”крањнська допом≥жна пол≥ц≥¤ (”крањнська пол≥ц≥¤ допом≥жна; Ukrainische Hilfs-polizei) - назва охоронних з'Їднань, створених дл¤ п≥дтриманн¤ пор¤дку серед м≥сцевого населенн¤ п≥д кер≥вництвом н≥мецьких пол≥ц≥йних орган≥в на територ≥њ √енеральноњ губерн≥њ (у т. ч. ≥ √аличини) та окупован≥й територ≥њ ”крањни в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

ѕерш≥ п≥дрозд≥ли ”ƒѕ виникли наприк≥н. 1939 п≥д назвою У”крањнська пол≥ц≥¤Ф у √енеральн≥й губерн≥њ. Ќа поч. рад¤нсько-н≥мецькоњ в≥йни 1941-45 на окупованих нацистською Ќ≥меччиною украњнських земл¤х за ≥н≥ц≥ативою пох≥дних груп ќ”Ќ та м≥сцевих мешканц≥в ≥ з в≥дома комендатур н≥мецькоњ арм≥њ орган≥зовувались загони украњнськоњ м≥л≥ц≥њ. ѕ≥сл¤ запровадженн¤ н≥мецького цив≥льного управл≥нн¤ в ”крањн≥ осередки украњнськоњ м≥л≥ц≥њ перейменовано в ”ƒѕ або реорган≥зован≥ в охоронн≥ загони (Schutzmannschaten).

«г≥дно з наказом райхсфюрера —— √. √≥ммлера в≥д 27.7.1941 утворювались ф≥л≥али ”ƒѕ, п≥дпор¤дкован≥ кер≥вникам —— ≥ пол≥ц≥њ окупованих сх≥дних територ≥й. ” √аличин≥ п≥дрозд≥ли ”ƒѕ створювались за розпор¤дженн¤м ур¤ду √енеральноњ губерн≥њ в≥д 18.8.1941 на баз≥ украњнськоњ народноњ м≥л≥ц≥њ. ”ƒѕ п≥дпор¤дковувалась н≥мецьк≥й пол≥ц≥њ пор¤дку (Ordnungs-polizei - ORPO) та охоронн≥й пол≥ц≥њ (Schutz-polizei) ≥ перебувала п≥д пол≥тичним контролем нацистськоњ служби безпеки (—ƒ). як ≥ в ≥нших окупованих Ќ≥меччиною крањнах —х≥дноњ ™вропи, чисельн≥сть такого типу допом≥жних формувань н≥мецькоњ пол≥ц≥њ в ”крањн≥ не перевищувала 1% в≥д загальноњ к≥лькост≥ м≥сцевого населенн¤.

” друг≥й пол. 1941-42 у райхском≥сар≥ат≥ У”крањнаФ ≥ на прилеглих до нього украњнських територ≥¤х п≥д н≥мецьким в≥йськовим управл≥нн¤м було приблизно 14 тис. службовц≥в ”ƒѕ, у дистрикт≥ √аличина - бл. « тис., у √енеральн≥й губерн≥њ - понад 5 тис. чол. ” кожному пов≥т≥ (район≥) створено пов≥тов≥ команди ”ƒѕ, а в багатьох селах - пости ”ƒѕ. ѕов≥тов≥ команди п≥дпор¤дковувались окружним командам ”ƒѕ, кер≥вники ¤ких, у свою чергу, п≥дпор¤дковувались лише окружним комендантам н≥мецькоњ пол≥ц≥њ. ” великих м≥стах д≥¤ли ком≥сар≥ати ≥ пости ”ƒѕ. « метою наданн¤ ”ƒѕ характеру нац≥ональних орган≥в п≥дтриманн¤ пор¤дку њњ службовц¤м дозвол¤лось носити синьо-жовт≥ нарукавн≥ пов'¤зки ≥ кокарди ≥з тризубами на шапках. —п≥вроб≥тники ”ƒѕ були озброЇн≥ н≥мецькою ≥ трофейною зброЇю, в основному караб≥нами.

” р¤д≥ випадк≥в г≥тлер≥вськ≥ пол≥ц≥йн≥ служби залучали ”ƒѕ пор¤д з ™врейською допом≥жною пол≥ц≥Їю до антиЇврейських акц≥й, зокрема, облав. “ак≥ вимушен≥ д≥њ розходилис¤ з переконанн¤ми б≥льшост≥ особового складу п≥дрозд≥л≥в пол≥ц≥њ та основними функц≥¤ми, покладеними на ”ƒѕ, головними з ¤ких були п≥дтримуванн¤ пор¤дку й охорона безпеки м≥сцевих мешканц≥в. ¬есною 1943 бл. 4 тис. сп≥вроб≥тник≥в ”ƒѕ на територ≥њ ¬олин≥ ≥з зброЇю в руках приЇдналис¤ до частин ”крањнськоњ повстанськоњ арм≥њ. Ќевелика частина сп≥вроб≥тник≥в у 1944 -весною 1945 воювала у склад≥ див≥з≥њ У√аличинаФ ≥ ”крањнського визвольного в≥йська. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ н≥мецько-рад¤нськоњ в≥йни 1941-45 б≥льш≥сть ≥з захоплених рад¤нськими органами безпеки службовц≥в ”ƒѕ засуджено за сп≥впрацю з н≥мецькими окупац≥йними власт¤ми до смертноњ кари або на тривалий строк ув'¤зненн¤ у концтаборах. ” 1955 т≥ з них, хто не брав участ≥ в каральних акц≥¤х, були амн≥стован≥.

ј. Ѕол¤новський (Ћьв≥в).