Конєцпольський Станіслав
|
|
Меню: Особистості - К;
Військові діячі;
Державні діячі |
|
Конєцпольський Станіслав — Конецпольский Станислав — (1591-12.03.1646, Броди, Львівщина) — державний діяч і полководець; підстолій коронний, староста сандомирський, белзький, ковельський, стрийський, переяславський, краківський каштелян (1633 р.), коронний польний і великий коронний (1632 р.) гетьман. Освіту здобув у Краківській академії. Один із найбільших польських магнатів. Власник величезних маєтностей в Україні, зокрема, на Брацлавщині. У своїх маєтках запроваджував мануфактурне виробництво. Бойове хрещення одержав у 1610 р. під час облоги Смоленська. Брав участь у поході на Москву. В 1620 р. під Цецорою потрапив у полон. Неодноразово завдавав поразок татарам і туркам. Брав участь у війнах зі Швецією і Пруссією. З 1623 р. очолював польські війська в Україні. Був непримиренним ворогом козаччини. Брав діяльну участь у придушенні козацьких повстань М. Жмайла, Т. Федоровича (Трясила), І. Сулими, П. Павлюка, Я. Острянина й Д. Гуні. Автор Куруківської угоди 1625 р. Ініціатор будівництва ряду фортець в Україні, в т. ч. знаменитого Кодака (1635 р.). Був близько знайомий з Б. Хмельницьким. Білоусько
О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини.
Посилання на сторінку/ссылка на страницу:
|
