Лапчинський
Георгій/Юрій Федорович (1886—1938),
політичний діяч, один із лідерів націонал-комунізму
в Україні.
Член
РСДРП(б) з 1905 р. У 1917 р. був першим головою
Кременчуцької ради робітничих і
солдатських депутатів. Делегат І
Всеукраїнського з'їзду рад у Харкові.
Увійшов до складу першого радянського
уряду України, очоливши секретаріат
соціального забезпечення. Водночас був
керуючим справами Народного секретаріату.
Разом з армією М. Муравйова брав участь у
поході на Полтаву і Київ. У грудні 1918 р. —
уповноважений Тимчасового робітничо-селянського
уряду України на Чернігівщині. В 1919 р. —
голова Чернігівського губревкому.
Поділяючи ідеї комунізму і диктатури
пролетаріату, водночас засуджував
російський централізм. У 1919 р. разом із В.
Шахраєм виступив із різкою критикою
ленінської програми з національного
питання. В 1919—1920 рр. очолював у КП(б)У
опозиційну фракцію т. зв. федералістів, що
добивалася створення самостійної
Української комуністичної партії (УКП) та
виступала за рівноправні федеративні
відносини між УСРР і РСФРР. Учасник таємної
наради федералістів у Гомелі у листопаді 1919
р. У траавні 1920 р. за «націоналістичний ухил»
був виключений з КП(б)У. Перейшов до УКП,
ставши одним із її лідерів. У 1920-1922 рр. -
секретар ВУЦВК, член Київського губревкому
і губкому. В 1922 р. виїхав за кордон, жив у
Польщі, Німеччині, Італії. В 1926 р. повернувся
на Україну. Відновив членство в КП(б)У,
обіймав відповідальні посади. У 1928—1930 рр.
був радянським консулом у Львові. В 1930-х рр.
працював у Алма-Аті, там у 1937 р. був
заарештований за звинуваченням у
належності до УВО, засуджений на заслання в
Магаданську обл.
і незабаром розстріляний.
Білоусько
О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
Новітня історія Полтавщини (І
половина ХХ ст.). Стор.51
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Перший губернський з'їзд Рад Полтавщини
Криворотченко Михайло Григорович
|