ћеню: ќсобистост≥ - ƒ; ѕисьменники 
 ¬ерс≥¤ дл¤ друку   Ќа головну

ƒмитренко ёр≥й ћихайлович (ћаксим ƒумич) (Ќар. 4.05.1951)

21 червн¤ 1995 року в ѕолтавськ≥й обласн≥й науков≥й б≥бл≥отец≥ ≥м. ≤. ѕ.  отл¤ревського в≥дбулас¤ зустр≥ч читач≥в ≥ колег з письменником ёр≥Їм ћихайловичем ƒмитренком з нагоди 20-р≥чч¤ його творчоњ д≥¤льност≥. ¬ дружньому кол≥ шанувальник≥в письменника мова йшла про його численн≥ пов≥ст≥ ≥ романи захоплюючого детективно-пригодницького жанру, що вийшли в останнЇ дес¤тир≥чч¤ у  иЇв≥, ’арков≥ та ѕолтав≥, а також ≥ про громадсько-культурну працю юв≥л¤ра. ¬ одному з виступ≥в було сказано про ё. ƒмитренка ¤к Ђдержавну людинуї, що невтомно працюЇ дл¤ розвитку культури ”крањнськоњ держави. Ќ≥хто не сприйн¤в ц≥ слова ¤к переб≥льшенн¤. ” ѕолтав≥ кожний знаЇ, що ёр≥й ћихайлович не т≥льки письменник, майстер своЇр≥дного жанру, але й ≥н≥ц≥ативний д≥¤ч в галуз≥ книговиданн¤. Ќ≥кому ≥ншому, ¤к йому, належить пальма першост≥ в≥дновити ≥ продовжити видавничу справу в ѕолтав≥ в такому масштаб≥, ¤к це було започатковано ще в роки украњнськоњ революц≥њ 1917 Ч 20, але, на жаль, припинено в звТ¤зку з розгромом ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки.  р≥м того, з ≥н≥ц≥ативи ё. ƒмитренка була утворена ѕолтавська —п≥лка л≥тератор≥в, ¤ка обТЇднала в своњх р¤дах дес¤тки талановитих автор≥в, котрим була надана Ч ним же Ч можлив≥сть вийти до читач≥в з першою книгою, а декому пот≥м ≥ стати членами —п≥лки письменник≥в ”крањни, тобто з≥йти на вищий щабель творчост≥.

¬с≥ ц≥ факти ≥ Ї тим матер≥алом, що творить ≥стор≥ю культури, передовс≥м рег≥ональноњ, що вливаЇтьс¤ в загальноукрањнську. ѕоза сумн≥вом, можлив≥сть такоњ пл≥дноњ, широкомасштабноњ культурницькоњ прац≥ надала ё. ћ. ƒмитренков≥ нова доба, що прийшла разом з проголошенн¤м незалежноњ ”крањнськоњ ƒержави. ћайбутн≥ досл≥дники, можливо, будуть подивован≥, вивчаючи стан культури нашого часу, тим, ¤к ц≥й людин≥ в умовах неймов≥рно т¤жкоњ матер≥альноњ скрути, коли не вистачало н≥ кошт≥в, н≥ паперу, вдавалос¤ випускати сотн≥ назв книжок, к≥лька журнал≥в, л≥тературну газету, дов≥дники, книжки дл¤ д≥тей ≥ т. д. ќсь у цьому план≥ ёр≥й ƒмитренко Ї, ¤к було сказано, державною людиною.

“а насамперед в≥н письменник.

ёр≥й ƒмитренко народивс¤ в перший р≥к другоњ половини XX стол≥тт¤, ≥ тому в≥н Ї сином цього складного, пер≥одами траг≥чного, але знаменного часу, що прин≥с велик≥ ≥сторичн≥ зрушенн¤. Ѕатьк≥вщина письменника Ч  ≥ровоградщина, село √лодоси. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ’мел≥вськоњ середньоњ школи юнак навчавс¤ в  ≥ровоградському ≥нститут≥ с≥льськогосподарського машинобудуванн¤. «ак≥нчивши його в 1973 роц≥, де¤кий час працював ≥нженером-конструктором у м≥ст≥ ’м≥льнику, а з 1975 Ч у ¬≥нниц≥. ”сп≥шний вих≥д на стор≥нки преси в 1975 роц≥ з л≥тературними творами (етюд ЂЌа рушников≥ хл≥б-с≥льї, образок Ђ√н≥здої та ≥н.) круто зм≥нив подальший життЇвий шл¤х ё. ƒмитренка. —першу в≥н стаЇ журнал≥стом, працюЇ в газетах, а пот≥м ЂодважуЇтьс¤ї вз¤тись за л≥тературн≥ твори, ¤к висловивс¤ сам, Ђдещо неспод≥вано нав≥ть дл¤ самого себеї. —тр≥мке входженн¤ письменника в л≥тературу в≥дбулос¤ вже в ѕолтав≥, де в≥н замешкав у 1980 роц≥ (насправд≥ у сел≥ –озсошенц¤х поблизу ѕолтави Ч цей топон≥м можна бачити на останн≥й стор≥нц≥ багатьох його твор≥в). ” ѕолтав≥ ёр≥й ћихайлович працював спершу в газет≥ ѕолтавського райну та Ђ омсомольц≥ ѕолтавщиниї, а ще п≥зн≥ше Ч на меж≥ 90-х рок≥в Ч стаЇ засновником ≥ головним редактором ≥нформац≥йно-видавничого агентства (≤¬ј) правоохоронних орган≥в ѕолтавщини з поетичною назвою Ђјстре¤ї, ¤ке випускало газети, пригодницьк≥ ≥ фантастичн≥ пов≥ст≥ та опов≥данн¤, зб≥рники анекдот≥в, казки, журнали, прес-бюлетень Ђ÷≥лком в≥двертої тощо.

«а 15 рок≥в ёр≥й ƒмитренко написав ≥ видав 15 пов≥стей ≥ роман≥в пригодницько-детективного жанру дл¤ д≥тей ≥ дорослих. 1994 року його прийн¤то до —п≥лки письменник≥в ”крањни. « жовтн¤ 1992 року працюЇ начальником обласного управл≥нн¤ в справах преси, видавництва, пол≥граф≥њ та книгорозповсюдженн¤ (нин≥ Ч ком≥тет ≥нформац≥њ облдержадм≥н≥страц≥њ).

«наменним дл¤ ё. ƒмитренка став 1985 р≥к, коли в  иЇв≥ вийшла перша серйозна книга пригодницького жанру Ђ—карби мовчатьї, присв¤чена прац≥вникам м≥л≥ц≥њ ≥ прокуратури. ” книз≥ показано складн≥сть боротьби сл≥дчих ≥з злочинн≥стю. “ут уперше зТ¤вл¤Їтьс¤ образ сл≥дчого ћаксима  арого, ¤кий пройде ¤к головний герой через ц≥лу низку пов≥стей ≥ роман≥в, написаних в останн≥ дес¤ть рок≥в. ÷е см≥лива, розумна, в той же час скромна людина, дл¤ ¤коњ найвищими категор≥¤ми повед≥нки Ї обовТ¤зок ≥ честь.

ƒо кињвських видань в≥дноситьс¤ ≥ книга Ђ—л≥дчий експериментї (1989), в ¤к≥й розпов≥даЇтьс¤ про ≥стор≥ю полтавськоњ м≥л≥ц≥њ, тобто сюжет тут спираЇтьс¤ на документальну основу. як ≥ в ц≥й пов≥ст≥, в багатьох ≥нших творах, присв¤чених м≥л≥ц≥њ, автор показав добру об≥знан≥сть з≥ своњм предметом та арх≥вними документами. —еред твор≥в пригодницько-детективного жанру назвемо так≥: Ђ–озшукї (1988), Ђ—мерть анон≥маї (1991), Ђ√онорар за злочинї (1990, написаний 1982 р.), Ђ«амах на сл≥дчогої, Ђ–екетї, Ђ—л≥дами „орноњ в≥дьмиї (1992), ЂЌ≥хто н≥чого не бачивї, Ђ–озшук злочинц¤ припинитиї. ¬ той же час виходили книги пригодницького або фантастично-пригодницького жанру дл¤ д≥тей. ÷е Ч Ђ¬ерс≥¤ дл¤ ком≥сара м≥л≥ц≥њї (1992; тут, м≥ж ≥ншим, один ≥з героњв носить ≥мТ¤ ћаксима ƒумича, ¤ке автор Ђзапозичивї соб≥ дл¤ псевдон≥ма), Ђќбшук без дозволуї, Ђ“≥ньовий сл≥дчийї (1991); пов≥сть вийшла п≥д псевдон≥мом „ортомил јднов ≥ Ї ≥рон≥чним насл≥дуванн¤м твор≥в Ђшпигунського циклуї болгарина Ѕогомила –айнова), Ђјбсолютно секретний агентї (1992) та ≥н. ќс≥бно стоњть книга ≥рон≥чних казок дл¤ дорослих п≥д назвою ЂЋ≥содуб≥¤ї Ч розпов≥дь про житт¤ Ђл≥содуб≥вського народуї в т≥ часи, коли в≥н Ђдобров≥льно вир≥шив жити за чужими законамиї, тобто в часи Ђ¬еликого «астоюї.

Ќаписав письменник ≥ к≥лька публ≥цистичних праць, серед ¤ких читач≥ в≥дзначили дв≥ книги про Ђбатькаї ћахна Ч Ђя, батько ћахної та Ђ...я, комбриг, батько ћахно...ї (1992). Ќе важко здогадатись ≥з заголовк≥в, що це ≥сторична розв≥дка, до ¤коњ ё. ƒмитренко також схильний ≥ не без усп≥ху њњ виконав. ƒе, власне, спроба по-новому осмислити складну ≥сторичну постать Ќестора ћахна.  нига насичена густою ≥нформац≥Їю, в н≥й подано немало нових матер≥ал≥в.
«агалом творам письменника властива гостра сюжетн≥сть, умотивован≥сть найкарколомн≥ших ход≥в, психолог≥чна правдив≥сть вчинк≥в героњв. “аким же гостросюжетним Ї й останн≥й роман Ђ”бивц¤ вбивць, або ќперац≥¤ Ђ–екетї (ѕолтава, 1995). ÷е захоплююча розпов≥дь про те, ¤к органи правосудд¤ сп≥льно з приватним детективним агентством Ђјстре¤ї борютьс¤ проти добре орган≥зованих злочинц≥в, котр≥, мов павутина, обснували вс≥ ланки сусп≥льного житт¤ й загрожують процесу стаб≥л≥зац≥њ в ”крањн≥. ƒл¤ дос¤гненн¤ своЇњ чорноњ мети маф≥¤ використовуЇ так зване —в≥тле братство (памТ¤таЇте Ч Ѕ≥ле братство?) ≥ в такий спос≥б прагне впливати на економ≥чно-сусп≥льн≥ перетворенн¤ в держав≥.

” 1994 Ч 95 роках ё. ƒмитренко працював ≥ завершив новий пригодницький роман з сучасного житт¤ Ђ—мерть можна обдурити, або  рим≥нальне лотої. як визначив сам автор, це роман-засторога, роман-попередженн¤ про те, ¤к можуть розвиватис¤ под≥њ в ”крањн≥, ¤кщо за умов демократизац≥њ до вищих владних структур пройдуть злочинн≥ групи. “ак≥ твори не залишають н≥кого байдужим до сусп≥льних проблем.

—южети твор≥в ё. ƒмитренка динам≥чн≥, вони захоплюють с перших р¤дк≥в. ƒехто може дор≥кати автору, що в його книгах багато жах≥в, смертей, стрес≥в Ч чи цього треба сьогодн≥ читачев≥? Ќа це автор в≥дпов≥даЇ так: на жаль, це, наше житт¤, ≥ книги мус¤ть допомогти роз≥братис¤ в ньому, щоб подолати зло й вийти до нормального людського становища...

ѕринаймн≥ так пролунала його в≥дпов≥дь на под≥бне запитанн¤ на вечор≥ в обласн≥й б≥бл≥отец≥ в червн≥ 1995 року, коли ёр≥й ƒмитренко п≥дсумовував св≥й 20-р≥чний творчий шл¤х. ƒо ц≥Їњ дати вийшла ≥ п≥дсумкова книжка твор≥в письменника п≥д назвою Ђ—л≥дчий  арий проти лтавськоњ маф≥њї (1995), де з≥брано твори р≥зних жанр≥в з перевагою гостросюжетноњ пригодницькоњ прози.

http://www.pollitra.pi.net.ua

ѕосиланн¤ на стор≥нку/ссылка на страницу: