Ол
|
|
Меню: Особистості - В;
Співробітники НКВС;
Репресовані |
|
Волков
Ол Народився в багатодітній сім'ї чорнороба, згодом робітника картузної фабрики. Отримав початкову освіту. З 12 років працював «хлопчиком на побігеньках» на чаєрозважувальній фабриці, конторником у Соколовській мануфактурі, табельником збірно-слюсарної майстерні заводу «Бромлей». Відбувши строкову службу, в 1917 р. повернувся до конторської праці. Підчас громадянської війни служив у Червоній армії, вступив до РКП(б). У 1921 р. був направлений в органи держбезпеки, де зробив швидку кар'єру. Відзначався схильністю до зовнішніх ефектів, схилянням перед керівництвом і зневажливим ставленням до підлеглих. У службовій атестації за 1924 р. відзначалося: «Наділений стрункою кар'єризму, шкурна струнка в розумінні матеріального також має місце. Особливо цінних заслуг по роботі не має <...> Ставлення до співробітників йому рівних за посадою та вище, а також до начальства належне, до нижчих — горде...» В лютому 1938 р. призначений начальником Управління НКВС по Полтавській обл. Розгорнув бурхливу діяльність по виявленню «ворогів», особисто допитував заарештованих, застосовуючи до них методи фізичного впливу. Сфабрикував низку справ, за якими було репресовано кілька тисяч полтавців. Після звільнення з посади свого покровителя М. Єжова був заарештований як учасник антирадянської змовницької організації в органах НКВС. Перебуваючи під слідством, відчув на собі ті методи, які запроваджував у своїй практиці. У липні 1941 р. засуджений до розстрілу.
О. А. Білоусько, О. П. Ревегук, В. Я. Ревегук.
|