Український національно-державний союз (Український національний державний союз; УНДС) - координаційний осередок українських політичних партій центристського і правоцентристського спрямування та професійних організацій, що діяв у травні-липні 1918. Створений після встановлення влади гетьмана П. Скоропадського 21.5.1918 з участю Української партії самостійників-соціалістів, Української партії соціалістів-федералістів, Української демократично-хліборобської партії, Української трудової партії, Об'єднаної Ради залізничників України та Головної Ради Всеукраїнської поштово-телеграфної спілки. УНДС головною своєю метою вважав гарантування української державності перед загрозою реставрації російського правління в Україні. 24.5.1918 УНДС у зверненні до гетьмана П. Скоропадського висловив недовіру урядові Ф. Лизогуба, складеного в основному з представників російських партій (кадети, октябристи), звинувативши деяких міністрів в антиукраїнській діяльності. Протестуючи проти заборони урядом з'їздів земських управ, робітничих і селянських конгресів, що викликало нестабільність у суспільстві, автори заяви вказали на тенденційну кадрову політику уряду, розпуск місцевих демократичних органів самоврядування і реставрацію дореволюційних управлінських структур. У заяві було наведено факти закриття українських просвітніх установ, засилля російської мови в судах, усунення українців з цивільних, урядових та військових посад. УНДС запропонував створити “національно-демократичний кабінет” з участю його представників. Це і наступні звернення УНДС до гетьманської адміністрації залишилися без відповіді. На поч. серпня 1918 УНДС після входження до його складу представників лівих партій був реорганізований в Український національний союз (УНС).

Г. Кривоший (Запоріжжя).