ћеню: јрх≥тектура; Ќариси ≥стор≥њ арх≥тектури
 ¬ерс≥¤ дл¤ друку   Ќа головну

Ќародне житло Ч найдавн≥ший, ≥сторично сформований р≥зновид народноњ арх≥тектури. Ќа ѕолтавщин≥, ¤к ≥ в ≥нших районах ”крањни, житло називалось Ђхатоюї, що означаЇ ¤к житлове прим≥щенн¤, так ≥ всю буд≥влю. ’ата з садибою була основою забудови с≥л ≥ м≥ст (до 2-њ половини 19 ст.). Ѕудувалис¤ прич≥лком до вулиц≥, чолом на п≥вдень. ƒо хати з ч≥льного боку прил¤гав чистий дв≥р, з тилу Ч город, ¤к≥ огороджувалис¤ тином. ” двор≥ були пов≥тка з загаткою (огорожа дл¤ худоби), загони дл¤ свиней, саж, шопа дл¤ зпар¤дь прац≥. Ќа город≥ сто¤ла клун¤ та погр≥бник.

ѕлануванн¤ житла на ѕолтавщин≥ суттЇво не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших район≥в ”крањни. Ќайрозповсюджен≥шими були типи: хата з с≥ньми, хата з с≥ньми ≥ коморою, хата на дв≥ половини. «устр≥чалос¤ ≥ б≥льш складне плануванн¤: хата з хатиною, с≥ньми ≥ коморою. —п≥льними характерними рисами та елементами буд≥вництва хати були: 1 Ч однаков≥ принципи побудови плану; 2 Ч однакове розташуванн¤ в ≥нтер'Їр≥ печ≥, полу, столу, в≥кон, дверей; « Ч Їдн≥сть конструктивно-буд≥вельних засоб≥в, притаманних дерев'¤ному буд≥вництву.

Ќа ѕолтавщин≥ дл¤ зведенн¤ хати використовували зруб з дубових, липових, р≥дше соснових брус≥в ≥з залишками на кутах. “радиц≥йним був квадратний план з стороною 4,5Ч6,0 м. ѕерш≥ в≥нц≥ Ч п≥двалини (великого перетину дубов≥ кругл¤ки) вкладалис¤ на сто¤ни (пн≥), вкопан≥ вертикально в землю по кутах та у середин≥ кожноњ ст≥ни. ” п≥вденних районах (Ќовосанжарському,  арл≥вському,  обел¤цькому) хату зводили Ђна сохахї Ч стовпах, закопаних у землю по кутах хати та приблизно через один метр в площин≥ кожноњ ст≥ни. ѕлощини м≥ж стовпами запл≥тали лозою, п≥сл¤ чого валькували глин¤ним зам≥сом. ¬ище в≥кон по стовпах вкладавс¤ зруб в 3Ч4 в≥нц≥ (ощ≥п). —т≥ни обмазували глин¤ним зам≥сом ≥ б≥лили. ƒахи робилис¤ чотирисхил≥, солом'¤на покр≥вл¤ укладалас¤ по латах на крокви, ¤к≥ встановлювалис¤ на верхн≥ в≥нц¤ зруб≥в та прогони звис≥в даху. —хили даху робилис¤ невисокими, без остр≥шк≥в та розвиненого гребн¤.

ѕри в≥льн≥й забудов≥ двор≥в на ѕолтавщин≥ хата була окремою, самост≥йною спорудою, в≥дкритою з ус≥х бок≥в. ѓњ план часто доповнювавс¤ гайком, розвиненими п≥ддашш¤ми (звисами даху на стовпах ≥ кронштейнах Ч Ђконикахї), ¤к≥ робилис¤ з чола ≥ прич≥лк≥в. Ќер≥дко за хатою робилис¤ притули.

ѕросторове р≥шенн¤ ≥нтер'Їру хати визначалос¤ своЇр≥дним зонуванн¤м. ¬нутр≥шн≥й прост≥р розкривавс¤ з боку входу, ¤кий прор≥зали у порогов≥й (с≥нешн≥й) ст≥н≥ л≥воруч (праворуч) в≥д поздовжнього сволока, покладеного по середин≥ хати на прич≥лкову та порогову ст≥ни. ÷ентральна в≥сь умовно розмежовувала хатн≥й прост≥р на дв≥ функц≥ональн≥ зони. ѕрост≥р праворуч (л≥воруч) в≥д ос≥ забезпечував потреби в≥дпочинку. “ут розташовувалис¤ п≥л, п≥ч, зап≥чок. Ћ≥воруч (праворуч) в≥д ос≥ Ч прост≥р дл¤ життЇвоњ д≥¤льност≥ та господарюванн¤, ¤кий ще називавс¤ Ђчистоюї половиною. ѕраворуч (л≥воруч) в≥д входу зводили п≥ч, ¤ка займала майже четверту частину хатнього простору. ќсновою печ≥ був Ђп≥лї Ч площина п≥дн¤та над дол≥вкою на 0,8 м, на ¤к≥й розводивс¤ вогонь. Ќастел¤лас¤ з товстих дощок по брусах, ¤к≥ спиралис¤ на стовпчики, закопан≥ в землю. ѕоверх дошок робивс¤ шар глини на черепках або цегли. ѕ≥л под≥л¤вс¤ па дв≥ функц≥ональн≥ зони: прип≥чок (глибиною 0,4 м) ≥ п≥ч Ч прост≥р за прип≥чком аж до нап≥льноњ ст≥ни. Ќад полом зводилос¤ склеп≥нн¤ з вогнетривкоњ цегли, а м≥ж прип≥чком ≥ п≥ччю робивс¤ отв≥р дл¤ закладанн¤ палива та посуду з стравами в п≥ч, ¤кий заставл¤вс¤ засл≥нкою. Ќад прип≥чком зводивс¤ комин, чи комини з кахл≥в або вогнетривкоњ цегли. Ќад комином робилас¤ Ђши¤ї Ч вив≥д дл¤ диму через каглу (отв≥р в труб≥ пороговоњ ст≥ни) у бовдур (димар, плетений з лози, що ставивс¤ в с≥н¤х). Ќад склеп≥нн¤м за комином викладавс¤ цеглою Ђчир≥ньї Ч м≥сце дл¤ в≥дпочинку на печ≥ (зап≥чок), ¤кий осв≥тлювавс¤ невеликим в≥концем у нап≥льн≥й ст≥н≥. ѕрост≥р п≥д полом печ≥ використовувавс¤ дл¤ утриманн¤ взимку др≥бних тварин. „етверта частина простору хати перед п≥ччю призначалас¤ дл¤ домашнього господарюванн¤. ¬≥дпов≥дно до цього в ≥нтер'Їр≥ вбудовувалис¤ лави, мисник, полиц≥ та ≥н.

