізону. Навесні 1918 став організатором гарматних частин в українських корпусах. За Гетьманату - помічник командуючого військами у Києві. Восени 1918 підтримав Директорію УНР, організатор військового параду 22.1.1919 у Києві на честь Злуки ЗУНР і УНР. У 1919-20 перебував на командних посадах в Армії Української Народної Республіки. 3 липня 1920 - генерал для особливих доручень при Головному Отамані С. Петлюрі, викладач артилерії у Юнацькій школі. Після короткого перебування у таборі інтернованих частин Армії УНР Ланцугі поселився у Перемишлі, де заснував і очолив філію Українського Центрального Комітету, опікувався колишніми вояками УНР. Згодом організував художню іконописну майстерню «Відродження», у якій працювали 10 художників, колишніх українських вояків, зокрема, П. Ковжун, П. Запорізький, М. Прасіцький та ін. У післявоєнний час жив у США, де помер.

М. Литвин, К. Науменко (Львів).

Палий-Неело Борис (1876 - 1956). Окончил Петровский Полтавский кадетский корпус, Московское пехотное юнкерское училище, Николаевскую академию Генерального Штаба. Участник Великой Мировой войны. Полковник. Летом 1917 обратился в представительство Центральной Рады в Москве с просьбой перевести в «украинизированные» части. Участник 1-го и 2-го Украинских войсковых съездов. Помощник инспектора артиллерии в составе УВГК. С 1918 в армии УНР. При гетмане помощник командующего войсками в Киеве. В 1920 генерал для особых поручений при «Головном Отамане», преподаватель артиллерии в Юнацкой школе. Генерал-хорунжий армии УНР. Эмигрант.

Русская армия в Первой мировой войне

Дивись також: http://upp.org.ua/new/analytic_detail.php?analytic_id=398

http://lviv.proua.com/news/2005/06/28/105404.html

http://nadbuhom.free.ngo.pl/art_0372.html

Посилання на сторінку/ссылка на страницу: