Гірш Зелікович Бесєдовський

19 декабря 2010 года исполнилось 170 лет со дня основания Петровского Полтавского кадетского корпуса.

Все выпускники в новой версии сайта.

 

Меню: Особистості - Б; Державні діячі; Народилися у Полтаві
 Версія для друку   На головну

Бесідовський (Бесєдовський) Гірш Зелікович (Грицько; Григорій Семенович, Григорій Зіновійович; 1896 – імовірно, 1976 або 1977) – дипломат УСРР та СРСР, перебіжчик (1929). Н. в м. Полтава в міщанській єврейс. родині. Закінчив лісовий ф-т Харків. с.-г. ін-ту (1918). Належав до рос. Партії соціалістів-революціонерів, згодом – Української партії соціалістів-революціонерів (лівих). Від 1920 чл. КП(б)У. На поч. 1920-х рр. – на дипломатичній роботі: 1-й секретар Повноважного представництва УСРР у Польщі (1922); повірений у справах УСРР у Польщі (1923); радник посольства СРСР у Польщі – представник інтересів УСРР (1923–25); радник, повірений у справах Посольства СРСР в Японії (1926–27); радник Посольства СРСР у Франції – представник інтересів УСРР (1927– 29). Чл. ВУЦВК. Почав розходитися з лінією рад. кер-ва й висловлювати опозиційні погляди. 2 жовт. 1929, будучи тимчасовим повіреним у справах (за відсутності посла В.Довгалевського), під загрозою арешту й примусового вивезення до СРСР утік з посольства, звернувся до франц. поліції, за допомогою якої звільнив дружину та сина, яких утримували як заручників. Демонстративно розірвав з більшовицьким режимом, дав численні інтерв’ю та опублікував у паризьких часописах серію викривальних статей про залаштункові подробиці внутр. і зовн. політики СРСР, у т. ч. в «українському питанні». В роки Другої світової війни – учасник франц. руху Опору. Був заарештований й утримувався в таборі для інтернованих. У повоєн. час займався переважно літ. працею. За деякими даними – таємний агент, якого рад. спецслужби використовували для постачання на Зх. дезінформації про ситуацію в СРСР.

П. у Франції.

Тв.: Pamiętniki dyplomaty sowieckiego. Poznań , 1929; На путях к Термидору. Париж, 1930. Те саме. М., 1997.

Літ.: Ковалевський М. При джерелах боротьби: Спомини, враження, рефлексії. Інсбрук, 1960; Brook-Shepherd G. The Storm Petrels. London, 1977; рос. пер.: Брук-Шеперд Г. Судьба советских перебежчиков. «Иностранная литература», 1990, № 6.

О.С. Рубльов.

e-Енциклопедія історії України

 

Беседовский Григорий (Иван Карпов, Кирилл Калинов) (1896, Полтава - 1949), дипломат, разведчик. Член Партии социалистов-революционеров, затем РСДРП(б). После 1917 - на дипломатической службе, работал в полпредствах в Австрии, Польше, Японии и Франции. С 1922 консул Украины в Австрии, состоял при Д.З. Мануильском агентом Коминтерна. Затем переведен в Польшу, сотрудник Войкова. После начала чисток среди дипломатов Беседовский, замещавший в это время полпреда во Франции Довгалевского, 3.10.1929 бежал на Запад и попросил политического убежища. Добился освобождения сына и жены. Выступил с сенсационными разоблачениями. Позднее подозревался в связях с ОГПУ. Во время 2-й мировой войны арестован гестапо, но выдал себя за мусульманина и избежал репрессий. После 1945 почти открыто сотрудничал с советской разведкой. Беседовского подозревали в подготовке поддельных мемуаров (в т.ч. Б. Сванидзе), в которых облик И.В. Сталина был сильно отретуширован.

Использованы материалы из кн.: Залесский К.А. Империя Сталина.
Биографический энциклопедический словарь. Москва, Вече, 2000

http://hronos.km.ru/biograf/besedovski.html

Дивись - http://www.knowbysight.info/BBB/01389.asp

 

 

Хостинг от uCoz