Дев'ята
Гвардійська Полтавська Червонопрапорна,
орденів Суворова і Кутузова повітряно-десантна
дивізія. Сформована в грудні 1942 р. під
Москвою і терміново направлена на ий фронт.
До кінця квітня 1943 р. брала участь у
наступальних боях на Північно-Західному
фронті в складі 14-го гвардійського
стрілецького корпусу 1-ї ударної армії.
Потім була перекинута на південь й увійшла
до складу 5-ї гвардійської армії, брала
участь у боях на Воронезькому, Степовому, 2-му
та 1-му Українських фронтах; у танковій
битві під Прохорівкою, у визволенні Полтави
та Кременчука й багатьох інших населених
пунктів на цьому напрямку, у визволенні
Кіровограда, форсуванні Дніпра і Дністра, в
боях у Румунії, під Ясами, у визволенні
Польщі, у форсуванні р. Одера і в боях під
Бреслау (Вроцлав), у прориві оборони
противника на р. Нейсе (Ніса), у боях під
Дрезденом. Закінчила
свій бойовий шлях у Чехословаччині. За
героїзм, відвагу і мужність особового
складу, виявлені під час визволення Полтави,
дивізії присвоєно почесну назву
Полтавської. Нагороджена трьома бойовими
орденами, а 26-й та 28-й гвардійські повітряно-десантні
стрілецькі полки удостоєні почесних назв
Вісленського та Дембицького, 9 тисяч
солдатів, сержантів та офіцерів
нагороджено орденами і медалями, 11
удостоєно звання Героя Радянського Союзу.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В.
Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
226
|