«а п≥ччю на площ≥, ¤ка теж дор≥внюЇ четверт≥й частин≥ хатнього простору, клали п≥л Ч м≥сце дл¤ в≥дпочинку ≥ сну. Ќабиравс¤ з товстих дощок, що клалис¤ одним к≥нцем на лаву б≥л¤ печ≥, а другим на лаву поп≥д прич≥лковою ст≥ною. Ѕ≥л¤ полу до поперечного сволока ч≥пл¤ли колиску. ѕоп≥д ч≥льну та прич≥лкову ст≥ни встановлювались широк≥ 0,5 м лави. ѕочесним м≥сцем у хат≥ був красний кут (Ђна покут≥ї) Ч прост≥р, обмежений ч≥льною та прич≥лковою ст≥нами. Ќа покут≥ сто¤в ст≥л, накритий скатертиною, на ¤кий клали хл≥б та с≥льничку. Ќа покут≥ на р≥зьблених божниках ставили ≥кони, прикрашен≥ рушниками; перед образом до стел≥ ч≥пл¤лас¤ лампадка.  расний кут найкраще осв≥тлювавс¤ двома в≥кнами в ч≥льн≥й та прич≥лков≥й ст≥нах.

—тел¤ в хат≥ робилас¤ невисокою Ч до 2,5 м. ƒол≥вка Ч з жовтоњ глини по трамбованому сухою глиною грунт≥, мастилас¤ раз у два тижн≥. ѕ≥ч, ст≥ни та стел¤ мастилис¤ б≥лою глиною. «устр≥чалис¤ хати з Ђмитими ст≥намиї. ћит≥ ст≥ни, елементи хатнього устаткуванн¤ (ст≥л, лави, мисник, полиц≥ та ≥н.) робилис¤ з гладко обтесаного ≥ гебльованого дерева з в≥дкритою фактурою. ¬ оздобленн≥ житла широко використовувалис¤ вироби декоративно-прикладного вжиткового мистецтва: килими, ковдри, рушники, керам≥ка, сн≥царськ≥ вироби, р≥зьблений з дерева посуд та ≥н.

«овн≥ три ст≥ни хатнього зрубу (ч≥льну, прич≥лкову та задв≥рну) клинцювали Ч оббивали дубовими тибл¤ми, обмазували товстим шаром глин¤ного зам≥су ≥ мастили б≥лою глиною. ѕо низу обкладали високою (0,65 м в≥д земл≥) призьбою. ¬х≥д з чистого двору до житла зд≥йснювавс¤ через с≥ни, ¤к≥ робилис¤ з дерев'¤них пластин, забраних у шули, що приставл¤лис¤ до випуск≥в в≥нц≥в зруб≥в хати та комори. ќкрем≥ двер≥ прор≥зали в задв≥рн≥й ст≥н≥ дл¤ виходу на город. „ерез с≥ни зд≥йснювавс¤ зв'¤зок з хатою, коморою та горищем. “ут збер≥галис¤ збру¤, коси, грабл≥, ц≥п та ≥н. знар¤дд¤. ” кут≥, що прил¤гав до хатнього зрубу, робивс¤ осл≥н, на ¤кий ставили в≥дро з водою та кварту. ƒо с≥ней прил¤гав зруб комори, в ¤к≥й збер≥галис¤ ц≥нн≥ реч≥, запаси пров≥з≥њ. Ћ≥том в комор≥ м≥г хтось спати, на вес≥лл¤ тут Ч перша н≥ч молодих. «руб комори робивс¤ з пластин. «овн≥ зруби с≥ней ≥ комори, ¤к правило, не мастилис¤.

« народним житлом були пов'¤зан≥ численн≥ в≥руванн¤ й обр¤ди, ¤к≥ св≥дчать, що в минулому людина в буд≥вництв≥ в≥дбивала не лише прагматичн≥, але й св≥тогл¤дн≥ та мистецьк≥ надбанн¤. Ѕуд≥вл¤ мислилас¤ ¤к модель природи, всесв≥ту, що захищаЇ не лише ф≥зично, але й духовно. ∆итло сприймалос¤ орган≥чною частиною оточуючоњ природи. —аме в цьому Ч основа мистецьких надбань народу, пл≥дност≥ народноњ творчост≥, ¤ка надихнула весь рукотворний св≥т людини в≥д середовища до буд≥вл≥ та найдр≥бн≥шоњ реч≥. 

ѕолтавщина: ≈нциклопедичний дов≥дник
 («а ред. ј.¬.  удрицького.-  .: ”≈, 1992). —тор. 576-578