Меню: Особистості - К; Правителі 
 Версія для друку   На головну

Кох Ерік [Кох Эрих] (19.06.1896 - 12.11.1986) - німецький нацистський лідер, військовий злочинець. Н. у Пруссії. На поч. 1920-х рр. приєднався до нацистського руху і з 1933 був гауляйтером (губернатором) Східної Пруссії. Відомий своєю жорстокістю і брутальністю, користувався серед керівництва націонал-соціалістичної партії та німецьких військових славою «другого Сталіна». Спочатку його рекомендовано міністром окупованих територій на Сході А. Розенбергом на посаду рейхскомісара Росії, де окупаційний режим мав бути більш жорстоким, аніж на іншій території Радянського Союзу. За прямим розпорядженням Гітлера наприкінці серпня 1941 був призначений рейхскомісаром України. Обіймав цю посаду до кінця 1944. В 1944-45 - гауляйтер Східної Пруссії. Його правління в окупованій Україні відзначалося винятковою жорстокістю. Вважав Україну не національним, а територіальним поняттям. Відповідно до цієї позиції вибрав столицею Рейхскомісаріату України місто Рівне. Трактував українців як «недолюдей» (Untermen-schen). Спричинив смерть бл. 4 млн. людей в Україні, включаючи і єврейське населення України. Ще 2,5 млн. чол. за час його правління були депортовані до Німеччини, де працювали як «остарбайтери». Під його керівництвом нещадно експлуатувалися природні багатства України, пограбовано і вивезено до Німеччини величезну кількість пам'яток культури тощо. Після поразки Німеччини перебував інкогніто у британській зоні окупації. У 1949 його виявлено і передано польському уряду для суду за злочини, які скоїв як гауляйтер Східної Пруссії. Під час судової розправи заявляв про свої симпатії до Радянського Союзу, ставив собі за заслугу, що протидіяв планам А. Розенберга утвердити на окупованій території українську державу. Після десятилітнього зволікання був засуджений до страти у 1959, хоч вирок не було виконано з огляду ніби-то через слабке здоров' я К. За інформацію польських дисидентських джерел, утримувався у польській тюрмі Барчево у винятково гуманних умовах - користувався телевізором, одержував журнали і медикаменти із Заходу тощо. Уряди УРСР та СРСР ніколи не домагалися його видачі для суду за злочини, які він скоїв як рейхскомісар в Україні. 

Д. Кушплір (Львів).

Посилання на сторінку/ссылка на страницу: