Меню: Особистості - Г; Державні діячі
 Версія для друку   На головну

Герцик Григорій Павлович — Герцик Григорий Павлович — (pp. н. і см. невід.) — державний діяч, генеральний осавул в уряді П. Орлика, син Герцика Павла Семеновича.

За життя І. Мазепи виконував його дипломатичні доручення, зокрема, навесні 1709 р. посилався з місією до татар і турків. Разом з іншими мазепинцями пішов у вигнання. Після смерті І. Мазепи, за розпорядженням його небожа А. Войнаровського, відвіз тіло гетьмана в Галац і там заховав у місцевому монастирі (згодом прах перевезли в Ясси і урочисто поховали). Після обрання П. Орлика гетьманом, входив до його уряду. В 1711 р. в складі української делегації провадив переговори з Туреччиною в Константинополі. В 1714—1719 pp. разом із П. Орликом, Ф. Мировичем і Ф. Нахимовським перебував у Швеції. В 1719 р. виїхав із дипломатичною місією до запорожців та кримського хана. На шляху до Криму зупинився у Варшаві. З'ясувавши, що сподівання на європейську війну з Росією розвіюються, засумнівався в доцільності своєї місії. Удавши хворобу, необачно затримався в польській столиці. У березні 1721 р. був виявлений російською резидентурою, схоплений і таємно вивезений з Польщі до Петербурга. Після допиту провів кілька років у Петропавлівській фортеці, а потім був засланий до Москви.

Білоусько О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини.
Друга половина XVI — друга половина XVIII століття. Стор. 207

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Яківці