Меню: Особистості - Н; Військові діячі 
Версія для друку   На головну

Натіїв Зураб/Олександр — Натиев Зураб/Александр — (1869—1919) — військовий діяч, ґенерал-хорунжий Армії УНР.

Родом осетин. Офіцер царської армії. Учасник Першої світової війни. В 1917 р. перейшов на українську службу. В березні 1918 р. — командир Запорозької бригади, згодом Окремої Запорозької дивізії. Відзначився в боях з більшовиками під Ромоданом і Полтавою, учасник Кримського походу. У серпні 1918 р., за планом командування Збройних Сил Української Держави дивізія О. Натіїва мала бути переправлена на Кубань і, звільнивши край від більшовиків, сприяти його входженню до складу України. План не вдалося здійснити через виступ Директорії. Генерал 3. Натіїв, який виїхав до Києва на переговори з новою владою, був нею заарештований і разом з іншими гетьманцями ув'язнений у приміщенні Педагогічного музею, де й загинув від вибуху міни на Різдвяні свята 1919 р. Організатори вибуху залишилися невідомими.

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
  Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор. 66

Натіїв О. (р. н. невід. - п. 1919) - український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Осетин за національністю.

Підчас Першої світової війни 1914-18 - офіцер російської армії. З 1917 - на службі в Армії УНР. У березні 1918 Н. був призначений командиром Запорізької дивізії, а згодом - Запорізького Корпусу. Відзначився в боях з більшовиками під Полтавою і Ромоданом. У серпні 1918 за планом командування Збройних Сил Української Держави дивізія Н. мала бути переправлена на Кубань і, звільнивши край від більшовиків, сприяти входженню до складу України. План не вдалося здійснити через виступ Директорії УНР. Військові здібності та відданість справі незалежності України високо цінували сучасники. В 1919 сформував у Батумі Закавказький Добровільний Кіш. Загинув у боротьбі з більшовиками.