Марія
Костянтинівна Башкирцева
|
|
Меню: Особистості - Б;
Музиканти; Художники |
|
Башкирцева
Марія Костянтинівна Народилася
в добре забезпеченій сім'ї. Невдовзі після
народження доньки сім'я розпалася. Через
хворобу легень дівчинка з 10-річного віку
щорічно виїздила на лікування до Італії і
Франції, повертаючись в рідні місця на
літні місяці. В 1872 р. разом з матір'ю
оселилася в Ніцці. Була обдарованою і
неординарною людською індивідуальністю.
Одержала блискучу освіту. Виявила свої
здібності в багатьох галузях. Мала
вокальний талант, але втрата голосу через
хворобу перекреслила артистичну
перспективу. Вільно володіла кількома
європейськими мовами (свій знаменитий
щоденник вела французькою), однак в
літературних спробах не досягла особливих
успіхів. У 1876 р. серйозно зайнялася рисунком
і живописом. Попри заборону лікарів,
залишила теплу Італію і перебралася до
Парижа. Тут восени 1877 р. вступила до
приватної академії Рудольфа Жуліана —
підготовчу художню студію, яка мала
майстерню для жінок. З 1880 р. твори М.
Башкирцевої виставляються в офіційному
паризькому Салоні. В силу соціальних
обставин М. Башкирцева була ізольована від
прогесивного мистецького середовища
Франції того часу (живучи в Парижі, вона
нічого не знала про імпресіоністів).
Вимушена самостійно шукати власний
мистецький шлях, М. Башкирцева звернулася
до мистецтва життєвої правди. Прикладом і
авторитетом став для неї провідний
представник французького побутового жанру
Ж. Бастьєн-Лепаж, в якого була закохана.
Темами її полотен стали буденні життєві
сцени, характерні образи сучасників: «В
студії Жуліана» (1881 р.), «Мітинг» (1884 р.), «Лавка
на заміському бульварі» (1884 р., не закінч.).
Однак прогресуюча хвороба не залишила часу
для творчості — художниця померла, не
доживши кількох днів до свого 24-ліття.
Ховали Марію в білому одязі, труну в білому
оксамиті серед білих квітів везли на білій
колісниці шестеро білих коней. Дівчину з
полтавського села поховали на паризькому
цвинтарі Пассі, далеко від землі, що
народила її й обдарувала непересічним
талантом. Рік потому в Парижі відкрилася
виставка, на якій було представлено 150
картин, малюнків і скульптур М. Башкирцевої.
Виставка зібрала тисячі відвідувачів; про
неї написали усі газети. Критика
порівнювала талант молодої мисткині зі
спалахом яскравої зірки, що згоріла в одну
мить. Ім'я Марії Башкирцевої стало
знаменитим. Білоусько О.А.,
Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини. Дивись - http://ndolya.boom.ru/bashk/index.htm
Посилання на сторінку/ссылка на страницу:
|
