C. B. Kopoленко, Л. Л. Кривинська
і М. Л. Кривинська. 30-і роки
Кривинська
Марія Леопольдівна — Кривинська
Марія Леопольдівна — (1887,
Полтава — 1982, там само) — політична діячка.
Народилася в сім'ї адвоката-єврея. Після
закінчення гімназії навчалася на
природничому факультетів вищих жіночих
курсів у Одесі, а потім в Агрономічному
інституті у Санкт-Петербурзі. Період
навчання в Одесі співпав у часі з першою
російською революцією 1905—1907 рр.
Захопившись політикою, читала соціал-демократичну
літературу, відвідувала мітинги.
Закінчивши навчання, віддалася політичній
та громадській діяльності. У 1917
p. офіційно
вступила до РСДРП(м). Після більшовицького
перевороту з листопада 1917
p.
по квітень 1919 р. працювала у заснованому М.
Горьким просвітницькому
товаристві «Культура і свобода». Як
меншовичка, була заарештована
Петроградською ЧК, але за браком доказів «активної
контрреволюційної діяльності» звільнена з-під
варти. Щоб не наражатися на небезпеку,
переїхала до сестри в Полтаву. У квітні 1919
р.
стала завідувати господарчою частиною
Полтавської «Ліги порятунку дітей».
Дякуючи спільній праці, зблизилася з В.
Г.
Короленком і його сім'єю. Входила до
Полтавського комітету РСДРП(м), поширювала
журнал «Социалистический
Вестник»,
іншу партійну літературу. Після розгрому
полтавської меншовицької організації в 1922
р. від активної політичної діяльності
відійшла. Увесь час перебування в Полтаві М.
Кривинська залишалася під пильним наглядом
органів ДПУ. Вперше була затримана у справі
меншовицької організації у березні 1921
р.,
але через два тижні звільнена. Вдруге була
заарештована у серпні 1924
р. На
цей раз постановою Особливої наради при
колегії ОДПУ (ОН ОДПУ) від 10 жовтня 1924
р. за контрреволюційну
діяльність засуджена на 3 роки ув'язнення в
концентраційний табір із заміною «в зв'язку
хворобливим станом» висланням у Марійську
область на той же термін. Потім цей термін
неодноразово продовжувався, склавши
суцільний ланцюг із ув'язнень і заслань.
Померла, так і не дочекавшись реабілітації.
Білоусько
О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
Новітня історія Полтавщини (І
половина ХХ ст.). Стор.269
Фото
з книги: Гейштор Любовь. Вблизи Короленко
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
|